Фізіологічні закономірності занять фізичними вправами зі школярами різного віку, статі і стану здоров’я

Визначення понять.

Індивідуальний розвток –це природній процес росту організму і удосконалення фізіологічних функцій (відбувається під впливом генетичної програми й зовнішніх факторів).

Біологічний вік оцінюється по фізичному розвитку, термінах окостеніння скелету, ступеню статевого дозрівання.

Акселерація – це прискорений фізичний розвиток і раннє статеве дозрівання.

Ретардація – це відставання в фізичному розвитку і в статевому дозріванні.

Вікові особливості фізіологічних функцій.

Вища нервова діяльність. Переважають процеси збудження над гальмуванням в ЦНС. Удосконалюється здатність формувати умовнорефлекторні зв’язки. Рухові дії є слабо координованими.

Обмін речовин і енергії. Впродовж доби діти повинні отримувати на один кілограм маси тіла 3 – 4 г білка, 2,5 г жирів, 250–300 г вуглеводів, 100–110 мл води, 0,3–0,5 г Са.

Система крові. Величина фізичного навантаження для дітей лімітована малим об’ємом циркулюючої крові, малою концентрацією гемоглобіну.

Кровообіг. Серце у дітей має масу 111,1 г, ЧСС складає 85–90 на хвилину, артеріальний тиск 95/80 мм рт. ст. Пульсова вартість фізичних навантажень у дітей є більшою ніж у дорослих.

Дихання. Під час фізичних навантажень у дітей більше ніж у дорослих активізується зовнішнє дихання, що обумовлено малими резервами киснево транспортної системи.

Руховий апарат. Відбувається ріст кісток в довжину і ширину, який залежить від росту мязовї тканини.

Характеристика основних рухів. Оволодіння ходьбою відбувається впродовж 2 року життя. Елементи бігу появляються після 2 років. Навик стрибка формується на третьому році життя

Сенситивні періоди розвитку фізичних якостей. М’язова сила ( 5–7, 11–16), швидкісні здібності ( 5–14 років), витривалість ( 14–18 років), спритність (7–10 років), гнучкість ( 7–14 років).

Фізіологічні критерії спортивної орієнтації і спортивного відбору

Визначення понять.

Спортивна орієнтація –визначення придатності дітей і підлітків до занять спортом шляхом виявлення у них специфічних для різних видів спорту властивостей.

Спортивний відбір – це перевірка відповідності відібраного контингенту вимогам конкретного виду спорту і завданням, які ставляться перед спортсменом (носить багато етапний характер).

Конституція – це сукупність морфо – функціональних особливостей, що склалися на основі спадкових та набутих якостей, які визначають своєрідність реакції організму на зовнішні та внутрішні подразники.

Нормостенічний тип конституції – характеризується пропорційними розмірами тіла та гармонійним розвитком кістково – м’язової системи.

Астенічний тип конституції – відзначається струнким тілом, переважанням поздовжних розмірів тіла та розмірів грудної клітки над розмірами живота, довжини кінцівок над довжиною тулуба.

Гіперстенічний тип конституції – характеризується довгим тулубом та короткими кінцівками, переважанням поперечних розмірів над поздовжними, розмірами живота над розмірами грудної клітки.

Спортивна орієнтація і її фізіологічні критерії.Різні види спорту мають специфічні вимоги до будови і складу тіла (конституції), рівня розвитку окремих фізичних якостей, функціональних можливостей організму.

Важливим критерієм відбору на етапі спортивної спеціалізації є визначення композиційного складу скелетних мязів, тобто співвідношення швидких і повільних м’язових волокон.

На пізніших етапах відбору все більше значення має контроль функціональних показників ( в аеробних видах спорту величини максимального споживання кисню).

З метою прогнозування спортивного результату необхідно враховувати як рівень вихідних результатів, так і темп їх приросту в ході спортивного вдосконалення.