Сутність маркетингу інвестиційної діяльності.

У колишньому Радянському Союзі до 1991 року поняття «інвестицій» не використовувалося, а застосовуваний термін «капітальні вкладення», являли собою грошове вираження інвестицій на відтворення основних і оборотних фондів.

Згідно Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є усі види майнових і інтелектуальних цінностей, вкладені в об'єкти підприємницького й іншого видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (доход) чи досягається соціальний ефект.

Інвестиційними цінностями в умовах ринкової економіки можуть бути:

- кошти, цільові банківські вклади, акції й інші цінні папери;

- спонукуване і нерухоме майно (будинку, спорудження, устаткування й інші матеріальні цінності);

- майнові права, що випливають з авторського права, досвід і інші інтелектуальні цінності;

- сукупність технічних, технологічних, комерційних і інших знань, оформлених у виді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»);

- право користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудженнями, устаткуванням, а також інші майнові права й інші цінності.

Інвестиції, що вкладаються у відтворення основних доходів і на приріст матеріально-виробничих запасів відносяться до капітальних вкладень.

Реалізація інвестицій здійснюється сукупністю практичних дій громадян, юридичних осіб і держави і складає інвестиційну діяльність.

Інвестиційну діяльність виконують (суб'єкти й учасники) фізичні і юридичні особи України й іноземних держав.

Суб'єкти інвестиційної діяльності, що приймають рішення про вкладення власних, позикових і притягнутих майнових і інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування, є інвесторами. Об'єктами інвестування можуть бути знову створювані і реконструируемые основні фонди, оборотні кошти, цінні папери, науково-технічна продукція, майнові права й інші.

Як учасників інвестиційної діяльності виступає генеральний інвестор, субинвесторы, замовник, підрядні організації (виконавці робіт), постачальники матеріально-технічних ресурсів і устаткування, розроблювачі проектно-кошторисної документації, банки, будівельні компанії, іноземні юридичні і фізичні особи.

Джерелом фінансування інвестиційної діяльності можуть бути бюджетні, власні, притягнуті і позикові кошти, а також безоплатні благодійні внески і пожертвування громадян, підприємств, і організацій, усі види іноземних інвестицій.

До власних коштів відноситься нерозподілений прибуток, амортизаційні відрахування, власні заощадження і нагромадження громадян і т.д. до позикових – облігаційні позики, банківські і бюджетні кредити. Прикладом притягнутих коштів можуть бути кошту від продажу акцій, пайові й інші вкладення і т.д.

Як інвестора виступає держава, місцева адміністрація, підприємства й організації, приватні особи, іноземні громадяни і підприємства.

У СРСР інвестування об'єктів будівництва здійснювалося в основному за рахунок державних бюджетних вкладень і коштів підприємств і організацій і у виняткових випадках за рахунок кредитів банку. Сьогодні, в Україні, бюджетні асигнування зведені до мінімуму, відсутні також, через падіння обсягів виробництва необхідні кошти для створення нових і відтворення старих фондів і в підприємств, що, безумовно, позначилося на падінні попиту на будівельну продукцію і місткості ринку будівельних організацій.

Відомо, що проблема маркетингу капітального будівництва, капітальних вкладень, на відміну від традиційних товарів зважується в місцях їхнього виробництва і споживання. Ріст капітальних вкладень (інвестицій), у тому числі і бюджетних залежить безпосередньо від діяльності самих підприємств, від зниження витрат виробництва, одержуваної маси прибутку, а також від роботи будівельних організацій. По оцінці закордонних фірм скорочення термінів будівництва об'єкта на один місяць, забезпечує економію кошторисної вартості на 4-6 %, що дає можливість направити ці кошти на будівництво інших об'єктів.

Таким чином, сутність маркетингу інвестицій складається в поліпшенні діяльності і керуванні інвестиціями, як на підприємствах замовників, так і в будівельних організаціях.

Сьогодні, в умовах дефіциту попиту на будівельну продукцію, маркетинг інвестиційної діяльності в будівництві повинний бути спрямований на ринок галузей промисловості, що розвиваються, дослідження й аналіз власної діяльності будівельних фірм у напрямку зниження ціни, скорочення термінів будівництва при високій якості провадження робіт, а також на залучення іноземних інвестицій з виходом на міжнародний ринок.