Капітальні вкладення на підприємствах

Капітальні вкладення – це економічна категорія, що відображає вартість ресурсів, сукупної суспільної праці, спрямованих на відтворення існуючих потужностей і створення нових об'єктів виробничого і не виробничого призначення. Капітальні вкладення – це інвестиції в грошовому вираженні, що виділяються державою, підприємствами й організаціями, банками з різними формами власності, а також приватними особами. Розглянемо капітальні вкладення підприємств, що формуються, як було зазначено вище, за рахунок прибутку й амортизаційних відрахувань підприємства і сприяють росту і розширенню виробництва на перспективу.

При обмежених обсягах капітальних вкладень, що характерно для нинішнього періоду розвитку, необхідно знайти оптимальні рішення на перспективу, що веде роль, по яких належать маркетингу. Такі рішення накладають на підприємства велику відповідальність, тому що допущена помилка в інвестиційній політиці може обернутися для підприємства банкрутством. Прийняття довгострокових рішень повинне передбачати в майбутньому вартість ресурсів, можливу кон'юнктуру ринку і положення даної галузі на ринку.

Підприємства, що прагнуть дістати максимальний прибуток, повинні організовувати виробництво таким чином, щоб витрати на одиницю продукції були мінімальними і вирішити питання до яких меж варто розширювати виробництво.

Якщо виробництво однієї додаткової одиниці товару дає доход, що перевищує витрати, зв'язані з її виготовленням, то в даному випадку варто збільшити випуск продукції, а якщо доход наступної одиниці буде дорівнює витратам, то випуск продукції не слід збільшувати. Якщо ж підприємство все-таки зважилося розширювати випуск продукції, то її кількість повинна бути ув'язана з загальними граничними витратами, що повинні бути рівні придельному доходу.

За допомогою капітальних вкладень підприємства можуть здійснити розширення, модернізацію, технічне переозброєння, тобто придбати додаткове устаткування, верстати, збільшити виробничі площі, створити нові виробництва. Це робиться з метою збільшення прибутку, доходу підприємств і зниження витрат виробництва.

Здобуваючи устаткування, верстат, розширюючи виробничі площі, підприємство здійснює капітальні одноразові вкладення і йому необхідно знати через який період часу воно може одержати бажаний доход.

У практиці такі розрахунки називаються дисконтированием майбутнього доходу, і шукану первісну суму, одноразові капвкладення, дисконтированной чи поточною вартістю.

Розглянемо приклад одержання доходу з урахуванням банківського кредиту. Потрібно визначити: яку суму повинне внести підприємство через рік банку за кредит для одержання доходу в 2 млн.грн. якщо процентна ставка за кредит складає 5 %.

Вона складає 2000000 : (1 + 0,05) = 1905000 грн.

При одержанні доходу в цьому ж обсязі через два роки і повернення кредиту банку при тієї ж процентної ставки вона складе:

─────────────────── = 1814000 грн.

(1 + 0,05) * (1 + 0,05)

Загалом, виді дисконтирование чи поточна вартість визначається по формулі:

Д

Д_с = ───────────────── (8.1)

_п

(1 + х)

Д – доход від одноразових капітальних вкладень, визначається техніко-економічним обґрунтуванням проекту;

х – процентна ставка за кредит;

п – роки, протягом яких очікуються щорічні вкладення.

Наприклад, доход у 2 млн. грн. від одноразових витрат протягом 3-х років складає відповідно 600, 800 і 600 тис. грн. Тоді дисконтированная вартість при процентній ставці за кредит 5 % складає:

600 800 600

Д_с = ————— + —————— + ————— = 517+726+519 = 1816000 грн.

1,05 1,05 ² 1,05 ³

З цього випливає, що підприємству вигідно нести одноразові витрати в сумі менш 1816000 грн.

При ухваленні інвестиційного рішення маркетологу важливо знати також норму віддачі від інвестицій і термін їхньої окупності.

Норма віддачі від інвестицій визначається по формулі:

Д - Д_с

Е = ———— * 100; (8.2)

Д_с

Якщо дисконтированную вартість прирівняти до ціни капітальних одноразових вкладень (вартості верстата, устаткування і т.д.) Д_с = Ц, то формула прийме вид:

Д – Ц

Е = —і—і * 100; де: (8.3),

Ц

Е – норма віддачі від інвестицій;

Д – доход від одноразових капітальних вкладень;

Ц – ціна верстата, устаткування і т.д.

Розглянемо на прикладі

Нехай вартість технологічної лінії, що здобувається, складає1,2 млн. грн., а її віддача, чистий доход, складає 1,4 млн. грн.; другий – 1,3 млн. грн., а доход від її 1,35 млн. грн.

Визначимо норму віддачі від інвестицій по кожній лінії. Вона дорівнює

1,4 – 1,2 1,35 – 1,3

Е₁ = —————— * 100 = 16,7 %, Е₂ = ————— * 100 = 3,8 %

1,2 1,3

Якщо процентна ставка за кредит буде х = 5 % , то здобувати другу лінію не вигідно.

З цього випливає, що в кожнім конкретному випадку маркетолог підприємства повинний дотримувати наступних правил:

- якщо Е>х, те має сенс інвестування;

- якщо Е<х – інвестиції необхідно скорочувати;

- якщо Е = х – досягається оптимальний рівень інвестування.

Віддача від капітальних вкладень у нове обладнання, технологію, будівництво і т.д. визначається періодом (терміном) окупності, шляхом порівняння суми капіталовкладень з річною економією витрат.

Д_с

Те = ————, де: (8.4)

Э_г

Те - строк окупності;

Д_с – одноразові капітальні вкладення

Э_г - річний економічний ефект.

Наприклад, якщо одноразові капвкладення складають 20 тис. грн., а річна економія 8 тис.грн., строк окупності складе: 20:8 = 2,5 роки.