Фінансування проекту. Методи фінансування

Фінансування проекту здійснюється на підставі плану. Планування фінансування повинне бути націлене на рішення двох основних задач:

- на своєчасне забезпечення інвестиціями проекту необхідних для планомірної його реалізації;

- на зниження капітальних витрат і ризику проекту за рахунок оптимальної структури інвестицій і одержання податкових переваг.

Фінансування проекту може здійснюватися одним інвестором і декількома, комерційними банками, суспільними фондами, державою. Спільне інвестування має переваги, тому що створює можливість одержання більшого кредиту, який забезпечує необхідний рівень потоку інвестицій і фінансування проекту з найменшими витратами.

Розробка бюджету і плану фінансування проекту

Без перебільшення можна сказати, що розробка і ухвалення бюджету проекту є одним з найважливіших етапів при плануванні. Від того, наскільки чітко прорахований бюджет, залежить не тільки успіх проекту. Досвід показує, що при спробах реалізації проектів з погано приблизним бюджетом в компаніях часто сама ідея застосовувати методи управління проектами терпить крах.

В загальному випадку бюджет ділиться на:

· прямі витрати

· непрямі витрати

· прогнозований прибуток

Необхідно відзначити, що при розробці бюджету проектів, керівник проекту і проектний офіс повинен використовувати раніше розроблену структуру статі витрат, описану в Стандарті компанії по управлінню проектами. Таким чином дотримуватиметься основне правило мультипроектного управління: стандартний підхід до будь-якого проекту.

Кажучи про складові бюджету, варто більш детально зупинитися на непрямих витратах, оскільки звичайно з прямими витратами і прогнозованим прибутком проблем не виникає.

До бюджету непрямих витрат необхідно включати витрати на:

· забезпечення гарантійного терміну експлуатації;

· штрафи;

· загальні адміністративні витрати;

· ризиковий фонд;

· резерв керівника проекту

Для полегшення планування такі витрати можна визначати в прив'язці до календарних дискретам: тиждень, місяць, квартал і т.д. протягом життєвого циклу проекту.

Практично завжди, при розробці бюджету проекту, керівник проекту прагне (цілком природно) закласти до бюджету якомога більший резерв на непередбачені роботи і витрати. Контролювати суми, що включаються до бюджету зобов'язаний фахівець по фінансах проектного офісу. Частіше всього, до затвердження бюджету проекту, проектний офіс проводить процедуру «захисту» бюджету, на якому керівник проекту обґрунтовує спірні витрати.

Виходячи з графіка потреби проекту у фінансових коштах, фінансовий менеджер формує план фінансування проекту. Фінансовий план повинен враховувати авансові або відстрочені платежі, можливості інвестора і інші чинники. Крім того, в плані фінансування необхідно передбачити «точку зупинки робіт» у разі недостатнього фінансування.

План фінансування проекту

План фінансування проекту призначений для упорядкування всього процесу фінансування і базується на стратегії маркетингу.

Головною проблемою, яку необхідно вирішувати при розробці плану фінансування проекту – це облік ризику в ефективному його завершенні, можливе їхнє виникнення і раціональний розподіл між інвесторами.

План фінансування, як відзначалося раніше, повинен враховувати наступні ризики:

- ризик нежиттєздатності проекту;

- податковий ризик;

- ризик несплати заборгованостей;

- ризик не завершення будівництва.

1. Ризик нежиттєздатності проекту

Інвестори повинні бути впевнені в тім, що передбачувані доходи від проекту будуть достатні для покриття витрат, виплати заборгованості і забезпечення окупності будь-яких капіталовкладень.

2. Податковий ризик включає:

- утрату виграшу від податкової знижки через закриття уже функціонуючого, але економічно не оправданого себе проекту;

- зрив термінів здачі об'єкта в експлуатацію і не одержання податкових пільг;

- зміна податкового законодавства або планової норми амортизаційних відрахувань до введення в експлуатацію;

- рішення податкової служби про зменшення податкових пільг.

Захистом інвесторів податкового ризику є включення гарантій в угоди і контракти.

3. Ризик несплати заборгованості.

Несплата заборгованостей у встановлений термін може відбутися через тимчасове зниження попиту на вироблену продукцію.

Застосовуються наступні міри зниження ризику від несплати заборгованостей:

- використання резервних фондів;

- виробничі виплати;

- додаткове фінансування.

Створюваний резервний фонд у плані фінансування підприємств повинен бути не менш максимальних виплат по заборгованості.

Сплата заборгованості може вироблятися за рахунок виробленого продукту, що повинно бути передбачено контрактом.

Планом фінансування проекту повинно бути передбачене додаткове фінансування проекту на випадок збільшення масштабів проекту або виниклих проблем, зв'язаних з експлуатацією.

4. Ризик незавершеного будівництва.

На не завершення будівництва впливає цілий ряд факторів, у тому числі: інфляція, технічні складності, відсутність матеріалів, проблеми зв'язані з навколишнім середовищем, коливання курсу валют, урядові постанови і т.д., що природно турбує інвесторів.

Тому до початку будівництва його учасники повинні дійти згоди і до гарантій його завершення.