Оцінити хімічну обстановку

Оцінка хімічної обстановки на об’єктах , що мають НХР включає:

1. Визначення розмірів та площі зони хімічного забруднення .

2. Визначення часу підходу забрудненого повітря визначеному кордону (об’єкту).

3. Визначення часу вражаючої дії НХР .

4. Визначення кордонів можливих осередків хімічного ураження .

5. Визначення можливих втрат людей в осередку хімічного ураження.

Таким чином, загальним алгоритмом розв’язання завдання щодо оцінки хімічної обстановки(її прогнозування на термін не більше ніж на 4 години) є:

1. Визначити Глибину розповсюдження хмари зараженого повітря з урахуванням коефіцієнтів зниження глибини розповсюдження хмари [висота обвалування та (або) тип місцевості (її забудова)].

2. Визначити площі ЗМХЗ і ПЗХЗ зони хімічного зараження.

3. Визначити ширину ШПЗХЗ зони хімічного зараження.

4. Викреслити (при наявності завдання) схему зони хімічного зараження, проставити усі розрахункові розмірі («Г», «Ш», «S») і показати місце розташування об’єкту (в зоні, або поза нею - зразок сторінки 131, 133 ).

5. Визначити час підходу хмари забрудненого повітря до об’єкту ЦО (певної межі).

6. Визначити час вражаючої дії НХР.

7. Визначити можливі втрати людей в осередку хімічного ураження і встановити їх структуру.

РІШЕННЯ ТИПОВИХ ЗАДАЧ ПО ОЦІНЦІ ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ

Основними вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:

- ХНО, на якому відбулася аварія (засоби застосування ОР);

- умови збереження НХР, час і характер викиду (розливу) НХР;

- тип і кількість ОР;

- топографічні особливості місцевості (характер забудови по шляху поширення зараженої хмари);

- ступінь захищеності людей;

- метеоумови (швидкість і напрямок приземного вітру, температура повітря і ґрунту, ступінь вертикальної стійкості повітря: інверсія, ізотермія, конвекція).

Ступінь вертикальної стійкості приземного шару повітря може бути визначена за даними прогнозу погоди за допомогою графіка.

Задача 1.1

АВАРІЙНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ

здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення. Під час його проведення визначаються: глибина (Г); площі прогнозованого і можливого хімічного зараження (S_змхз, S_пзхз); ширина (Ш) прогнозованої площі хімічного забруднення; час (Т) вражаючої дії НХР, що вийшла з під контрлю.

Приклад 1.

На ХНО, що знаходиться у районі міської забудови (М\З) о 13.00 05 травня, у результаті аварії зруйнувалася з/д цистерна, яка не обвалована - розлилося 50 т хлору.

На час виникнення НС: напівпогідно; V_с.в = 3 м/с; t⁰ повітря = 20⁰ С

Виконати аварійне прогнозування.

Розв’язання :

1. По додатку 7 (стор 19М.В.)визначимо ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) → знаходимо, що при указаних метеорологічних умовахСВСП – ізотермія.

2. Рахуючи, щоV_с.в = 3 м/с потаблиці 5(стор. 18М.В.)знаходимо, що φ= 45.

3. По таблиці 9 (стор. 20 М.В.)для 50 т хлору знаходимо, що глибина Г = 10 км. Рахуючи, що ХНО знаходиться у районі міської забудови, по таблиці 3 знаходимо коефіцієнт зниження глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря

→ К= 3, тоді Г= 10 :3= 3,33 км

4. По формулі (1) [S_змхз = 8,72 × 10^-3 × Г² × j (км²)]знаходимо

S_змхз = 8,72 × 10^-3 × 3,33² × 45 = 4,35 км²

5. По таблиці 4 (стор. 18 М.В.) знаходимо коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря →К = 0,133

6. По формулі (2) [S_пзхз = К × Г² × N^о,2 (км²) ], знаходимо

S_пзхз = 0,133× З,33² × 4^0,2 = 1,95 км²

7. По таблиці Т-1*(стор. 12 М.В.) знаходимо, що Ш = 0,3 × 3,33^0,75 = 0,74 км

8. Час вражаючої дії хлору в осередку НС по таблиці 21(стор. 26 М.В.) дорівнює →

Т = 0,9 годин (54 хвилини)

Задача 2.1