Правила заповнення захисних споруд і поведінки укриваємих людей.

Дуже важливо правильно і органі­зовано вирішувати питання укриття на підприємстві або в населених пунктах з великою кількістю лю­дей. Недостатньо мати відповідну кіль­кість захисних споруд навіть у стані пов­ної готовності. Необхідно ще організова­но, швидко і чітко їх заповнити евакуйо­ваними за сигналами цивільного захисту. При початковій організації одні споруди будуть переповненими, а інші порожні­ми. Сигнал може бути раптовим, у будь-який час доби. У такій обстановці, якщо завчасно не підготуватися, можуть ви­никнути непередбачувані наслідки.

Розглянемо деякі загальні положення і рекомендації, які необхідно враховувати при розробці плану укриття працівників промислових підприємств і населення.

Завдання щодо планування, організації і забезпечення укриття населення покла­дені на відповідні служби сховищ та ук­риттів цивільного захисту. Вони повиті розробляти основні документи, розподіля­ти захисні споруди між цехами, житлови­ми будинками, позначати маршрути підхо­ду до сховищ і укриттів, ознайомлювати усіх з порядком, як ними користуватися.

Перед складанням необхідних доку­ментів уточнюються місткість і захисні властивості споруд. Коли їх не вистачає, враховують підвальні та інші приміщен­ня, які можливо пристосувати під захи­сні споруди. Місця розташування споруд наносять на схему дільниці або гене­ральний план об'єкта. Знаючи кількість проживаючих або чисельність працівни­ків у кожному цеху, адміністративному будинку, заздалегідь розподіляють захис­ні споруди, при цьому враховують мож­ливість їх швидкого заповнення людьми з найближчих будинків. Потім на генеральному плані позначають можливі маршрути руху до споруд і ретельно їх аналізують. Головним критерієм виступає мінімальний час на підхід до споруди.

Виконуючи відповідні розрахунки, необхідно враховувати те, що загроза без­посередньої небезпеки викликає у людей нервове збудження. Після оголошення сигналу оповіщення вони будуть прагнути якомога швидше потрапити до захисної споруди. При одночасному прискореному русі великих груп людей, наприклад вузькими коридорами, можуть виникнути за­тори і, як результат, зменшиться швид­кість руху. За таких обставин, як показує досвід, деякі люди почнуть застосовувати фізичні зусилля, намагаючись швидше вибратися, протискаючись крізь натовп, що спричиняє неорганізованість. Миттєві затримки на підходах до захисних споруд

можуть спричинити паніку, яка тягне за собою каліцтво і навіть жертви.

Підраховано, наприклад, що при по­жежах у театрах до 50% загальної кіль­кості потерпілих гине не від вогню, а в тисняві, яка виникає біля виходів при паніці, стихійному русі. Тому, при проектуванні і експлуатації захисних споруд необхідно особливо ретельно підходити до забезпечення зручних підходів до них і підтримки їх у постійній готовнос­ті до використання.

При розрахунку пропускної здатності враховують щільність людських потоків і розрахункову швидкість руху. Зі збіль­шенням щільності потоку зменшується швидкість руху.

Процес заповнення сховищ можна умовно розподілити на три етапи. На першому етапі, після сигналу оповіщен­ня люди, поодинці або невеликими гру­пами, кинуться до захисних споруд. Швидкість руху буде залежати як від ха­рактеру шляху (коридор, сходовий май­данчик, відкрита територія), так і від фі­зичного стану та віку людей. Через кілька хвилин перед входом до споруди ви­никне злиття окремих груп у загальний потік, що зумовить збільшення щільності потоку. Це другий етап руху. Третій етап почнеться з того моменту, коли, подолав­ши вхід, люди почнуть розходитися по відсіках і займати свої місця.

На швидкість заповнення захисної спо­руди впливають не тільки зручні входи, але і завчасна та чітка організація руху, знання людьми маршруту, надійна органі­зація комендантської служби і відповідні дії формування з обслуговування споруди.

Приблизна швидкість руху людей прискореним кроком або бігом на від­критій місцевості маршруту за умов від­сутності тісняви та зустрічних потоків дорівнює 80-135 м/хв. (для людей по­хилого віку швидкість руху буде ще меншою). При максимальній щільності потоку по горизонтальній поверхні опти­мальним вважається рух зі швидкістю 16 м/хв., східцями (драбиною) вниз -10 м/хв., вгору - 8 м/хв.

Пропускна здатність дверей зав­ширшки 80 см становить 70 чол./хв., а завширшки 1,2 м 110 чол./хв.

Наведені дані є, звичайно, орієнтовни­ми, але вони дають можливість хоч при­близно вирішити практичні завдання щодо часу заповнення сховища. Наспра­вді процес руху людських потоків у ава­рійній ситуації дуже складний і залежить від ряду інших причин - психологічно­го стану людей у момент небезпеки, від віку, фізичного стану. На швидкість руху впливає також щільність потоку, ширина дверей та ряд інших факторів.

Для визначення загального часу, необхідного для заповнення захисної спо­руди, необхідна чітка послідовність. Спо­чатку слід на плані об'єкта або території ЖЕК, ДЕЗ позначати шляхи руху людей до споруди. Це найбільш складна частина завдання, при вирішенні якого необхідно враховувати наступне. В аварійній обста­новці люди завжди намагаються рухатися до мети найкоротшим шляхом, обираючи вільні і широкі дороги, де можна швидше йти або бігти. Помічено також, що за звич­кою вони часто прямують до тих виходів, якими користуються у звичайний час.

При визначенні шляхів руху необхід­но намагатися розділити людський потік, щоб від самого початку шляху зменши­ти його щільність. Це дозволить уникну­ти значного скупчення людей в одному місці. Після цього на плані накреслюють загальний шлях руху, розбивають його на характерні ділянки і підраховують довжину кожного з них. При цьому необхідно намагатися уникати зустрічних і перехресних потоків.

З наближенням до споруди людські потоки будуть зливатися, ущільнюватися, що може стати причиною зниження швидкості руху. Щоб потоки одночасно не зливались у вузьких коридорах, на сходах, у тісних проходах, частину лю­дей доцільніше спрямувати довшим маршрутом, в обхід звужених ділянок, або паралельно до другого потоку.

Можна прорахувати кілька варіантів маршрутів та вибрати оптимальний, не допускаючи при цьому пересікання людських потоків та магістралей і доріг з інтенсивним автомобільним і залізнич­ним рухом.

Для обраного варіанту (варіантів) руху потоків шляху визначають місця з най­більш напруженим рухом. У цих місцях необхідно розмістити попереджувальні знаки або передбачити пости чергових. Одночасно позначають інші заходи, які слід здійснювати за особливою вказів­кою. До таких заходів належать: улашту­вання додаткових входів і виходів із ви­робничих будинків, з території підпри­ємств, зняття дверей з центральних про­хідних заводів; установлення покажчиків на всіх маршрутах руху; прибирання і розчищення доріг на шляху руху тощо.

Для забезпечення надійного захисту велике значення має створення системи захисних споруд на підприємствах, на території ЖЕК, ДЕЗ, мікрорайонів, яка передбачає об'єднання окремих споруд загальними з'єднувальними галереями, аварійними виходами і єдиними мережа­ми зовнішнього і автономного електро- і водозабезпечення. В умовах масових руйнувань така система захисних споруд є більш стійкою, надійною, забезпечує раціональне використання внутрішнього обладнання, поліпшує можливості органі­зації виводу людей зі споруд.

У таку систему бажано об'єднувати як споруди, які будуються, так і існуючі, узго­джуючи вимоги захисту із загальними зав­даннями будівництва або реконструкції під­приємства, його окремих цехів і будинків.

Створення єдиної системи захисних споруд зумовлюється не тільки вимогами надійності та стійкості окремих захисних споруд. Нині у промисловому будівництві створюються великі універсальні будівлі, підземний простір яких має розвинену ін­фраструктуру, що може бути пристосова­ною під захисні споруди. Це дозволить ефективніше використовувати матеріальні ресурси, скоротити територію забудови, інженерні мережі тощо. Отже, заходи що­до захисту працівників об'єктів економіки з урахуванням особливості підприємства повинні вирішуватися комплексно ще на стадії планування та забудови території.

Створення системи захисних споруд та­кож повинно бути включене до генераль­ного плану реконструкції підприємства, в якому враховують не тільки існуючий стан, але й перспективи розвитку об'єкта У генеральному плані поряд з іншими за­ходами повинні бути відображені питання створення фонду захисних споруд до запланованих вимог як за їх кількістю, так і за захисними властивостями.

Необхідно, щоб проектна документація щодо реконструкції або будівництва ново­го підприємства розроблялась комплексно. Це означає, що на стадії розробки проек­ту питання укриття працюючих на об'єкті доцільно вирішувати, максимально вико­ристовуючи фонд наявних захисних спо­руд, а також підземні споруди в заплано­ваних для будівництва нових будинках.

Зрозуміло, що всі ці питання вирішу­ють не ізольовано, а з урахуванням осо­бливостей підприємства - технології ви­робництва, території, інженерних мереж, чисельності працюючих, перспектив розвитку тощо.

Особлива увага звертається на необхідність самого швидкого заповнення споруди людьми.

Для цього укриваємі повинні заздалегідь вивчити маршрут руху до захисних споруд від місць масового знаходження людей бажано вказувати написом і стрілками, вивішуваємими або намальованими на видних місцях. В нічний час написи-покажчики і входи повинні бути освітлені або дублюванні світловими покажчиками.

Заповнювати захисні споруди слід організовано і без панки. Розміщує людей у відсіках особовий склад формувань по обслуговуванню захисних споруд. Осіб, які прибувають з дітьми, розміщують в окремому відсіку або в місці, спеціально відведеному для них.

Одразу ж після заповнення усі двері та інші отвори, а також пристрої, які вимикаються на мережах водопроводу і опалення закриваються.

В захисній споруді забороняється палити, шуміти, запалювати без дозволу гасові лампи, свічки, приносити легкозапалювальні або маючі запах речовини, а також громіздкі речі і приводити тварин.

Укриваємі люди повинні також тримати в готовності засоби індивідуального захисту: медичні засоби, протигази, респіратори, протипилові тканинні маски, захисні дитячі камери і т.д., виконувати усі вказівки командира і особового складу формування, пов’язані з перебуванням людей в споруді, надавати їм необхідну допомогу.

Не слід ходити по приміщенням без особливої на те потреби. Відомості про передаваємі сигнали і наземної обстановки укриваємі можуть отримати по радіотрансляційній мережі або радіоприймачу.

Підвищення температури, збільшення вологості і погіршення інших параметрів повітря шкідливо спливаючих на організм людини, можуть здійснюватись і при працюючих агрегатах, наприклад, в жаркий день літа. Враховуючи це, необхідно прийняти ряд заходів, які полегшують умови перебування людей в захисні споруді. Дітей, престарілих і людей з поганим самопочуттям розміщують в медичній кімнаті або в огороджувальних стінах і ближче до повітроводів.

Для жінок і дітей бажано виділити окремі відсіки з підвищеною температурою. Укриваємим по можливості необхідно зняти теплий верхній одяг. Для зміни одягу при підвищеній вологості доцільно взяти з собою комплект натільної білизни.

При тривалому перебуванні людей в захисних спорудах дуже важливо створити умови для відпочинку. Робітники та службовці, які заходяться в укритті, повинні зберігати працездатність. Для цього необхідно організувати позмінний відпочинок людей на місцях для лежання. Для забезпечення кращого відпочинку можна тримати в спорудах або брати з собою легкі підстілки і невеликі подушки із поролону, губчатої гуми або іншого синтетичного матеріалу.

Якщо лавки або нари відсутні, необхідно, направляючись в укриття, брати з собою розкладні ліжка, складні стільці, невеликі табуретки.

ВИСНОВОК

Сховища і ПРУ є надійними засобами захисту населення країни від сучасних засобів поразки, а також НС природного і техногенного характеру.

До будівництва як завчасно, так і швидкозводиміх захисних споруджень залучаються всі будівельні організації.

Тверді знання і практичні навички в проектуванні і будівництві цих споруджень необхідні кожному інженеру будівельнику. Для закріплення вивченого матеріалу і прищеплювання навичок у проектуванні захисних споруджень по даній темі студенти будівельного профілю підготовки при дипломуванні одне з запропонованих питань розробляють у дипломних проектах.

Тема 6.