Щоб зменшити втрати, установи Гідрометеослужби за декілька годин до наближення урагану передають штормове попередження. З цього моменту слід негайно удатися до

проведення запобіжних робіт: зміцнити не досить тривкі конструкції і крани. У будівлях зачинити двері, горищеві приміщення, слухові вікна, вентиляційні отвори. Великі вікна і вітрини необхідно обшити дошками. Шибки заклеїти смужками паперу або тканини, а якщо можливо, вийняти. Двері і вікна з підвітряної сторони залишити відкритими, щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі. З дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть заподіяти людям травмувань.

Якщо є можливість і необхідність, треба вимкнути комунально-енергетичні мережі, відкрити допоміжні люки для пропускання води. З легких споруд людей перевести у більш міцні будівлі або укрити у захисних спорудах ЦО.

Зовнішні будівельні, вантажно-розвантажувальні роботи припиняються, вживаються заходи до безаварійного функціонування підприємств. Населенню рекомендується потурбуватись про аварійні світильники: електричні ліхтарі, гасові лампи, свічки. Доцільно створити запаси води на 2-3 діб, підготувати похідні плитки, гасівки, примуси. Не забувати запастися продуктами харчування і медикаментами, особливо перев'язочними матеріалами; автомобілі і мотоцикли довести до ладу, радіоприймачі і телевізори тримати постійно ввімкнутими, оскільки можуть передаватися необхідні повідомлення, розпорядження і пояснюватись правила поведінки.

Знаходячись у будинку, слід стерегтися поранень осколками розлітаючогося скла. Для цього треба відійти від вікон і встати впритул до простінку. Можна використовувати також міцні меблі. Найбільш безпечним місцем під час урагану є сховища ЦО, підвали або внутрішні приміщення перших поверхів цегляних будинків. Не можна виходити на вулицю одразу ж після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин порив може повторитися. Якщо це все ж необхідно, треба триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогл, опор, проводів.

Заборонено знаходитись на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або сильнодіючих отруйних речовин.

Слід пам'ятати, що частіше всього в таких умовах люди зазнають травмувань від уламків скла, шиферу, черепиці, покрівельного заліза, зірваних шляхових знаків, від деталей оздоблень фасадів і карнизів, від предметів, що зберігаються на балконах і лоджіях.

Якщо ураган або смерч застиг вас на відкритій місцевості, ліпше за все сховатись у канаві, ямі, яру, будь-якій виїмці: лягти на дно заглиблення і щільно притулитися до землі. Знаходитись у пошкодженій будівлі небезпечно: вона можуть обвалитися під новим натиском вітру.

Особливо слід стерегтися розірваних електропроводів: не виключена імовірність того, що вони під напругою.

Головна умова - не піддаватися паніці, діяти грамотно і свідомо, утримуватись від нерозумних вчинків, надавати допомогу потерпілим.

Зсуви.

Сковзаюче зміщення ґрунтових мас під дією своєї ваги означають як зсуви. Виникають вони звичайно на схилах чи укосах, на берегах рік і ярів, там де під верхнім водонепроникним шаром знаходиться водотривкий, частіше за все глина. Причина – інфільтрація утворюючих схил порід, їх перезволоження, підвищення пластичності водотривкого шару, збільшення крутості схилу.

Дуже часто зсуви з'являються тоді, коли необережно, а часом і бездумно, без урахування геологічних умов місцевості, ведеться господарська діяльність. Наприклад, якщо при будівництві різноманітних споруд збільшується вага верхнього шару ґрунту; якщо при ритті котлованів і ям руйнується схил; якщо вирубуються ліси і чагарники; якщо вода із водопроводу і каналізації потрапляє у шар ґрунту; якщо закупорюються місця виходу підземних вод.

Звичайно зсув починається не раптово. Спочатку з'являються щілини у ґрунті, розколини доріг і берегових укріплень, зміщуються будівлі, споруди, дерева, телеграфні стовпи, руйнуються підземні комунікації. І дуже важливо вчасно помітити ці перші ознаки, скласти правильний прогноз, як далі буде розвиватися зсув. Слід також враховувати, що зсуви рухаються із максимальною швидкістю лише у початковий період, далі вона поступово знижується.

Допоможе відвернути зсуви, у першу чергу, контроль за станом схилів і додержання протизсувного режиму.

Якщо ж зсув почався, то, як свідчить досвід, слід негайно розв'язати дві задачі.

Перша - зупинити його, для чого терміново звести тимчасові споруди.

Друга - провести комплекс капітальних інженерних робіт, щоб не припустити у подальшому розвиток подібних явищ.

Так, на тих укосах, де можливий розвиток зсуву, споруджують рови, дренажні системи, гарні, постійно діючі водостоки. Весною, перед початком бурхливого танення, сніг обов'язково прибирають із зсувних схилів і прилеглих до них ділянок, організують пропускання талих і зливневих вод. Коли причина зсувів - вплив підземних вод, то краще зробити загороджувальний дренаж, який би повністю перехопив цей потік води.

Обмежить їх також планування укосів, зменшення крутизни, вирівнювання пагорбів, зарівнювання тріщин. Ефективне озеленення схилів. Впливають на зміну водного балансу покривних ґрунтів дерева, наприклад, хвойні затримують у собі до 68 процентів опадів, листяні - до 38 процентів.

На зсувних ділянках слід постійно спостерігати за переміщенням ґрунтів, рівнем води у колодязях, дренажних спорудах, системах відведення стічних вод, бурових свердловинах, ріках, водосховищах, озерах, за технічним станом водозабірних колонок у житлових будинках і водопроводах, за випаданням і стоком атмосферних опадів. Особливо ретельно - у весняно-осінній період, коли більш за все дощів.

Навіть при самих незначних відхиленнях терміново провадять запобіжні роботи. У першу чергу відводять воду і влаштовують підпірні стінки різноманітних конструкцій, задля чого у ґрунт забивають залізобетонні палі чи металеві труби, які потім заповнюють розчином. Якщо завчасно провести такі заходи, можна стабілізувати зсувові ділянки.

Вивіз зі схилів зсунутих мас породи, ремонт відвідних канав, насадження дерев і кущів, будівництво підпірних споруд контролюють органи ЦО, захисту населення і територій від НС разом з місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами місцевих органів самоврядування. До проведення таких робіт можуть залучатися і формування ЦО, особливо у період навчань.

Що робити у випадку зсувного зміщення?

Перш за все, оповістити населення даного району і прилеглих до нього ділянок. Люди повинні знати, що відбувається, як слід діяти, що необхідно зробити удома, на подвір'ї.

Можливо, виникне потреба організувати евакуацію людей, вивід тварин і вивіз матеріальних цінностей. Привести у готовність органи управління і служби ЦО, викликати керівників підприємств і установ, розташованих у зсувній зоні, при необхідності по тривозі підняти формування.

У першу чергу надається допомога потерпілим, яких рятувальники відшукують і звільняють із зруйнованих будівель і завалів. Вони також проробляють проходи і проїзди, допомагають вивезти людей у безпечні зони, зберегти матеріальні цінності. Не менш важлива задача - відвернути подальше руйнування будівель і споруд, локалізувати і ліквідувати пожежі, що виникли від ушкоджень газових і електричних мереж.

Навіть при частковому руйнуванні вже на початку зсувних зміщень будівлі можуть обвалитися. Тому особовий склад формувань при виконанні робіт повинен суворо дотримуватись застережних заходів. Щоб уникнути нещасних випадків, небезпечні ділянки огороджують і виставляють спеціальні попереджувальні знаки.

Селеві потоки.

Це потоки з гір піску, глини, щебеню, уламків каміння і навіть валунів. Великий вплив на поведінку і дії населення при селевих потоках і зсувах справляє організація своєчасного виявлення і врахування ознак цих стихійних лих, організації оповіщення (попередження) про лихо.

У селенебезпечних районах прямими ознаками можливого проникнення селевих потоків є надмірні (зливові) атмосферні опади (селеві потоки унаслідок зливових опадів звичайно формуються після посухи), швидке танення снігів і льодовиків у горах, переповнення гірських озер і водоймищ, порушення природного стоку вод гірських рік і струмків, із зміною річищ і утворенням загат. Непрямими ознаками можливого селю є підвищена ерозія ґрунтів, знищення трав’яного покриву і лісонасаджень на схилах гір.

У більшості випадків населення про небезпеку селевого потоку може бути попереджено всього лише за десятки хвилин і рідше за 1-2 години і більше. Наближення такого потоку можна чути по характерному звуку перекочуючихся і зіштовхуючихся один з одним валунів і уламків каміння, що нагадує гуркіт наближуючогося з великою швидкістю потягу.

Найбільш ефективним у боротьбі із селевими потоками е завчасне здійснення комплексу організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних і гідротехнічних заходів.

Снігові замети.

Зимові прояви стихійних сил природи нерідко виявляються у снігових заметах унаслідок снігопадів і хуртовин.

Снігопади, тривалість яких може бути від 16 до 24 годин, дуже впливають на господарську діяльність населення, особливо у сільській місцевості.

Негативний вплив цього явища посилюється хуртовинами (віхолою, сніговими буревіями), при яких різко погіршується видимість, переривається транспортне сполучення як внутрішньо міське, так і міжміське. Випадання снігу з дощем при зниженій температурі і ураганному вітрі створює умови для зледеніння ліній електропередач, зв'язку, контактних мереж електротранспорту, а також покрівель будівель, різного роду опор і конструкцій, що нерідко викликає їх руйнування.

З оголошенням штормового попередження - попередження про можливі снігові замети - необхідно обмежити пересування, особливо у сільській місцевості, створити удома необхідний запас продуктів, води і палива. В окремих районах з настанням зимового періоду по вулицях, між будинками необхідно натягти канати, що допомагають у сильну хуртовину орієнтуватися пішоходам і долати сильний вітер.

Особливу небезпеку снігові замети створюють для людей, захоплених у дорозі, далеко від людського житла. Заметені снігом дороги, втрата видимості викликають повну дезорієнтацію на місцевості.

При слідуванні на автомобілі не варто намагатися подолати снігові замети, необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун зі сторони радіатора. Якщо є можливість, автомобіль треба встановити двигуном у навітряну сторону. Періодично треба виходити із автомобіля, розгрібати сніг, щоб не опинитися похованим під снігом. Крім того - не занесений снігом автомобіль - гарний орієнтир для пошукової групи. Двигун автомобіля необхідно періодично прогрівати для уникнення "розмерзання". При прогріванні автомобіля важливо не допустити затікання в кабіну (кузов, салон) вихлопних газів; з цією метою важливо слідкувати, щоб вихлопна труба не завалювалася снігом.

Якщо у дорозі разом опиниться декілька чоловік (на декількох автомобілях), доцільно зібратися разом і використати один автомобіль як укриття; із двигунів необхідно злити воду.

Ні в якому разі не можна залишати укриття - автомобіль; у сильний снігопад (хуртовину) орієнтири, які здавалися надійними з першого погляду, через декілька десятків метрів можуть бути загублені.

У сільській місцевості з отриманням штормового попередження необхідно терміново заготовити у необхідній кількості харч і воду для тварин.

Під час ожеледі масштаби лиха збільшуються. Ожеледові утворення на дорогах ускладнять, а на дуже пересіченій місцевості і зовсім зупинять роботу автомобільного транспорту. Пересування пішоходів утрудниться. Обвалення різних конструкцій і предметів під навантаженням стане реальною загрозою: у цих умовах необхідно уникати знаходження у старих будівлях, під лініями електропередач і зв'язку та поблизу їх опор. У гірських районах після сильних снігопадів зростає загроза сходу снігових лав. Про це населення буде оповіщуватись різними попереджувальними сигналами, встановлюваними у місцях можливого сходу снігових лав і можливих снігових завалів. Не слід нехтувати цими попередженнями, треба суворо додержуватись їх рекомендацій.

Пожежі.

Це стихійне лихо, вогонь, що вийшов з-під контролю людини. Вони можуть виникнути у лісах і на торф’яниках, у житлових будинках і у виробничих будівлях, в енергетичних мережах і на транспорті. Пожежі спричиняють величезні матеріальні збитки і часто призводять до загибелі людей.

На об’єктах господарської діяльності, які можуть піддатися стихійним лихам, розробляються плани, якими визначаються: системи оповіщення населення; порядок і черговість евакуації людей, тварин і матеріальних цінностей; сили і засоби, що забезпечують проведення рятувальних робіт. У першу чергу використовуються зведені і рятувальні невоєнізовані формування. Однак робота у районах стихійних лих неможлива без активної участі населення, без знання і суворого виконання встановлених правил.

Суттєве значення для зменшення наслідків стихійних лих має своєчасне оповіщення населення. Це дасть можливість вжити необхідних заходів по захисту людей і матеріальних цінностей. У залежності від характеру стихійних лих і умов їх виникнення населення оповіщається про них по всіх можливих каналах зв'язку за допомогою звукових сигналів.

Пожежі - найбільш масові і розповсюджені лиха: вони відбуваються практично в усіх районах нашої країни, а літо - час найбільш частих пожеж у лісах, на торф’яниках, полях, у житлових будівлях і на промислових підприємствах. Вогонь знищує будівлі і споруди, дерева і тварин, зазнають каліцтв і гинуть люди.

У 90 % випадків причина виникнення лісових пожеж - людина, яка необережно поводиться із вогнем у лісі, у місцях роботи і відпочинку, не звертає уваги на необхідність суворого дотримання правил протипожежної безпеки.

Більш за все пожеж виникає у соснових лісах по суботах, неділях і понеділках (до 40 % спалахувань). Тому у лісах заборонено розводити вогнища. Особливо це небезпечно у місцях із підсохлою травою і під коріннями дерев. Не можна кидати запалені сірники, недокурки, використовувати машини з несправною системою живлення, палити і користуватися вогнем поблизу машин.

Культурно-масові заходи у лісі необхідно проводити на спеціально відведених ділянках. Поблизу цих місць повинні бути засоби пожежегасіння або водоймища.

Будь-яка пожежа починається із займання, яке нерідко може ліквідувати одна людина. Але ліквідувати пожежу одній людині, тим більш без відповідних засобів, самовладання, мужності не так просто. Розбурхана стихія потребує колосальних зусиль великої кількості людей, значної кількості спеціальної і іншої техніки.

Найбільш доступними засобами гасіння займань і пожеж є вода, пісок або ґрунт, ручні вогнегасники, азбестові і брезентові покривала і навіть віття дерев та одяг.

Не зменшується кількість пожеж на підприємствах текстильної, швейної, дерево оброблювальної та борошномельної промисловості, де у ході виробництва з'являється пил, який при найменшій іскрі призводить до спалахування. Тут потребується особливо суворе дотримання правил протипожежної безпеки.

Пожежі нерідкі у містах і інших населених пунктах, на об'єктах господарської діяльності, на різних спорудах і на транспорті. Пожежі на об'єктах часто є неодмінними супутниками аварій, що на них трапилися.

При виникненні пожежі у населеному пункті чи на виробництві у першу чергу треба повідомити про це пожежну команду, а після цього сміливо вступати у боротьбу із вогнем.

У цей час нема коли згадувати, де і які засоби розташовані, а треба знати заздалегідь їх місце розташування. Кожний учасник гасіння пожежі у населеному пункті (на виробництві) зобов'язаний слідкувати за станом будівельних конструкцій і технологічного устаткування на об'єкті пожежі і у випадку небезпеки негайно повідомити про це всіх учасників гасіння пожежі. Треба бути уважним при наявності обвислих чи обірваних (обгорілих) електричних проводів. Не з'ясувавши, що провід знеструмлений, слід вважати його під напругою і вживати відповідні заходи безпеки. При само врятуванні і рятуванні інших людей у будівлях, охоплених вогнем, діяти слід швидко, оскільки основною небезпекою є: висока температура повітря; задимлення; можливі обвалення будівельних конструкцій.

Під час пожеж на людях може спалахнути одяг. При невеликих ділянках палаючого одягу вогонь може бути загашений шляхом його збивання або накриття потерпілого плащем, пальто чи будь-яким іншим полотнищем. Робиться це для того, щоб перекрити приплив повітря до місця горіння.

У випадку, коли пожежа захопила вас у лісі чи степу, не слід приймати поквапливих рішень. Звичайно люди, що злякалися насуваючогося валу вогню, намагаються бігти у протилежний від нього бік, не оцінивши швидкості його руху. Виходити із зони будь-якої лісової пожежі, швидкість розповсюдження якої невелика, треба в навітряну сторону, тобто у сторону вогню, використовуючи галявини, просіки, дороги, ріки і т.д.

Пожежі впливають на людей своїм сильним психологічним ефектом. Паніка серед людей навіть при невеликих пожежах слугує причиною значних жертв. Знаючи правила поведінки, людина, захоплена цим лихом, у будь-який момент, у будь-якій обстановці зможе вистояти, зможе спасти своє життя і навіть надати допомогу у порятунку інших людей і врятуванні матеріальних цінностей.