Тренованість – це властивість організму змінювати свої функціональні спроможності під впливом тренуван

Систематичне виконання фізичних нвантажень викликає два основних функціональних ефекти:

– зростання максимальних функціональних можливостей організму;

– підвищення ефективності (економічності ) діяльності всього організму, його органів і систем.

Про наявність І ефекту свідчить ріст максимальних показників , які виявляються при виконанні максимальних тестів.

Про 2 ефект свідчить зменшення функціональних зрушень в діяльності головних фізіологічних систем при виконанні стандартних максимальних фізичних нвантажень.

При аналізі факторів, які визначають тренувальні ефекти виділяють наступні фізіологічні закономірності:

– основні функціональні ефекти тренування:

– порогові тренувальні навантаження;

– специфічність тренувальних ефектів;

– зворотність тренувальних ефектів;

– тренуємість, яка визначає величину тренувальних ефектів.

Порогові тренувальні навантаження.Тренувальні ефекти виникають тільки при порогових тренувальних навантаженнях (найменші навантаження , які призводять до виникнення тренувальних ефектів). Принцип порогових навантажень необхідно розглядати, як принцип прогресивного ( зростаючого) зверхнавантаження.

Одне і теж навантаження може бути пороговим і нижче порогового для різних спортсменів. Отже, педагогічний принцип індивідуалізації спирається на фізіологічний принцип порогових навантажень.

Основними параметрами фізичного навантаження є інтенсивність, тривалість, частота, які в сукупності визначають об’єм навантаження. Значення окремих параметрів фізичного навантаження залежить від показників по яких дають оцінку тренувальних ефектів.

Інтенсивність тренувальних навантажень. Існує декілька методів визначення інтенсивності навантажень.

Прямий метод полягає у визначенні швидкості споживання кисню (л/хв або мл/кг/хв).

Всі інші методи є опосередковані і базуються на визначенні зв’язку між інтенсивністю аеробного навантаження і фізіологічними показникам під час його виконання. В числі таких показників використовують ЧСС і анаеробний поріг.

Для визначення інтенсивності навантаження у людей різного віку і статі, рівня підготовленості використовують відносний робочий приріст ЧСС (ЧСС_р).

ЧСС _р

XCC _h = –––––––– x 100% ; XCC _max = 220 – вік.

ЧСС _max

ЧСС робоча повинна реєструватися після навантаження в перші 6–10 с.

Використовують три показники щодо інтенсивності фізичних нвантажень:

– Порогова ЧСС – це найменша ЧСС нижче якої не виникає тренувального ефекту ( 75% збільшення, порівняно зі станом спокою);

– Пікова ЧСС – це найбільша ЧСС, яка може бути досягнута, але не може бути перевищена в процесі тренування( 95% );

– Середня ЧСС – це ЧСС, яка відповідає середній інтенсивності навантаження (85%).

Тривалість тренувальних навантажень.Порогова тривалість навантаження залежить від його інтенсивності. Замітний тренувальний ефект при аеробному тренванні настає через 10–16 тижнів. Через 2–3 місяці оздоровчим бігом МСК зростає на 5–25%, після 2–3 років МСК може зрости в 2–3 рази.

Частота тренувальних навантажень.Порогова частота занять для тренування витривалості складає 3–5 разів на тиждень, для швидкісно–силових тренувань – 3 рази на тиждень.

Об’єм тренувальних навантажень.Інтенсивність, тривалість і частота тренувальних навантажень разом визначають його об’єм. Між об’ємом тренувальних навантажень і тренувальними ефектами немає лінійної залежності.

Специфічність тренувальних ефектів.Специфічність проявляється в підвищенні рівня провідних фізичних якостей, енергетичних систем, у вдосконаленні кординації рухів, складу і активності м’язових груп, які приймають участь у здійснені конкретної спортивної діяльності.

Найбільші тренувальні ефекти досягаються при використанні базови спортивних вправ.

Зворотність тренувальних ефектів.Зменшення фізичної працездатності у людей, які займаються фізичною культурою спостерігається вже через 2 тижні, а через 3–8 місяців тренувальеі ефекти зникають.

Зворотність тренувальних ефектів диктує необхідність регулярних тренувань пороговими фізичними навантаженнями. Ця властивість– важливий біологічний принцип, який лежить в основі педагогічного принципу повторності і систематичності тренувань.

Тренуємість організму.По величині і швидкості розвитку тренувальних ефектів виділяють 4 ступені тренуємості організму:

– висока і швидка тренуємість ;

– висока і повільна тренуємість;

– низька і швидка тренуємість;

– низька і повільна тренуємість.