Вплив прогнозування на стабільність функціонування адміністративної одиниці

(об'єкта господарювання) і мінімізацію наслідків НС

В останні роки поряд із забезпеченням збереження природи в багатьох країнах миру почали проводити серйозну роботу, спрямовану не тільки на ефективну ліквідацію наслідків різних катастроф, але й на підвищення надійності існуючих об'єктів народного господарства при впливі аварій і стихійних лих. Наприклад, у США Управління цивільної готовності (УЦГ) випустило спеціальний посібник із планування заходів на промислових підприємствах, в установах, навчальних закладах й інших об'єктах країни. У керівництві вказується, що кожне підприємство повинне бути оцінене з погляду його готовності до боротьби з найбільш імовірними нещастями й здатності звести до мінімуму небажані наслідки. При оцінці ступеня схильності того або іншого підприємства пагубним впливам різних нещасть варто виходити з розмірів імовірного збитку й можливих захисних заходів.

Всі нещастя, на стабільність проти яких у першу чергу повинна провадиться оцінка підприємств, можна умовно розділити на стихійні (землетрусу, урагани, торнадо, сніжні бури, повені й лісові пожежі) і обумовлені діяльністю людини (пожежі, аварії хімічних і радіоактивних установок, транспортні події, вибухи, вплив ядерної зброї й інших коштів поразки у воєнний час). Наприклад, при аваріях на підприємствах, що мають справу з радіоактивними металами, можливе виникнення радіаційної небезпеки.

Під надійністю, або стабільністю, роботи об'єктів господарювання, варто розуміти його здатність протистояти руйнівному впливу аварій і стихійних лих, провадити продукцію в запланованому обсязі й номенклатурі в умовах повторюваного їхнього впливу.

При цьому розрізняють наступні поняття: надійність споруджень (інженерно- технічного комплексу) об'єкта; надійність, або стабільність, роботи об'єкта господарювання, стабільність галузі промисловості або адміністративної одиниці.

Надійність роботи об'єкта господарювання залежить від схоронності його інженерно технічного комплексу, тобто будинків, споруджень, устаткування, комунально-енергетичних мереж. Однак припинення або різке скорочення випуску продукції під час стихійних лих може відбутися по ряду інших причин - поразка виробничого персоналу, порушення постачання й поставок по кооперації, порушення надійності керування виробництвом.

Всебічне вивчення умов, у яких буде здійснюватися виробнича діяльність об'єкта у випадку аварій або під час стихійних лих, становить сутність оцінки надійності роботи об'єкта. Успіх рішень цього завдання багато в чому залежить від вишукування шляхів і способів обмеження збитку, що може бути нанесений промисловості території або державі в цілому.

Сукупність заходів, спрямованих на обмеження можливого збитку в результаті аварій і стихійних лих, називають завданням по підвищенню надійності роботи об'єктів народного господарства в цих умовах. У теж час, при рішенні організаційних й управлінських завдань захисту використається поняття прогнозування НС як процесу. З таких позицій можна дати таке визначення.

Прогнозування НС - процес одержання інформації про стан потенційно небезпечних об'єктів або джерел на певній території, розвитку природних явищ, екологічних і біолого - соціальних нещасть, що приводять до НС, і оцінки можливих наслідків при виникненні НС різного характеру.

Прогнозування НС провадиться завчасно, до їхнього виникнення. Залежно від строків попередження прогнозування підрозділяється на довгострокове, середньострокове, короткострокове й безпосереднє. Ці строки для природних НС показані в табл. 1.

Таблиця 1