Автотравма, класифікація. Особливості ушкоджень при зіткненні автомобіля з пішоходом.

Автомобільна травма – це сукупність пошкоджень, які виникають у водіїв, пасажирів і пішоходів внаслідок руху автотранспортних засобів.

Класиіфкація:

1) Від наїзду, або удару частинами автомобілями, що рухається;

2) Від випадіння з автомобіля, що рухається;

3) Від переїзду автомобіля, що рухається;

4) Від удару в кабіні автомобіля;

5) Від стискання тіла між автомобілем та іншими предметами;

6) Комбіновані

Харктерні пошкодження при автотравмі:

- Бампер-перелом від удару під час наїзду

- Деформація ( сплющування ) голови з утворенням клаптевих ран,

- Багато осколкових переломів кіток черепа, видавлювання мозку на зовня при переїзді колесом через голову, тощо

Виділяють три варіанта зіткнення автомобіля з пішоходом: передньою, бічною і задньою поверхнями.

Удар бампером, радіатором, переднім краєм капота, крилом, фарою. (І фаза) При зіткненні з легковим автомобілем первинний удар завдається на рівні гомілок, нижче від центра ваги людини, внаслідок чого вона падаж на капот, ударяється об вітрове скло, одержуючи пошкодження голови, тулуба, верхніх кінцівок ( ІІ фаза). Після цього відбувається відкидання тіла, падіння на грунт ( ІІІ фаза) і ковзання тіла грунту ( ІV фаза), де спостерігається два механізми травматичної дії – удар і тертя.

Вантажним автомобілем, автобусом, тролейбусом удар завдається на рівні і навіть вище центра ваги, і потерпілий відразу після первинного удару відкидається, падає, вдаряючись об грунт.

Бампер-перелом – поперечно-осколковий перелом із досить великим уламком неправильнох ромбоподібної форми на боці удару. Якщо на цей перелом дивитися збоку, то осколок має форму трикутника або клина, основа якого обернена в бік прикладання сили.

При ударі легковим автомобілем – на рівні верхньох або середньої третини гомілки. Вантажним – на рівні стегна

Якщо швидкість автомобіля до 60км/год– бампер-перелом

Більше 60км/год – поперечний або косо-поперечний перелом

Рубана рана.

Спричиняється лезом під час удару важким предметом,найчастіше сокирою, рідше - тесаком, шаблею та іншим рублячим знаряддям. Хар.ознаки: значна величина і глибина з розсіченням підлеглої кісткової тканини(утворюються лінії з рівними, гладкими краями і гострими кінцями-вруби, які нерідко супроводжуються переломами і тріщинами кісток, що є основною відмінністю рубаних ран від різаних). Якщо на лезі сокири, якою нанесений удар, мали місце зазубрини, тоді від останніх по краю вруба можуть залишитися сліди у вигляді маленьких насічок чи відщеплених кісткових частинок, що можна використовувати при ідентифікації сокири. Дно рубаної рани роздроблене і різко синюшне.

Рубані рани, як правило, лінійної форми, а якщо удар наноситься під кутом - дугоподібної. Якщо сокира гостро заточена, то краї рани рівні, при затупленому ж лезі візуально краї можуть здаватися рівними, але при безпосередній мікроскопії виявляються їх здертості і виступи. Здертості утворюються в результаті того, що шкіра не тільки розрізається, але і роздавлюється внаслідок її стиснення між лезом і прилягаючою кісткою. Інколи на здертих ділянках може спостерігатися темна перервана смуга забруднення (від обтирання щік сокири об краї рани).

Кінці ран залежать від характеру занурення леза в тканини. Якщо воно занурилося лише середньою своєю частиною, а носок і п'ятка залишилися поза шкірою, то обидва кінці рани будуть гострі. Якщо сокира занурилась у рану носком чи п'яткою, то проявляється клиновидна дія сокири і кінець рани набуває П-подібної форми. Якщо ж у шкіру занурюється лезо сокири з носком і п'яткою, то утворюються два П-подібні краї.

Ушкодження рублячими предметами найчастіше бувають на голові в результаті убивства і самогубства. Крім того, в практиці зустрічаються рубані ушкодження пальців рук і ніг (при каліченні членів).