III Підготовка галузей економіки (об'єктів господарювання) до роботи в умовах НС.

У першу чергу необхідно підготовляти галузі (об'єкти, виробництва, цехи), які вносять найбільш вагомий внесок у виробництво оборонної й найважливішої народногосподарської продукції й об'єкти, що мають, істотно необхідні для стійкого функціонування економіки, у забезпечення життєдіяльності й виживання населення, а також у забезпечення матеріально-технічними ресурсами проведення невідкладних робіт при ліквідації наслідків НС. Це, насамперед, галузі паливно-енергетичного комплексу, промислового, будівельного й сільськогосподарського виробництва, транспортної системи, матеріально-технічного постачання, торгівлі й громадського харчування.

Підготовка об'єктів економіки до роботи в умовах НС повинна здійснюватися шляхом:

- забезпечення випуску найважливіших видів продукції (послуг) в умовах НС;

- стійкого постачання об'єктів матеріально-технічними ресурсами, енергією й водою;

- забезпечення безпеки працюючої зміни, те типові заходи в цій області можна представити в наступному виді:

- оцінка можливостей випуску найважливіших видів продукції;

- удосконалювання виробничих зв'язків з постачальниками;

- підготовка до незалежного функціонування окремих виробництв;

- підготовка до роботи зі спрощеної технології;

- створення мінімально необхідних запасів матеріально-технічних ресурсів;

- підготовка до використання місцевих ресурсів;

- забезпечення автономними джерелами енерго- і водопостачання;

- використання кабельних ЛЕП;

- електропостачання об'єкта від двох і більше джерел;

- підготовка до централізованого відключення окремих споживачів;

- забезпечення аварійного висвітлення території й приміщень;

- забезпечення об'єктів системами оборотного водопостачання й автономних водозаборів;

- своєчасного оповіщення персоналу про аварію й стихійне лихо (погрозі );

- створення й підготовки сил і засобів для захисту персоналу в умовах НС;

- навчання персоналу способам захисту в умовах НС;

- підготовки до надання першої медичної допомоги;

- підготовки системи життєзабезпечення до роботи в умовах НС.

ІІІ.1 Заходи щодо підготовки паливно-енергетичного комплексу,

систем водопостачання й каналізації.

Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) - це сукупність галузей, що беруть участь у видобутку й переробці, транспортуванні, зберіганні й використанні палива, виробництві й передачі до споживачів електроенергії й тепла. Підготовка ПЕК до роботи в НС спрямована на забезпечення виробничого комплексу, і насамперед, відповідальних споживачів (до відповідальних споживачів ставляться об'єкти міністерства, відповідальні за оборону країни й оборонну промисловість, а також інших галузей, що забезпечують задоволення оборонних і найважливіших господарських потреб, електричною й тепловою енергією, а також об'єктів, на яких при виникненні перебоїв в електро-, теплопостачанні можливі аварії й катастрофи, підприємства хімічної, нафтопереробної, металургійної промисловості й ін.). У підготовці ПЕК основна відповідальність покладає на відповідні міністерства й відомства. Однак, безпосередньо в областях, містах, районах за роботу об'єктів і систем, що входять у ПЕК, цю відповідальність несуть і місцеві органи керування.

З метою підготовки ТІК передбачається: створення резерву енергетичних потужностей, насамперед, шляхом будівництва додаткових захищених електростанцій. Для міст і об'єктів, розташованих по берегах судноплавних рік і водойм як резерв енергоміцностей можуть бути використані силові установки судів, земснарядів, плавучих кранів і інших плавзасобів. При цьому варто лише обладнати й містити в готовності до використання берегові пристрої для прийому й передачі енергії до споживачів.

Як резерв енергоміцностей можуть і повинні використатися виведені з експлуатації дрібні відомчі електростанції й котельні, які не використаються в єдиній централізованій або місцевій системі електро- і теплопостачання. Резерв енергоміцностей може бути утворений також шляхом поповнення парку пересувних електростанцій і підстанцій на залізничному й автомобільному ході, використання як генератори електроенергії синхронних двигунів, застосовуваних для різних потреб у народному господарстві, із приводом від автомобілів, тракторів і т.п.

Доцільно узяти на облік і планувати використання в НС пересувні джерела енергопостачання, наявні в будівельних організаціях, ліспромгоспах, у сільському господарстві, на транспорті.

З урахуванням можливого виходу з ладу в НС окремих електростанцій, ліній електропередач, підстанцій і споживачів електроенергії, завчасно проводяться підготовчі роботи, складаються графіки по оперативному відключенню при необхідності менш відповідальних споживачів для того, щоб забезпечити енергією найбільш відповідальні об'єкти (підприємства оборонної промисловості, транспорту, зв'язку, міського господарства, охорони здоров'я, шахти й т.п.). У цьому зв'язку всі зацікавлені органи керування народним господарством області визначають перелік відповідальних споживачів для того, щоб районні енергетичні керування передбачили необхідні заходи щодо забезпечення надійного постачання таких споживачів у НС.

У категорованих містах передбачається переважний розвиток підземних кабельних електромереж замість повітряних. Основні паливоспоживачи (теплові електростанції, котельні) завчасно готуються до роботи на резервних видах палива, підтримуються на належному рівні технічна готовність для переходу з одного виду палива на іншій, систематично проводяться тренування з персоналом. і виживання населення

Доцільно на різних навчаннях і тренуваннях при відпрацьовуванні питань стійкості практикувати перехід таких об'єктів на роботу з використанням резервних видів палива.

У тих областях, де є можливість, варто ширше використати поновлювані джерела енергії - гідравлічні, сонячні, вітрові, приливні, геотермальні.

Надійність паливопостачання забезпечується: створенням науково-обґрунтованих нормативних запасів палива, раціональним, надійним його зберіганням. Розробка нормативів запасів палива здійснюється з урахуванням природних умов у даній області, спеціалізації її економіки. Зберігання рідкого й газоподібного палива найкраще організовувати в заглиблених і підземних сховищах поблизу основних паливоспоживачив.

Зі створенням нормативних запасів по інших видах палива (вугілля, мазут) у цей час картина не настільки оптимістична. Це зв'язано, в основному, із транспортними, а останнім часом і з іншими труднощами. Звідси зрозуміло, як важливо вишукувати можливості використання місцевих видів палива. У багатьох областях такі можливості є. Однак, у силу різних причин ці можливості використаються слабко, або не можуть бути використані.

Важлива роль у забезпеченні стійкого функціонування системи життєзабезпечення народного господарства територій (областей) належить водопостачанню. Тому, знову проектовані системи водопостачання категорованих міст базуються на декількох незалежних джерелах води.

Вододжерела, водопровідні спорудження, водозабірні шпари й шахтні колодязі захищаються від можливого забруднення радіоактивними отруйними речовинами й бактеріальними (зараження) (біологічними) засобами (РР, ОР, БЗ). Насосні станції живляться електроенергією від двох незалежних джерел по лініях, що не відключається при знеструмленні інших потреб. Частина шпар, що забезпечують мінімально необхідні потреби у водопостачанні категорованих міст проектується й обладнається за рисою міської забудови. Створюються підземні захищені резервуари чистої води для забезпечення водою населення й особового складу формувань, зокрема, на кожній водопровідній станції передбачається створення 3-х добового запасу чистої води в підземних резервуарах, виходячи із установленої норми: по 10 л. на людину в добу. При плануванні будівництва й уведення в експлуатацію нових водопроводів, старі зберігаються в якості резервних. У системах технічного водопостачання водоємних підприємств передбачається оборотне водопостачання.

Всі проектовані й існуючі водозабірні шпари обладнаються пристосуваннями для подачі води в пересувну тару (поливомиєчні машини ПМ-130, авторазливні станції АРС-14, АРС-14ДО, АРС-15, АЦ-2, АЦ-4 і ін).

Вибір джерел господарсько-питного водопостачання й побудова розподільних мереж води виробляється на основі розроблювальних територіальних водних балансів залежно від об'єму, структури й щільності водоспоживання, з урахуванням експлуатації мереж у НС.

З огляду на ту обставину, що система водопостачання міст і об'єктів народного господарства може нормально функціонувати при надійній роботі системи каналізації, передбачаються заходи щодо її підготовки до роботи в ЧС: улаштовують сполучні й пропускні лінії, аварійні скидання в найближчі яри, балки й проточні водойми.

На очисних спорудженнях для нейтралізації й очищення стічних вод (рідин) і опадів від РР, ОР, БЗ створюється не менш чим десятиденний запас реагентів, накопичується фонд пересувних насосів з автономним джерелом харчування.

ІІІ.2Заходи щодо підготовки промислового виробництва

Промислове виробництво - найбільш важлива складова частина народного господарства територій (областей). Основну роботу по підготовці промислових підприємств центрального підпорядкування до роботи у воєнний час і НС виконують галузеві органи керування. Разом з тим, на території області є промисловість місцевого підпорядкування. Її підготовка, а також контроль і надання допомоги в рішенні цього завдання по об'єктах центрального підпорядкування - обов'язок місцевих органів керування.

У цілому, заходу щодо підготовки промислового виробництва можна об'єднати в кілька груп. Важливу роль грає дублювання випуску оборонної й найважливішої народногосподарської продукції. Органи керування народного господарства завчасно визначають види продукції, що підлягають дублюванню, установлюють можливість і необхідність дублювання даного виду продукції на території області або сусідніх областей, визначають дублерів, формують для них виробничі зв'язки, визначають час залучення дублерів, спосіб дублювання. Передбачається також переорієнтація підприємств цивільних галузей для випуску продукції оборонного призначення й резервування виробничих потужностей для покриття дефіциту випуску найважливіших видів продукції в НС, створення в малих і середніх містах філій великих підприємств і об'єднань, що діють у категорованих містах.

Надійність дублювання багато в чому буде залежати від забезпеченості дублера енергоресурсами, заздалегідь підготовленими фахівцями й технічною документацією. Ефективність проведених заходів оцінюється шляхом пробного залучення дублерів на випуску найважливіших видів продукції.

Важливим елементом підготовки промисловості до роботи в НС є раціональне кооперування й спеціалізація підприємств, розташованих на території області. Це дає можливість повніше використати місцеві сировинні й енергетичні ресурси, вторинні й попутні матеріали, скоротити об'єм перевезень. Кооперуванню сприяє перехід підприємств на прямі господарські зв'язки, які передбачаються законом про підприємства (об'єднаннях).

Прямі господарські зв'язки дозволять скоротити шлях від виробника до споживача, позбутися від необхідності зберігання продукції на проміжних складах і базах, розташованих часто в зонах можливих руйнувань (поразок).

Підготовка промисловості до роботи в НС досягається також впровадженням у технологію виробництва малоопераційних і максимально автоматизованих процесів. Немаловажна роль у підготовці промисловості приділяється обмеженню й (або) виключенню з виробництва найважливіших видів продукції імпортного (багатодефицитного) устаткування, сировини й матеріалів, заміні їх на вітчизняні види.

Важливою умовою в підготовці промислового виробництва до роботи в надзвичайних умовах є створення страхового фонду технічної документації на випуск найважливіших видів оборонної й господарської продукції й забезпечення надійності її зберігання. Це досягається мікрофільмуванням документації, записом необхідної інформації на магнітних стрічках і дисках, що дозволяє в короткий термін організувати її розмноження й використання по призначенню.

З метою забезпечення захисту основних виробничих фондів і зниження можливих втрат і руйнувань у НС передбачається:

впровадження технологічних процесів і конструкцій, що забезпечують зниження небезпеки утворення аварійних ситуацій, а також захист унікального встаткування, апаратури й приладів у надзвичайних умовах;

розміщення технологічних установок і встаткування в тих випадках, коли це припустимо за умовами експлуатації, на відкритих площадках або під легкими вогнестійкими навісами.

Ряд заходів щодо підготовки промислового виробництва до роботи в надзвичайних умовах проводиться з метою зменшення небезпеки виникнення вторинних осередків поразки (зараження) від НХР, ВР, ЛЗР (легкозаймисті рідини), зрідженого газу й ін., кількість яких на деяких підприємствах досягає декількох десятків, сотень, а те й тисяч тонн.

До таких заходів ставляться: обвалування або заглиблення ємностей із цими речовинами, пристрій піддонів, додаткових ємностей або порожнин для аварійного зливу, що само защіпаються зворотних клапанів і т.п.

Крім того, передбачаються заходи на "особливий період" по максимально можливому скороченню запасів таких речовин, що перебувають на проміжних складах і в технічних ємностях до мінімуму, необхідного у виробничому процесі.

Місцеві органи керування й органи керування МНС повинні здійснювати контроль за тим, щоб об'єм поточних запасів потенційно небезпечних речовин і матеріалів на підприємствах не перевищував нормативів, установлюваних міністерствами й відомствами.

Для підвищення пожежебезпеки впроваджуються автоматизовані системи сигналізації й пожежогасіння, улаштовуються й обладнаються штучні водойми.

Важливим заходом на підприємствах з безперервними технологічними процесами є розробка й строге дотримання графіків і інструкцій з безаварійної зупинки виробництва у випадку раптового відключення або припинення подачі електроенергії, води або тепла.

Крім розглянутих загальних заходів на об'єктах і в галузях промисловості передбачаються заходи, виходячи з особливостей і специфіки конкретних об'єктів економіки, а також тої ролі й місця, які вони займають у економіці (на об'єкті).

Зокрема, на об'єктах харчової промисловості передбачається:

впровадження автоматичних і закритих потокових ліній, що забезпечують надійну ізоляцію харчових продуктів від зовнішнього середовища, їхню розфасовку й упакування в захисну тару;

герметизація складів, сховищ і холодильників;

контроль зараженості харчової сировини й продовольства;

впровадження сучасних методів і способів консервації й без холодильного зберігання продовольства й харчових продуктів масового споживання із тривалими строками зберігання й інші заходи.

У лісовій, деревообробній промисловості й промисловості будівельних матеріалів передбачається:

розробка технологічних схем виготовлення будівельних матеріалів і конструкцій у полігонних умовах з використанням місцевої сировини;

використання відходів виробництва хімічної, металургійної, місцевої промисловості й інших галузей для заміни

привізних матеріалів і сировини, використовуваних для виробництва будівельних матеріалів і інших заходів.

У лісовому господарстві:

захист лісів від поразки РР, НХР, ОР, БЗ і ін.;

впровадження й проведення профілактичних протипожежних заходів;

впровадження нових засобів і способів розвідки (обстеження) і гасіння вогнищ лісових пожеж, що особливо прилягають до важливих промислових центрів, транспортним вузлам і комунікаціям і інші заходи.

У місцевій промисловості: - нарощування виробничих потужностей по переробці вторинної сировини й відходів хімічної, лісової, деревообробної промисловості, машинобудування, металообробки й інших галузей.

ІІІ.3Підготовка транспортної системи

Підготовка транспортної системи до роботи в надзвичайних умовах ведеться з метою подальшого підвищення її надійності й можливостей по виконанню господарських, військових і евакуаційних перевезень. Це досягається розосередженим розміщенням об'єктів транспорту й транспортних засобів, розвитком і вдосконалюванням транспортних комунікацій, підвищенням їхньої пропускної здатності, надійним забезпеченням транспортних засобів і об'єктів електроенергією, паливом, водою, запасними частинами й агрегатами, удосконалюванням мереж ремонтних і обслуговуючих підприємств.

Більшість із цих заходів розробляються й здійснюються по лінії транспортних міністерств і відомств. Однак, значна роль у підготовці транспортної системи належить і місцевим органам керування, у тому числі органам керування МНС.

Якісне проведення заходів щодо підготовки транспортної системи до усталеної роботи в умовах НС може дати найбільший ефект тільки при комплексній підготовці всіх видів транспорту, транспортної мережі, інженерних споруджень і технічних засобів.

1) ІІІ. 4 Підготовка системи матеріально-технічного постачання

Система матеріально-технічного постачання сполучить територіальний і галузевий принцип побудови й заснована на тісній взаємодії відповідних ланок керування МТЗ України. У її сполуку входять: Мінсельгосп, Мінекономрозвидку, Держрезерв і інші міністерства й відомства, а також обласні управління постачання й збуту.

Виходячи з такої масштабної структури системи МТС, підготовка її до роботи в надзвичайних умовах є досить складним процесом. У цілому ця підготовка повинна бути спрямована на безперебійне забезпечення матеріально-технічними ресурсами галузей, задіяних у випуску оборонної й іншої найважливішої продукції для задоволення невідкладних потреб економіки держави й потреб Збройних Сил країни.

Заходу щодо підготовки системи МТЗ включають:

раціональне розміщення запасів матеріальних ресурсів на території області й установленням оптимальних об'ємів їхнього зберігання на базах і складах;

удосконалювання господарських зв'язків і кооперованих поставок у межах області з максимальним використанням її ресурсів і виробничих потужностей;

взаємне узгодження дій всіх учасників процесу постачання по переходу у воєнний час до єдиного керівництва постачальницько-збутовими організаціями, розташованими на території області, незалежно від відомчої приналежності;

підготовка резервних і дублюючих варіантів МТС на випадок порушення встановлених господарських зв'язків;

вишукування можливостей заміни дефіцитних і імпортних видів сировини й матеріалів;

обмеження із введенням "особливого періоду" підвозу матеріальних ресурсів у категоровані міста, по прискореному відвантаженню із цих міст готової продукції й вивіз (висновок) матеріальних цінностей у заплановані райони (бази, склади зберігання, споживачам), а також переадресуванню поставок матеріальних засобів;

- розробка й впровадження в практику нових видів, а також способів, що забезпечують захист матеріальних цінностей, готовий продукції, сировини й матеріалів від всіх видів зараження (поразки).

Важливе місце в забезпеченні стійкого функціонування народного господарства області в надзвичайних умовах займає торгівля й громадське харчування.

Заходу, проведені в цьому комплексі передбачають:

створення на базі підприємств громадського харчування підрозділів для забезпечення продовольством і предметами першої необхідності особового складу ЦО (формувань особливого періоду) і постраждалого населення, а також підготовка підрозділів ЦО для роботи в польових умовах;

закріплення на воєнний час підприємств торгівлі й громадського харчування за конкретними підприємствами й установами;

організація зберігання продовольчих і інших товарів з урахуванням забезпечення захисту цих товарів у НС;

організація заходів щодо контролю за зараженістю (забрудненням) товарів і по їхньому знезаражуванню;

підготовка до розгортання підприємств торгівлі й громадського харчування в місцях розміщення евакуйованого й населення, що підлягає розосередженню й інші заходи.

Розглянуті заходи щодо підготовки окремих галузей до стійкого функціонування не гарантують захист від можливих втрат, руйнувань і збитку в НС і тим більше у воєнний час. Необхідність у проведенні відбудовних заходів на об'єктах порушеного господарства буде неминуча.

Стійкість функціонування об'єктів і галузей багато в чому буде визначатися тими можливостями й тією підготовкою до виконання робіт по відбудові, які будуть створені й проведені завчасно в масштабах області (міста), галузевої ланки, об'єкта.

Підготовка сільськогосподарського виробництва.

Основна роль у підготовці сільськогосподарського виробництва до функціонування в надзвичайних умовах належить до місцевих органів, які здійснюють повсякденне керівництво сільським господарством на своїх територіях. Кількість заходів і обсяг робіт досить значний.



Дата добавления: 2021-12-14; просмотров: 158; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.06 сек.