Можливі строки прогнозу природних НС

Строки прогнозування інших видів НС носять більше невизначений характер, тому що події їхнього виникнення істотно випадкові. Ми розглянемо методичний підхід до їхнього визначення трохи нижче.

Метою прогнозування НС є забезпечення своєчасного й ефективного вживання заходів завчасного й безпосереднього захисту.

Прогнозування техногенних НС включає: виявлення й атестацію потенційно небезпечних об'єктів, оцінку можливих наслідків аварій і катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, попередження органів керування про можливий НС.

Рішення завдань прогнозування техногенних НС в Україні очолює Державний комітет з технічному контролю. Безпосередніми виконавцями по прогнозуванню техногенних НС є відомчі органи контролю. У МНС із цією метою в Департаменті попередження й ліквідації НС створюється система спостереження за провісниками катастроф, а також діагностичних комплексів по оцінці стабільності будинків, споруджень, потенційно небезпечних об'єктів. Органи такої системи повинні функціонувати у всіх регіонах і суб'єктах.

Прогнозування природних НС є найбільш складною проблемою в чинність їхніх більших масштабів і значної невизначеності у виникненні й розвитку процесів. Прогнозування природних НС здійснюється в масштабі країни, а в деяких випадках - і у взаємодії з міжнародними організаціями. Керівництво всією системою спостережень, прогнозу метеорологічних і гідрологічних НС, а також масових лісових пожеж у країні покладено на Державний комітет України по гідрометеорології й контролю природного середовища.

Прогноз виникнення й розвитку природних НС проводиться в Гідрометцентрі країни і його регіональних центрів і доводить до територіальних керувань ЦЗ по системі попередження в різний термін. Найбільше часто використається форма подання у вигляді карт завчасного прогнозу на певний період (рік, сезон) або термінової інформації з коштів зв'язку.

Прогнозування НС для воєнного часу здійснюється на основі оцінки військово-політичної обстановки в країні й регіонах, проведених періодично в Генеральному штабі й штабах оперативних командувань.

Основу прогнозування біолого-соціальних НС становить ретроспективний епідеміологічний аналіз, тобто аналіз інфекційних захворювань у поточний час із урахуванням інформації за певний минулий період. Прогноз здійснює Головне епідеміологічне керування МОЗ і регіональні медичні служби. Процес прогнозування включає проведення епідеміологічного аналізу й своєчасне оповіщення місцевих органів влади, охорони здоров'я й медичних служб органів керування територіальних систем ЦЗ про можливості виникнення біолого-соціальної НС.

Прогноз виникнення екологічних НС у певному районі або на об'єкті здійснюється на основі безперервного спостереження й контролю за характеристиками екологічної обстановки й відповідності її критеріям безпеки. Організацію прогнозу екологічних НС здійснює міністерство по охороні навколишнього середовища і його регіональні й місцеві екологічні служби.

На основі цієї інформації в керуваннях ЦЗ, штабах цивільної оборони, а також у Регіональних центрах здійснюється прогноз найнебезпечніших НС у даному збройному конфлікті або війні. По існуючих методиках оцінюються масштаби вогнищ поразки, можливі втрати населення й матеріальний збиток. Дані прогнозування використаються для проведення завчасних заходів захисту по забезпеченню стабільності об'єктів територій, чинностей ЦЗ, формувань особливого періоду, а також підготовки населення, військ і формувань до дій з початком збройного конфлікту, війни.

В останні роки в МНС України, з огляду на важливість прогнозування для зниження ризиків катастроф, створюється загальнодержавна система моніторингу НС природного й техногенного характеру. Ця система включає відомчі й регіональні підсистеми моніторингу НС.

Під моніторингом розуміють систему спостережень й аналізу змін стану навколишнього середовища, викликаними антропогенними й природними причинами, що дозволяє прогнозувати розвиток цих змін, у тому числі й приводять до НС. Термін “моніторинг (від лат. monitor) означає “впереддивлящий” і переводиться як “спостережуючий” або “застережливий”. Моніторинг включає наземні, повітряні й космічні кошти спостереження. Моніторинг може організовуватися на глобальному, державному, регіональному, територіальному й місцевому рівні. Створення системи моніторингу МНС є однієї з основних завдань державних цільових програм, покладених на МНС. Таким чином, прогнозування є базовим процесом, що забезпечує попередження НС на етапі проведення заходів завчасного захисту.