Розрахунок балансу завантаження обладнання

Для агрегатів з технологічною спеціалізацією (більшість металообробного і деревообробного обладнання) розрахунок виробничої потужності зводиться до визначення пропускної можливості обладнання і розрахунку коефіцієнту його завантаження, тобто до складання балансу завантаження обладнання.

Основні етапи розрахунку балансу завантаження обладнання:

1. Раціональний розподіл видів робіт за групами взаємозамінюваного обладнання.

2. Розрахунок норм витрат (t) на одиницю кожного виду виробів по групах обладнання і робочих місцях.

3. Визначення завантаження обладнання виробничою програмою (П) (потрібний фонд у станко-годинах):

(16.11)

де

n – кількість найменувань деталей, що обробляються на верстатах, од.;

t – трудомісткість виготовлення деталей, год.;

N – річна виробнича програма, од.;

Кн – коефіцієнт використання норм на дільниці, долі од.

4. Розрахунок пропускної спроможності обладнання (ПС) (наявний фонд у станко-годинах):

(16.12)

де

n – кількість найменувань деталей, що обробляються на верстатах, од.;

Те. – ефективний час роботи обладнання, год.

5. Розраховується надлишок або нестача станко-годин по групах обладнання шляхом співставлення завантаження обладнання (П) з пропускною спроможністю (ПС).

6. Визначається коефіцієнт завантаження обладнання (Кз.об.):

(16.13)

де

П – завантаження обладнання виробничою програмою, станоко-годин;

ПС – пропускна спроможність обладнання, од./год.

Якщо баланс завантаження обладнання виявить надлишки станко-годин по групах обладнання (ПС – П ≥ 0), а Кз.об. ≤ 1, то величина виробничої програми має бути збільшена; якщо ж ПС – П ≤ 0, а Кз.об.≥ 1, то це свідчить про недостатню кількість станко-годин по даній групі обладнання.

Поняття виробничої потужності і пропускної спроможності є дуже близькими але між ними все ж існує низка відмінностей, що і дозволяє їх розрізняти. Основні відмінності між цими поняттями наведені у таблиці 16.2.

Таблиця 16.2.

Основні відмінності між виробничою потужністю і пропускною спроможністю