Блискавкозахисту об’єкта від ПУБ і його РБЗ

№ з/п Об’єкт Очікувана кількість уражень об’єкта за рік, за якою виконується блискавкозахист N, уражень/рік Рівень блискавкозахисту
Будівлі і споруди або їх частини, приміщення яких згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01 [79] і НАПБ В.01.056-2005/111 [80] відносяться до зон класів 1 і 20 Незалежно від N І
Будівлі і споруди або їх частини, приміщення яких згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 відносяться до зон класів 2 і 21 N>1 І
N≤1 ІІ
Зовнішні установки, що створюють згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 зону класу 1 Незалежно від N ІІ
Будівлі і споруди або їх частини, приміщення яких згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 відносяться до зон класів II-І, II-ІІ, II-ІІа Для будівель і споруд І і ІІ ступеня вогнестійкості у разі 0,1<N≤2 і для ІІІ÷V ступеня вогнестійкості у разі 0,02<N≤2 ІІ, ІІІ
те саме, але у разі N>2 ІІ
Розташовані в сільській місцевості невеликі будови III - V ступенів вогнестійкості, приміщення яких згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 відносяться до зон класів П-I П - II, П -ІІа N<0,02 ІV
Зовнішні установки і відкриті склади, що створюють згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/ІІІ зону класів П-ІІІ 0,1<N≤2 ІІІ
N>2 ІІ
Будівлі і спорудИ III, Ша, IIIб, IV, V ступенів вогнестійкості, в яких відсутні приміщення, віднесені за ДНАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/ІІІ до зон вибухо- і пожежонебезпечних класів 0,1<N≤2 III
N>2 ІІ
Будівлі і споруди з легких металевих конструкцій з горючим утеплювачем (IV a ступеню вогнестійкості), в яких відсутні приміщення, віднесені за ДНАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 до зон вибухо- і пожежонебезпечних класів 0,02<N≤2 III
N>2 ІІ
Невеликі будівлі III - V ступенів вогнестійкості, розташовані в сільській місцевості, в яких відсутні приміщення, що відносяться за ДНАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 до зон вибухо- і пожежонебезпечних класів Для III, ІІІa, III6, IV, V ступеня вогнестійкості у разі N<0,1 і для IVa ступеня вогнестійкості у разі N<0,02 IV
Будівлі обчислювальних центрів, а також будівлі в яких встановлено обладнання інформаційних технологій або будь-яке інше електронне обладнання, чутливе до атмосферних перешкод Незалежно від N І, II

 

Продовження табл. 5.98

№ з/п Об’єкт Очікувана кількість уражень об’єкта за рік, за якою виконується блискавкозахист N, уражень/рік Рівень блискавкозахисту
Тваринницькі і птахівничі будівлі і споруди III- V ступенів вогнестійкості: для великої рогатої худоби і свиней на 100 і більше голів, для овець на 500 голів і більше, для птахів на 1000 голів і більше, для коней на 40 голів і більше Незалежно від N ІІ, III
Димові і інші труби підприємств і котелень, башти і вежі всіх призначень заввишки 15 м і більше Незалежно від N ІІІ
Житлові і громадські будівлі, висота яких на 25 м і більше перевищує середню висоту навколишніх будівель у радіусі 400 м, а також окремі будівлі висотою більше 30м, що віддалені від інших будівель більше ніж на 400 м Незалежно від N ІІІ
Окремо житлові і громадські будівлі в сільській місцевості, висотою більше 30 м Незалежно від N ІІІ
Громадські будівлі III-V ступенів вогнестійкості наступного призначення: дитячі дошкільні установи, школи і школи-інтернати, стаціонари лікувальних установ, спальні корпуси та їдальні установ охорони здоров'я і відпочинку, культурно-освітні і видовищні установи, адміністративні будівлі, вокзали, готелі, мотелі, кемпінги Незалежно від N ІІІ
Відкриті видовищні установи (зали для глядачів відкритих кінотеатрів, трибуни відкритих стадіонів тощо) Незалежно від N ІІІ
Будівлі і споруди, що є пам'ятниками історії, архітектури і культури (скульптури, обеліски тощо.) Незалежно від N ІІІ

Очікувана кількість уражень об’єкта блискавкою за рік N визначається за наступними формулами:

- для зосереджених споруд (димові труби, вежі, башти тощо)

; (5.72)

- для будівель і споруд прямокутної форми

; (5.73)

- для протяжного об’єкта довжиною L (лінії електропередавання, звязку тощо)

-6; (5.74);

де hоб – найбільша висота об’єкта, м,

L – довжина об’єкта, м,

S – ширина об’єкта, м,

n – щільність ударів блискавки на 1 км2 земної поверхні за рік, визначена за даними метеорологічних спостережень в місці розташування об’єкта, 1/км2 рік. Якщо дані спостережень відсутні n може бути приблизно розраховано за формулою

(5.75);

де Тгр - середня тривалість гроз у годинах, визначена за картами інтенсивності грозової діяльності (Додаток Б ДСТУ Б В.2.5-38-2008 [78]) або за середніми багаторічними (не менш 10 років) даними метеостанції, найближчої до місця знаходження об’єкта.

Для будівель і споруд складної конфігурації в якості S і L розглядається ширина і довжина найменшого прямокутника, в який може бути вписана будівля або споруда в плані.

Система блискавкозахисту будівель або споруд включає захист від ПУБ - зовнішня блискавкозахисна система (БЗС) і захист від вторинних дій блискавки - внутрішня БЗС. В окремих випадках блискавкозахист може містити тільки зовнішню БЗС або тільки внутрішню БЗС. В загальному випадку частина струмів блискавки протікає по елементах системи внутрішнього блискавкозахисту.

Зовнішня БЗС може бути відокремленою (ізольованою) від споруди (блискавковідводи, що стоять окремо - стрижньові або тросові, а також сусідні споруди, що виконують функції природних блискавковідводів) або може бути встановлена на об’єкті, що захищається, і навіть може бути його частиною.

Захист від ПУБ спеціальних об’єктів, у нормальних технологічних режимах яких можуть знаходитися і утворюватися вибухонебезпечні концентрації газів (парів, пилу, волокна тощо), повинен виконуватися блискавковідводами, що стоять окремо. Віддаленість блискавковідводів, що стоять окремо від об’єкта, що захищається, і підземних металевих комунікацій визначаються галузевими нормативними документами.

Блискавковідвід- пристрій, який сприймає удар блискавки і відводить її струм в землю.

Конструктивно блискавковідвід складається з трьох основних частин: блискавкоприймача, який безпосередньо сприймає удар блискавки; струмовідводу (спуску), що з'єднує блискавкоприймач з заземлювачем, та заземлювача, через який струм блискавки переходить безпосередньо в землю.

Блискавкоприймач -частина блискавковідводу, призначена для перехоплення блискавок.

Струмовідвід- частина блискавковідводу, призначена для відведення струму блискавки від блискавкоприймача до заземлювача.

Заземлювач -провідна частина або сукупність з’єднаних між собою провідних частин, які перебувають в електричному контакті з землею безпосередньо або через проміжне провідне середовище, наприклад, бетон.

Заземлювач є підземним закінченням системи.

5.3.7.2 Зовнішня блискавкозахисна система

Зовнішня БЗС в загальному випадку складається з блискавкоприймачів, струмовідводів і заземлювачів. У разі спеціального виготовлення їх матеріал і розміри повинні задовольняти вимогам табл. 5.99.

Таблиця 5.99 - Матеріал і мінімальні перерізи елементів зовнішньої БЗС

Рівень захисту Матеріал Переріз, мм2
блискавкоприймача струмовідводу заземлювача
I-IV Сталь
I-IV Алюміній Не застосовується
I-IV Мідь
Примітка.Вказані значення можуть бути збільшені в залежності від підвищеної корозії або механічних дій.

Опори стрижньових блискавковідводів повинні бути розраховані на механічну міцність як конструкції, що стоять вільно, а опори тросових блискавковідводів – з урахуванням натягу троса і дії на нього навантаження вітру та ожеледиці. Опори блискавковідводів, що стоять окремо, можуть виконуватися із сталі будь-якої марки, залізобетону або дерева відповідно до проведених розрахунків.

Основні конструкції опор блискавковідводів наведені на рис. 5.62.

Рисунок 5.62 - Конструкції опор блискавковідводів:

а - дерев'яна опора; б - металева решітчаста; в - залізобетонна опора; г – опора із газових труб, що встановлюються на даху;

1 - відтяжка; 2 - фланець

Блискавкоприймачі

Блискавкоприймачі можуть бути спеціально встановленими, у тому числі на об'єкті, або їх функції виконують конструктивні елементи об’єкта, що захищається; в останньому випадку вони називаються природними блискавкоприймачами.

Блискавкоприймачі можуть складатися з довільної комбінації таких елементів: стрижнів, натягнутих дротів (тросів), сітчастих провідників (сіток).

Для звичайних об’єктів як природні блискавкоприймачі можуть розглядатися такі конструктивні елементи будівель і споруд:

а) металеві покрівлі об'єктів, що захищаються, за умови, що:

- електрична неперервність між різними частинами забезпечена на довгий термін;

- товщина металу покрівлі є не меншою за величину t, яку наведено в табл. 8, якщо необхідно захистити покрівлю від пошкодження або пропалу;

- товщина металу покрівлі складає не менше 0,5 мм, якщо її не обов'язково захищати від пошкоджень і немає небезпеки займання спалимих матеріалів, що знаходяться під покрівлею;

- покрівля не має ізоляційного покриття. При цьому невеликий шар антикорозійної фарби або шар 0,5 мм асфальтового покриття, або шар 1 мм пластикового покриття не вважаються ізоляцією;

- неметалеві покриття на/або під металевою покрівлею не виходять за межі об’єкта, що захищається;

б) металеві конструкції даху (ферми, з’єднана сталева арматура);

в) металеві елементи типу водостічних труб, прикрас, огорож по краю даху тощо, якщо їх переріз не менше значень, визначених для звичайних блискавкоприймачів;

г) технологічні металеві труби і резервуари, якщо вони виконані з металу товщиною не менше 2,5 мм і проплавлення або пропал цього металу не приведе до небезпечних або недопустимих наслідків;

д) металеві труби і резервуари, якщо вони виконані з металу завтовшки не менше значення t, наведеного в табл. 5.100, і якщо підвищення температури з внутрішньої сторони об’єкта в точці удару блискавки не являється небезпечним.

Таблиця 5.100 - Товщина покрівлі, труби або корпусу резервуара,






Дата добавления: 2021-12-14; просмотров: 114; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.021 сек.