Єдина державна система цивільної оборони населення та територій

Прикладом такої неоднозначності є терміни "цивільна оборона" та "цивільний захист". У нормативно-правових актах ці терміни вживаються одночасно. Поряд з терміном "цивільний захист" у дужках ставиться "цивільна оборона" або навпа­ки. Цьому є причина - одночасне існування Зако­нів України "Про Цивільну оборону Укра­їни" та "Про правові засади цивільного захисту".

Термін "цивільна оборона" вживається з 1961 року. Він став звичним і зрозу­мілим для багатьох людей. А його значення і сьогодні сприймається як си­стема оборонних заходів держави щодо цивільного населення у воєнний час. У 1993 році був прийнятий Закон "Про Цивільну оборону України", яким створювалася державна система органів управління, сил і засобів для захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техно­генного, природного і воєнного характе­ру. Тобто, крім завдань на воєнний пе­ріод, цивільна оборона отримала завдан­ня ще й на мирний час.

Крім того, на 10-й Міжнародній кон­ференції з цивільного захисту, яка відбу­лася в Аммані 3-5 квітня 1994 року, держави-учасниці прийняли Універсальну Декларацію з цивільного захисту, в якій закликали уряди розглядати концепцію і визначення терміну "цивільна оборона" більш широко, а не тільки в рамках військових конфліктів.

Термін "цивільний захист" має вико­ристовуватися для визначення всіх гу­манітарних заходів, спрямованих на за­хист життя людей, власності і навко­лишнього середовища від усіх ката­строф та надзвичайних ситуацій мирно­го та воєнного часу.

В Україні термін "цивільний захист" почав вживатися поступово і без його визначення. Наприклад, у назвах органів управління "з питань надзвичайних си­туацій та цивільного захисту населення" замість з питань "цивільної оборони". Без визначення цей термін вживається в По­ложенні про Єдину державну систему за­побігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного ха­рактеру (далі - ЄДС НС), затвердженому поста­новою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. № 1198.

Відповідно до цього Положення в Ук­раїні почала створюватися ЄДС НС, яка мала завдання щодо запобігання і реа­гування на надзвичайні ситуації мирного часу. Органи управління, сили та засоби цієї системи, а також її завдання мало чим відрізняються від системи цивільної оборони та її завдань. В органи упра­вління ЄДС НС входять координуючі ор­гани (комісії), яких немає в органах упра­вління цивільної оборони. На відміну від системи цивільної оборони, до складу сил ЄДС НС не входять невоєнізовані формування. Але ЄДС НС додатково до тих завдань, що має цивільна оборона на мирний час, повинна забезпечити со­ціальний захист населення, постраждалого від надзвичайних ситуацій.

Органи управління в системі цивільної оборони створені за принципом єдино начальства, а в ЄДС НС - за принципом колегіальності. Законом України "Про за­хист населення і територій від надзви­чайних ситуацій техногенного та природ­ного характеру" структура ЄДС НС закріплена на найвищому юридично­му рівні.

Таким чином, у державі де-юре функціонують дві системи: "Цивільна оборона України" і ЄДС НС.

У червні 2004 року Верховна Рада прийняла додатково Закон України "Про правові за­сади цивільного захисту".

У Законі вперше наведено визначен­ня терміну "цивільний захист".

Відповідно з Законом створюється єди­на державна система цивільного захисту (ЄС ЦЗ), яка складається із територіальних і функціональних підсистем і побудована одночасно за принципом колегіальності і єдино начальства. Очолює ЄС ЦЗ началь­ник цивільного захисту (Прем'єр-міністр України), загальне керівництво здійснює Кабінет Міністрів України, а безпосереднє - МНС. Заступником начальника цивільно­го захисту України є Міністр МНС.

Координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту здійснюють:

- Рада національної безпеки і оборони України;

- Державна комісія з питань техно­генно-екологічної безпеки та надзвичай­них ситуацій (далі - ТЕБ і НС);

- Спеціальна Урядова комісія з лікві­дації надзвичайної ситуації (у разі необхідності).

Територіальні підсистеми ЄС ЦЗ очо­люють начальники цивільного захисту АР Крим, областей, міст Києва та Се­вастополя (за посадами Голова Ради Міністрів АР Крим, голови облдержад­міністрацій, міські голови міст Києва й Севастополя).

Начальниками цивільного захисту в містах, міських та сільських районах і на суб'єктах господарювання є відповідно міські голови, голови виконкомів, голови райдержадміністрацій, керівники суб'єктів господарювання.

Координацію діяльності місцевих ор­ганів влади здійснюють комісії ТЕБ і НС і спеціальні комісії з ліквідації НС (у разі необхідності) відповідних рівнів, а на суб'єктах господарювання - комісії з НС та спеціальні комісії.

Єдина державна система цивільного захисту населення територій[далі - єдина система цивільного захистуЄС–ЦЗ] – сукупністьорганів управління, сил та засобів центральних і місцевих органіввиконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на якіпокладається реалізація державної політики у сфері цивільногозахисту. Територіальні підсистеми єдиної системи здійснюють загальне керівництво і створюються в межах відповідних територій та включають територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі МНС ), відповідні комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій ( далі ТЕБ та НС).

Як видно з таблиці 1, єдина державна система складається з постійно діючих функціональних та територіальних підсистем і має чотири рівні: загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

Функціональні підсистеми створюються міністерствами та іншими спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади і здійснюють безпосереднє керівництво.

Безпосереднє керівництво в територі­альних підсистемах ЄС ЦЗ здійснюють територіальні органи управління МНС та структурні підрозділи з питань цивільно­го захисту державних адміністрацій та виконавчих органів рад.

Структура МНС представлена в таблиці 2.

Цей орган:

- забезпечує реалізацію державної політики та здійснює державний нагляд за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту;

- забезпечує діяльність ЄС ЦЗ;

- контролює організацію виконання заходів;

Таблиця 1

СТРУКТУРА ТЕРИТОР

КМУ, МНС (Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади), Держкомрезерв,

ІАЛЬНОЇ ПІДСИСТЕМИ ЄДС ЦЗ

Державна комісія з питань ТЕБ та НС; Рада національної безпеки і оборони України; Національна рада з безпеки життєдіяльності населення

ЄС ЦЗ

КООРДИНУЮЧІ

ПОСТІЙНІ

-

-

-

- На загальнодержа на загальнодержавному

- рівні

-

- рівні рівні

Рада Міністерств АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації; Головне Управління МНС, фонди фінансових і матеріальних ресурсів на випадок НС

Комісії Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської держадміністрацій з питань ТЕБ та НС

-

-

- на регіональному

- рівні

- На регіональному рів

Комісії райдержадміністрацій і виконавчих органів рад з питань ТЕБ та НС

Райдержадміністрації і виконавчі органи рад; міськради; Управління МНС, фонді фінансових і матеріальних ресурсів на випадок НС

На місцевому рівні

-

Комісії з питань НС об’єкту

Спеціально призначені особи з питань НС; Штаби ЦО; структурні підрозділи організацій, підприємств, установ; фонді фінансових і матеріальних ресурсів на випадок НС

на об’єктовому рівні

- перевіряє стан готовності територіальних органів сил і засобів цивільного захисту до дій в режимі надзвичайної ситуації;

контролює накопичення, збереження і цільове використання матеріальних ресурсів;

- перевіряє стан планування та готовності до здійснення заходів з евакуації населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій;

- перевіряє наявність і готовність до використання за призначенням засобів колективного та індивідуального захисту населення, майна цивільного захисту, їх утримання та облік;

- разом з органами, які здійснюють державний нагляд у відповідній сфері, бере участь у перевірках забезпечення умов зберігання, транспортування, знешкодження, утилізації та захоронення небезпечних речовин і виробів, що містять такі речовини;

- здійснює інші заходи, передбачені законом.

Керівник МНС призначається на посаду Президентом України за поданням Прем’єр міністра України.

Посадові особи урядового органу державного нагляду у сфері техногенної безпеки мають право:

- пред’являти громадянам, підприємствам, установам та організаціям вимоги щодо здійснення передбачених законодавством заходи у сфері цивільного захисту, давати обов’язкові для виконання приписи з питань, що належать до їх компетенції;

- призупиняти до усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту експлуатацію підприємств, об’єктів , окремих виробництв;

- складати акти перевірок, приписи і протоколи; направляти в установленому порядку матеріали про порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту;

- обмежувати, зупиняти роботи з будівництва, реконструкції об’єктів, що проводяться з порушенням вимог законодавства у сфері цивільного захисту;

- накладати, відповідно до закону, штрафи на підприємства, установи і організації за порушення у сфері цивільного захисту;

- притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб та громадян, винних у порушенні законів та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту;

- проводити в установленому порядку дізнання та розслідування обставин і причини аварій і надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- у сфері пожежної безпекиздійснювати повноваження державної пожежної охорони, передбачені законом України “Про пожежну безпеку”.

Повсякденне керівництво системою цивільного захисту здійснюють органи оперативного реагування, до яких входять органи управління, сили і засоби, служби.

До регіональних та місцевих органів управління цивільного захисту належить:

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, структурні підрозділи з питань цивільного захисту цих державних адміністрацій та виконавчих органів рад.

На органи повсякденного управління покладається:

- забезпечення готовності до дійсил і засобів цивільного захисту, призначених для реагування на надзвичайні ситуації;

- здійснення комплексу засобів із реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків;

- управління підпорядкованими силами реагування, спеціальними і спеціалізованими формуваннями.

Посадові особи органів оперативного реагування мають право безперешкодно отримувати інформацію про території та об’єкти, на яких проводяться аварійно-рятувальні роботи; залучати спеціальну та інженерну техніку; забезпечувати оточення або блокування окремих територій, споруд, будівель; тимчасово обмежувати рух транспортних засобів і пішоходів

Основними завданнями системи е:

- розробка і реалізація правових і економічних норм, зв'язаних із забезпеченням захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;

- здійснення цільових і науково-технічних програм, спрямованих на попередження НС і підвищення стійкості функціонування підприємств, заснувань і організацій незалежно від їхніх організаційно-правових форм, а також підвідомчих їм об'єктів виробничого і соціального призначення в надзвичайних ситуаціях;

- забезпечення готовності до дій органів керування, сил і засобів, призначених для попередження і ліквідації НС;

- збір, обробка, обмін і видача інформації в області захисту населення і територій від НС;

- підготовка населення до дій при надзвичайних ситуаціях;

- прогнозування й оцінка соціально-економічних наслідків НС;

- створення резервів фінансових і матеріальних ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій;

- здійснення державної експертизи, нагляду і контролю в області захисту населення і територій від НС;

- ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій;

- здійснення заходів щодо соціального захисту населення, що постраждало від НС, проведення гуманітарних акцій;

- реалізація прав і обов'язків населення в області захисту від надзвичайних ситуацій, у тому числі облич, безпосередньо беруть участь у їхній ліквідації;

- міжнародне співробітництво в області захисту населення і територій від НС;

Територіальні й об'єктові підсистеми попередження і реагування створюються органами місцевої державної виконавчої влади для організації роботи з захисту населення і територій від НС у сфері їхньої діяльності і доручених їм галузях економіки.

Кожен рівень системи і підсистеми має координуючі постійної діючі органи керування, спеціальної уповноважені на рішення завдань в області захисту населення і території від НС, органи повсякденного керування, сили і засоби, резерви фінансових і матеріальних ресурсів, системи зв'язку, оповіщення, інформаційного забезпечення.

Координуючими органами є:

На урядовому рівні:

- Міністерство з питань надзвичайних ситуацій і по справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

- постійна урядова Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (далі ТЕБ і НС).

На територіальному рівні, що охоплює територію області, району, міста (району в місті):

- постійні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій органів місцевої державної виконавчої влади;

- управління МНС.

На об'єктивному рівні, що охоплює територію підприємства, організації і заснування:

- об'єктові комісії з надзвичайних ситуацій, що створюються в разі потреби при наявності відповідної матеріально-технічної бази;

- штаби ЦО.

Управління (відділи) МНС є органами державної виконавчої влади.

Вони здійснюють:

- керування в сфері попередження НС техногенного походження і забезпечення зменшення збитків і втрат у випадку аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і стихійних лих;

- координацію в межах їхньої компетенції, діяльність місцевих органів державної виконавчої влади, територіальних органів міністерств і відомств, підприємств, заснувань і організацій, що залучаються до виконання завдань, зв'язаних із безпекою населення і забезпеченням його життєдіяльності під час НС.

Таблиця 2

СТРУКТУРА

СПЕЦІАЛЬНО УПОВНОВАЖЕНОГО ЦЕНТРАЛЬНОГО органа виконавчої влади з питань

цивільного захисту (МНС України)

Урядовий орган державного нагляду у сфері ЦЗ – Державна інспекція з нагляду у сфері ЦЗ (Керівник – головний державний інспектор) України з нагляду у сфері цивільного захисту)

Органи оперативного реагування (повсякденне управління)

Органи мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи та інших надзвичайних ситуацій

Підрозділи державного нагляду у сфері техногенної безпеки

Підрозділи державного нагляду у сфері пожежної безпеки

Головний державний інспектор області з нагляду у сфері техногенної безпеки

Головний державний інспектор області з нагляду у сфері пожежної безпеки

Державний інспектор міста (району) з нагляду у сфері техногенної безпеки

Державний інспектор міста (району) з нагляду у сфері пожежної безпеки

Органи управління

Служби

- оператино-рятувальна служба цивільного захисту; - державна служба медицини катастроф; - спеціальні служби центральних та інших органів виконавчої влади, на які покладено завдання цивільного захисту

Спеціально-уповноважений орган державного управління у сфері здійснення заходів на територіях, радіоактивно-забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи

Підприємства, установи та організації, залучені для здійснення заходів на радіоактивно-забруднених територіях

Підрозділи цивільного захисту та забезпечення особливого режиму і додержання правил перебування на радіоактивно-забруднених територіях

Сили і засоби

- спеціальні (воєнізовані); - спеціалізовані аварійно-рятувальні формування; - формування особливого періоду (СП, СД); - аварійно-відновлювальні формування; - сили і засоби підприємств

МНС

1. Режим повсякденної діяльності – це функціонування системи в умовах нормальної виробничої, промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (у тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної й гідрометеорологічної обстановки за умови відсутності епідемії, епізоотії й епіфітотії:

- забезпечення спостереження й контролю обстановки на об'єктах і прилягаючій території черговим оперативним персоналом;

- розробка й впровадження науково-технічних програм попередження й мінімізації наслідків НС;

- здійснення мер безпеки й захисту населення під час НС;

- забезпечення підготовки органів керування до дій у НС, організація навчання населення діям у НС;

- створення й відновлення матеріальних резервів для ліквідації наслідків НС;

- постійне прогнозування обстановки на випадок її погіршення до НС;

2. Режим підвищеної готовності – функціонування ЕС ЦЗ у випадку значного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (у т.ч. бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної й гідрометеорологічної обстановки при наявності явної погрози виникнення НС:

- оперативна допомога органам і структурам ЦЗ у випадку виникнення НС;

- формування комісій із з'ясування причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення НС і підготовка пропозицій по її нормалізації;

- посилення спостереження й контролю за ситуацією на потенційно небезпечних об'єктах і прилягаючих територіях, прогнозування можливості виникнення НС і їхніх масштабів;

- розробка мер по захисту населення й територій в умовах НС;

- приведення в стан підвищеної готовності наявні сили й засоби реагування, включення додаткових сил і засобів;

- здійснення мер по недопущенню виникнення НС.

3. Режим надзвичайної ситуації – уводиться у випадку виникнення НС і реагування на них:

- визначення границь територій виниклої НС;

- організація захисту населення й територій в умовах НС;

- організація робіт з локалізації або ліквідації наслідків;

- виділення необхідних сил і засобів;

- здійснення безперервного контролю за розвитком НС, станом справ на аварійних об'єктах і прилягаючих територіях;

- оперативна доповідь вищим органам керування про розвиток НС, вжитих заходах і оповіщенні населення.

4. Режим надзвичайного стану – установлюється відповідно до вимог Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану».

5. Режим воєнного стану – режим функціонування ЕС ЦЗ в умовах воєнного стану й порядок підпорядкування її військовому командуванню визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

ЕС ЦЗ, вирішуючи завдання захисту населення й території, підтримуючи й відновлюючи безпеку життєдіяльності особистості, суспільства й держави в надзвичайній ситуації, є одним з важливих елементів системи національної безпеки України.