Захист населення і територій у надзвичайних ситуаціях

В С Т У П

Державна політика України в сфері захисту населення і територій базується на Конституції України, відповідих законах, актах Президента України й урядових рішень.

"Людина, її життя і здоров'я, честь і достоїнство, недоторканність і безпека визначається в Україні найвищою соціальною цінністю", — визначає стаття 3 Конституції України.

Стихійні лиха, аварії і катастрофи в мирний час приводять до величезних людських втрат, економічних збитків, заподіюють шкоду навколишньому середовищу.

Якщо врахувати, що на Україні можливі і відбуваються, як техногенні, так і природні небезпеки, то з метою запобігання, а також ліквідації наслідків НС у країні створена і діє могутня єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

1. Концепція захисту населення і територій від НС техногенного
і природного походження

Законодавство України в сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру базується на Конституції України, Законі “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру” і Законі України "Про правовий режим надзвичайного стану" і інших нормативно-правових актах.

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру — це

СИСТЕМА організаційних, технічних, медико-біологічних, фінансово-економічних і других заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру і ліквідацію їхніх наслідків, що

РЕАЛІЗУЮТЬСЯ центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідальними силами і засобами ЦЗ підприємств, установ і організацій, незалежно от форм власності і господарювання, добровільними формуваннями і

СПРЯМОВАНІ на захист населення і територій, а також матеріальних і культурних цінностей і навколишнього середовища.

Основними завданнями в сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру є:

1. Здійснення комплексу заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і реагування на них;

2. Забезпечення готовності і контролю за станом готовності до дій і взаємодій органів керування в цій сфері, сил і засобів, призначених для запобігання надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і реагування на них.

Захист населення і територій от надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру здійснюється на принципах:

- пріоритетності завдань, спрямованих на порятунок життя і збереження здоров'я людей і навколишнього середовища;

- надання переваги раціональної і превентивної безпеки;

- вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;

- особистої відповідальності і турботи громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки і дій у надзвичайних ситуаціях;

- відповідальності посадових осіб, у границях своїх повноважень, за дотриманням вимог Закону “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”;

- обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникнення надзвичайних ситуацій;

- обліку економічних, природних і інших особливостей територій і ступені реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій;

- максимально можливого ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, призначених для запобігання надзвичайних ситуацій і реагування на них.

Основним завданням цивільного захисту при виникненні надзвичайних ситуацій є захист населення.

Захист населення— це створення необхідних умов для збереження життя і здоров'я людей у надзвичайних ситуаціях. Їжа, вода, незаражене повітря, а в холодний час і тепло, є основними факторами життєдіяльності (3.8) населення.

Головна мета захисних заходів — запобігти чи максимально знизити поразку населення в умовах НС.