Тема 7. Розбудова служби безпеки на підприємстві

7.1. Необхідність і сутність комплексної системи забезпечення економічної безпеки підприємництва

7.2. Правові основи створення та функціонування служби безпеки підприємства

7.3. Попереджувальна роботи служби безпеки підприємства

7.1. Необхідність і сутність комплексної системи забезпечення економічної безпеки підприємництва

Діяльність підприємців в сучасних умовах господарювання в Україні є досить складною. І це пов'язано не тільки із загальним кризовим станом вітчизняної економіки, інфляцією, низьким курсом національної валюти та іншими макроекономічними деформаціями, але і з низкою специфічних факторів, що підсилюють активізацію загроз економічної безпеки підприємництва. Серед цих факторів найбільше значення мають наступні.

1. Значна ступінь монополізації ринку, частково збереглася від колишньої адміністративно-командної системи, частково – знову виникла. Одночасно наростає рівень конкурентної боротьби за вітчизняний ринок як з боку вітчизняних, так і зарубіжних виробників.

2. Встановлення контролю кримінальних структур над окремими секторами економіки і суб'єктами господарської діяльності.

3. Збереження значного тиску на суб'єкти підприємницької діяльності з боку державних органів (наприклад, у сферах ліцензування, оподаткування).

4. Зростання криміналізації вітчизняного бізнесу взагалі і частішає використання кримінальними структурами угод з метою відмивання «брудних» грошей, вивезення їх за кордон і пр.

5. Наявність низки соціальних проблем – низький рівень доходів населення, безробіття, плинність кадрів, все це знижує ступінь відповідальності і збільшує ймовірність схильності працівника до продажу секретів фірми і іншим незаконним діям.

6. Недосконалість законодавства, що регулює відносини у сфері підприємництва (що виражається, наприклад, в орієнтації правових норм на боротьбу з наслідками правопорушень, а не з причинами, у невідповідності заподіяної шкоди і застосовуваних санкцій).

7. Відсутність єдності дій та взаємної узгодженості різних правоохоронних органів.

8. Активізація шпигунської і руйнівної діяльності з боку спецслужб розвинутих країн і великих компаній, що мають великий досвід у даній сфері діяльності.

9. Відносна «молодість» вітчизняного російського бізнесу і невідпрацьованість засобів і методів захисту власної економічної безпеки, відсутність досвідчених фахівців.

Крім того, підприємницька діяльність, за своєю суттю, є вельми різнобічною. Вона пов'язана з вирішенням організаційних питань, правовими та економічними проблемами, технічними аспектами, кадровими тощо. Особливо ускладнюється управління такою діяльністю коли фірма є великим, диверсифікованим виробничим підприємством, яке має найширші ділові зв'язки і значну кількість контрагентів: постачальників, кредиторів, позичальників, клієнтів.

У будь-якому випадку кожна фірма являє собою систему, що включає основні елементи і зв'язки між ними. Система – це сукупність об'єктів, взаємодія яких обумовлює наявність інтегративних якостей, не властивих її частинам, компонентам. Як раз по лініях внутрішніх і зовнішніх зв'язків системи (фірми) і можуть реалізуватися загрози її економічній безпеці. Для забезпечення максимального ступеня захисту від цих загроз і необхідна певна діяльність, яка також повинна носити системний характер.

Об'єктом системи забезпечення економічної безпеки виступає стабільний економічний стан суб'єкта підприємницької діяльності в поточному і перспективному періоді. Саме від об'єкта захисту багато в чому залежать основні характеристики системи забезпечення економічної безпеки. Оскільки об'єкт захисту є складним, багатоаспектним, то ефективне забезпечення економічної безпеки має ґрунтуватися на комплексному підході до управління цим процесом. Комплексний підхід передбачає врахування в управлінні об'єктом всіх основних його аспектів і всі елементи керованої системи розглядаються тільки в сукупності, цілісності, єдності. Таким чином, необхідно створення комплексної системи забезпечення економічної безпеки підприємницької діяльності.

Комплексна система забезпечення економічної безпеки підприємства – це сукупність взаємопов'язаних заходів організаційно-правового характеру, що здійснюються з метою захисту підприємницької діяльності від реальних або потенційних дій фізичних або юридичних осіб, які можуть призвести до суттєвих економічних втрат.

В основі розробки комплексної системи забезпечення економічної безпеки підприємства повинна лежати певна концепція. Концепція включає мету комплексної системи забезпечення безпеки, її завдання, принципи діяльності, об'єкт і суб'єкт, стратегію і тактику.

Мета даної системи – мінімізація зовнішніх і внутрішніх загроз економічному стану суб'єкта підприємництва, в тому числі його фінансовим, матеріальним, інформаційним, кадровим ресурсам, на основі розробленого і реалізованого комплексу заходів економіко-правового та організаційного характеру. Слід мати на увазі, що найбільше значення в справі забезпечення економічної безпеки підприємства належить первинним – економіко-правовим і організаційним заходам, що забезпечує фундамент, основу системи безпеки, на відміну від вторинних - технічних, фізичних тощо.

У процесі досягнення поставленої мети здійснюється розв'язання конкретних завдань, які об'єднують всі напрямки забезпечення безпеки. Завдання, розв'язувані системою забезпечення безпеки:

- прогнозування можливих загроз економічній безпеці;

- організація діяльності з попередження можливих загроз (превентивні заходи);

- виявлення, аналіз та оцінка виникли реальних загроз економічній безпеці;

- прийняття рішень та організація діяльності з реагування на виниклі загрози;

- постійне вдосконалення системи забезпечення економічної безпеки підприємництва.

Організація та функціонування комплексної системи забезпечення економічної безпеки підприємницької діяльності з метою максимальної ефективності повинні ґрунтуватися на ряді наступних принципів.

1. Принцип законності. Уся діяльність фірми, в тому числі її служби безпеки повинна носити безумовно законний характер, інакше система забезпечення безпеки може бути зруйнована з вини самого суб'єкта підприємництва. В якості негативних наслідків можуть бути різного роду санкції правоохоронних органів, залучення в якості відповідача в суд, шантаж з боку кримінальних структур.

2. Принцип економічної доцільності. Слід організовувати захист тільки тих об'єктів, витрати на захист яких менше, ніж втрати від реалізації загроз цим об'єктам. Тут також повинні враховуватися можливості фірми по організації системи економічної безпеки.

3. Поєднання превентивних та реактивних заходів. Превентивні – заходи попереджувального характеру, що дозволяють не допустити виникнення або реалізації загроз економічній безпеці. Реактивні - заходи, які робляться в разі реального виникнення загроз чи необхідності мінімізації їх негативних наслідків.

4. Принцип безперервності – припускає, що функціонування комплексної системи забезпечення економічної безпеки підприємництва має здійснюватися постійно.

6. Принцип диференційованості. Вибір заходів щодо подолання виниклих загроз відбувається в залежності від характеру загрози і ступеня тяжкості наслідків її реалізації.

7. Координація. Для досягнення поставлених завдань необхідно постійне узгодження діяльності різних підрозділів служби безпеки, самої фірми і поєднання організаційних, економіко-правових та інших способів захисту.

8. Повна підконтрольність системи забезпечення економічної безпеки керівництву суб'єкта підприємницької діяльності. Це необхідно по-перше, для того, щоб система безпеки не перетворилася на замкнуте утворення, орієнтоване на рішення вузьких завдань, без урахування інтересів фірми в цілому, а по-друге, для оцінки ефективності діяльності системи та її можливого вдосконалення.

Захист підприємства здійснюється різними способами, серед яких можна виділити, як основні, наступні:

1. Юридичний захист. Він покликаний охороняти законні права фірми і її співробітників у взаєминах з державою, юридичними і фізичними особами в карному і цивільному правових полях.

2. Економічний захист передбачає врахування економічних інтересів фірми у взаєминах з державою, фізичними і юридичними особами при оформленні відносин постачання, реалізації, інвестицій і платежів.

3. Фізичний захист передбачає припинення дій фізичних осіб, спрямованих на грабіж і розкрадання власності й персоналу, спроб нанесення збитку руйнуванням власності, технологій, комунікацій тощо.

4. Інформаційний захист передбачає визначення секретної інформації й організацію комунікацій, що запобігають її витіканню.

5. Технологічний захист передбачає забезпечення унікальності продукту чи послуги фірми.

6. Організаційний захист передбачає відпрацьовування процедур і режимів, що виключають нанесення збитку фірмі шляхом розкрадань власності, технологій, інформації тощо.

7. Соціально-психологічний захист передбачає виховну роботу в колективі по створенню атмосфери патріотизму, відданості інтересам фірми.

Об'єкт і суб'єкт системи забезпечення економічної безпеки підприємництва тісно взаємопов'язані. Об'єктом системи в цілому, як уже говорилося, виступає стабільний економічний стан суб'єкта підприємницької діяльності в поточному і перспективному періоді. Конкретними ж об'єктами захисту виступають ресурси: фінансові, матеріальні, інформаційні, кадрові.

Суб'єкт системи забезпечення економічної безпеки підприємництва носить більш складний характер, оскільки його діяльність обумовлюється не тільки особливостями і характеристиками об'єкта, але і специфічними умовами зовнішнього середовища, що оточує суб'єкт підприємницької діяльності. Виходячи з цього, можна виділити дві групи суб'єктів, що забезпечують економічну безпеку підприємництва:

1) зовнішні суб'єкти;

2) внутрішні суб'єкти.

До зовнішніх суб'єктів відносяться органи законодавчої, виконавчої та судової влади покликані забезпечувати безпеку всіх без винятку законослухняних учасників підприємницьких відносин; причому діяльність цих органів не може контролюватися самими підприємцями. Ці органи формують законодавчу основу функціонування і захисту підприємницької діяльності в різних її аспектах і забезпечують її виконання.

До внутрішніх суб'єктів відносяться особи, безпосередньо здійснюють діяльність по захисту економічної безпеки даного конкретного суб'єкта підприємництва. В якості таких суб'єктів можуть виступати:

- працівники власної служби безпеки фірми (підприємства);

- запрошені працівники із спеціалізованих фірм, що надають послуги по захисту підприємницької діяльності.

Суб'єкти, що забезпечують економічну безпеку підприємництва, здійснюють свою діяльність на основі певної стратегії і тактики.

Стратегія – це довгостроковий підхід до досягнення мети. Генеральна стратегія економічної безпеки виражається через загальну концепцію комплексної системи забезпечення економічної безпеки підприємницької діяльності. Крім генеральної стратегії виділяються також спеціальні стратегії (наприклад, в залежності від стадії підприємницької діяльності). Нарешті, можуть застосовуватися функціональні стратегії безпеки:

1. Стратегія економічної безпеки включає, перш за все, систему превентивних заходів, реалізована через регулярну, безперервну, роботу всіх підрозділів суб'єкта підприємницької діяльності з перевірки контрагентів, аналізу передбачуваних угод, експертизі документів, виконання правил роботи з конфіденційною інформацією і т.п. Служба безпеки в цьому випадку виконує роль контролера.

2. Стратегія реактивних заходів, застосовувана у випадку виникнення або реального здійснення яких-небудь погроз економічної безпеки підприємництва. Ця стратегія, заснована на застосуванні ситуаційного підходу та врахуванні всіх зовнішніх і внутрішніх факторів, реалізується службою безпеки через систему заходів, специфічних для даної ситуації.

Тактика забезпечення безпеки припускає застосування конкретних процедур і виконання конкретних дій з метою забезпечення економічної безпеки суб'єкта підприємництва. Цими діями, залежно від характеру погроз і тяжкості наслідків їх реалізації, можуть бути, наприклад:

- розширення юридичної служби фірми;

- вжиття додаткових заходів щодо збереження комерційної таємниці;

- створення підрозділу комп'ютерної безпеки.

- пред'явлення претензій контрагенту-порушнику;

- звернення з позовом до судових органів;

- звернення до правоохоронних органів;

Основними функціями служби економічної безпеки фірми є наступні:

1) організація та здійснення спільно з підрозділами фірми захисту конфіденційної інформації;

2) перевірка відомостей про спроби шантажу, провокацій та інших акцій щодо персоналу, що переслідують мету отримання конфіденційної інформації про діяльність фірми;

3) організація збору, накопичення, автоматизованого обліку та аналізу інформації з питань безпеки;

4) проведення перевірок в підрозділах фірми і надання їм практичної допомоги з питань безпеки їх діяльності;

5) розробка та впровадження положення про комерційну таємницю;

6) перевірка правил ведення закритого діловодства;

7) перевірка працівників на предмет дотримання правил забезпечення економічної, інформаційної та фізичної безпеки;

8) надання сприяння відділу кадрів по роботі з персоналом в питаннях добору, розстановки, службового переміщення та навчання персоналу;

9) збір, обробка, зберігання, аналіз інформації про контрагентів з метою запобігання угод з недобросовісними партнерами;

10) виконання доручень керівництва фірми, що входять в компетенцію служби;

11) взаємодія з правоохоронними органами, проведення заходів з виявлення та попередження різного роду фінансово-господарських правопорушень;

12) проведення службових розслідувань за фактами розголошення конфіденційної інформації, втрати службових документів працівниками фірми і дій загрожують економічній безпеці фірми.