Медико–біологічні основи фізичної культури


(біохімія та біохімія спорту)

 

І. Знання навчального матеріалу передбачає наявність сформованих у студента - випускника таких умінь:

- використовувати отримані знання з метаболізму речовин в організмі в нормі для розуміння особливостей їхнього обміну за умов фізичних навантажень;

- використовувати основні біохімічні методи досліджень з метою виявлення патологічних станів у спортсменів на етапах спортивного відбору і періодичного контролю за станом здоров’я осіб, які регулярно займаються фізичними вправами та спортом;

- застосовувати теоретичні знання з метою раціональної побудови тренувальних занять;

- вносити необхідні корективи в процеси обміну речовин через усвідомлення ролі білків, жирів та вуглеводів в організмі людини, а також особливостей впливу гормонів, вітамінів і мінеральних речовин на фізіологічні функції організму.

 

ІІ. Програмові вимоги до державного іспиту з медико-біологічних основ фізичної культури

Біохімія спорту

1. Хімічний склад організму людини. Його вікові особливості і зміни при фізичній діяльності.

2. Асиміляція (анаболізм) і дисиміляція (катаболізм) як складові компоненти метаболізму. Основні етапи метаболізму та їхня біохімічна характеристика.

3. Роль білків в організмі людини і енергозабезпеченні при фізичній діяльності (фосфопротеїди, глікопротеїди, ліпопротеїди, металопротеїди).

4. Роль вуглеводів в організмі людини і енергозабезпеченні при фізичній діяльності. Енергетичні резерви організму. Макроергічні сполуки. Сутність вуглеводного (глікогенного) “завантаження” організму.

5. Роль жирів в організмі людини і енергозабезпечнні при фізичній діяльності (тригліцериди, фосфоліпіди, гліколіпіди). Особливості обміну ліпідів при фізичних навантаженнях.

6. Антиоксиданти та антиоксидантна система організму (АОС). Їхня особлива роль за умов тривалих інтенсивних фізичних навантажень.

7. Ферменти як каталізатори біохімічних процесів в організмі. Активність ферментів і робота ферментних систем при фізичній діяльності. Застосування ферментів у спорті.

8. Активатори та інгібітори ферментів. Їхня роль в організмі спортсменів при фізичній діяльності.

9. Вітаміни як біологічно активні речовини. Їхня особлива роль в організмі спортсменів. Вітаміни-гемостимулятори.

10. Вітаміноподібні речовини та їхня роль в метаболізмі при фізичних навантаженнях.

11. Біологічна роль макроелементів. Особливості обміну в організмі спортсменів.

12. Мікроелементи як біологічно активні речовини. Їхня особлива роль в організмі спортсменів. Мікроелементи-гемостимулятори.

13. Особливості обміну води при фізичних навантаженнях. Дегідратація та її ступені.

14. Біохімічні (метаболічні) фактори втоми при фізичній роботі.

15. Біохімічні вікові аспекти спортивної працездатності.

16. Біохімічні фактори відновлення після фізичних навантажень.

17. Біохімічні фактори витривалості організму при м’язовій діяльності.

18. Біохімічна адаптація організму за умов спортивного тренування.

19. Біохімічні основи раціонального харчування спортсменів.

20. Значення біохімічного контролю у спортивному тренуванні.

ІІІ. Термінологічний словник з біохімії та біохімії спорту:

  1. Авітаміноз(и) − стан(и) людини (захворювання), що виникає(ють) на грунті повної відсутності в організмі якого-небудь одного (або кількох) вітаміну(ів).

2. Аденозинтрифосфат (АТФ) − основна високоенергетична структура клітин людського організму, яка складається із аденозину (сполука азотистої основи аденіну з вуглеводом рибозою) і 3-х залишків фосфату [фосфорної кислоти (Н3РО4)].

  1. Альбуміни − основні білки плазми крові; належать до простих білків.
  2. Активатори ферментів − речовини, які підвищують активність ферментів в організмі людини.
  3. Актин − один із скоротливих білків м’язів; належить до простих білків.
  4. Актоміозин −один із скоротливих білків м’язів; належить до простих білків.
  5. Амінокислоти − органічні кислоти, які мають у своєму складі аміногруп(и) [групу(и) –NH2]; складові (структурно-функціональні) компоненти білків.
  6. Амінокислоти замінимі −амінокислоти, які, за необхідності, можуть синтезуватися в організмі людини.
  7. Амінокислоти незамінимі −амінокислоти, які не синтезуються в тканинах організму людини і тому повинні обов’язково регулярно надходити в організм з їжею.

10. Анаболізм − те саме, що й асиміляція.

11. Андрогени − загальна назва чоловічих статевих гормонів. За хімічною будовою – стероїди.

12. Антивітаміни − речовини, які спричиняють зниження або повну втрату біологічної активності вітамінів.

13. Антиоксиданти − речовини, які знешкоджують органічні пероксиди в тканинах організму (або попереджують їхнє утворення) шляхом переривання або гальмування реакцій перекисного вільнорадикального) окислення різних органічних сполук [передусім поліненасичених жирних кислот біологічних (клітинних) мембран].

14. Асиміляція − процеси засвоєння речовин, що потрапляють в організм з їжею, з метою синтезу специфічних для організму сполук (білків, вуглеводів, жирів та ін.). Перебігає з використанням енергії. Інші назви – анаболізм, ластичний обмін.

  1. Білки − високомолекулярні азот(N)-вмісні органічні речовини, що складаються із залишків амінокислот. Інша назва – протеїни.
  2. Біохімія − наука, яка вивчає хімічну природу речовин, що входять до складу організму, їхні перетворення, а також зв’язок цих перетворень з функціями органів і тканин.
  3. Біохімія спорту − розділ біохімії, що вивчає особливості обміну речовин в організмі при фізичній роботі, а також можливості корекції метаболізму з метою підвищення працездатності спортсменів, попередження швидкої втомлюваності, перевтоми та прискорення процесів відновлення після фізичних навантажень.
  4. Вітаміни − харчові фактори, які в організмі людини не утворюються, але є в їжі в незначних кількостях і, потрапляючи в організм, забезпечують нормальний перебіг біохімічних і фізіологічних процесів шляхом участі в регуляції обміну речовин.
  5. Вітаміноподібні речовини − речовини, які частково утворюються в організмі людини і за своїми біологічними ефектами дуже нагадують дію вітамінів.
  6. Вуглеводи − органічні речовини, що складаються з вуглецю, кисню і водню.
  7. Гемоглобін − газотранспортний залізо(Fe)-вмісний білок крові; належить до групи складних білків хромопротеїдів і, водночас, – до металопротеїдів.

22. Гіперглікемія − підвищення вмісту (концентрації) глюкози у крові людини (> 8 ммоль/л).

  1. Гіпервітаміноз(и) − стан(и) людини, що виникає(ють) на фоні надлишку в організмі якого-небудь одного (або кількох вітамінів.
  2. Гіповітаміноз(и) − стан(и) людини, що виникає(ють) на фоні недостатнього вмісту в організмі якого-небудь одного (чи кількох) вітамінів.
  3. Гіпоглікемія − Ззниження вмісту (концентрації) глюкози у крові людини (< 3 ммоль/л).
  4. Глікоген − полісахарид, який утворений тисячами молекул глюкози. Основна резервна форма вуглеводів в організмі людини.
  5. Глікогеногенез − процес синтезу глікогену із глюкози в клітинах організму. Інша назва – біосинтез глікогену.
  6. Глікогеноліз − процес розпаду глікогену в клітинах організму з вивільненням глюкози (у печінці) або утворенням глюкозо-6-фосфату (у скелетних м’язах та інших тканинах).
  7. Гліколіз − процес поступового розпаду глюкози до піровиноградної кислоти, яка в безкисневих (анаеробних умовах) перетворюється на молочну кислоту.
  8. Глюконеогенез −процес біосинтезу глюкози в тканинах організму із невуглеводних речовин (амінокислот, молочної кислоти, піровиноградної кислоти та ін.).
  9. Гліколіпіди − ліпіди, які утворені спиртами (гліцерин, сфінгозин), жирними кислотами, вуглеводами (обов’язково) та іншими речовинами, окрім фосфорної кислоти.

32. Глікопротеїди − складні білки, небілковим компонентом яких є які-небудь прості вуглеводи (галактоза, глюкоза та ін.) або їхні похідні (глюкуронова к – та, гіалуронова к – та, нейрамінова к – та тощо).

  1. Глобуліни − білки плазми крові; як і альбуміни належать до групи простих білків.
  2. Гормони − біологічно активні органічні речовини, які виробляються залозами внутрішньої секреції, потрапляють безпосередньо у кров і впливають на обмін речовин і фізіологічні функції організму.
  3. Дезоксиробонуклеїнова кислота (ДНК) − нуклеїнова кислота, яка утворена із вуглевода дезоксирибози, азотистих основ (аденін, гуанін, цитозин і тимін) та залишку фосфату (Н3РО4). Має двоспіральну будову.
  4. Дисахариди − складні вуглеводи, які утворені двома моносахаридами (сахароза, лактоза, мальтоза та ін.).
  5. Дисиміляція − сукупність процесів розпаду складних органічних речовин (білків, жирів, вуглеводів) на прості (СО2, Н2О, NH3) з вивільненням енергії, яка використовується для забезпечення процесів, які лежать в основі різних проявів життєдіяльності. Інші назви – катаболізм, енергетичний обмін.

38. Ензими − те саме, що й ферменти.

  1. Естрогени − загальна назва жіночих статевих гормонів. За хімічною будовою – стероїди.
  2. Жири − гупа різноманітних за будовою і властивостями органічних речовин, до складу яких входять жирні кислоти. Інша назва –ліпіди.
  3. Жирні кислоти − органічні кислоти, С-ланцюг яких має парну кількість атомів вуглецю (від 4 до 24); складові компоненти жирів.
  4. Інгібітори ферментів − речовини, які пригнічують активність ферментів в організмі людини.

43. Катаболізм − те саме, що й дисиміляція.

  1. Креатин − азотиста сполука (синтезується в 2 етапи в нирках і печінці із 3 амінокислот: гліцину, аргініну і метіоніну).

45. Креатинфосфат − Фосфорильована форма креатину (сполука креатину з фосфатом (Н3РО4). Має важливе значення в енергозабезпеченні м’язів. Інша назва – фосфокреатин.

46. Лактат − те саме, що й молочна кислота.

  1. Лактатдегідрогеназа (ЛДГ) − фермент, який каталізує зворотні окисно-відновні перстворення лактату (молочної кислоти) в піруват (піровиноградну кислоту).

48. Ліпіди − те саме, що й жири.

  1. Ліполіз − процес розпаду у тканинах організму нейтральних жирів до гліцерину і вільних жирних кислот.
  2. Ліпопротеїди − складні білки, небілковим компонентом яких є лі піди (як правило, жирні кислоти).
  3. Метаболізм − закономірно впорядкований процес перетворення речовин і енергії в організмі, спрямований на його збереження і самовідтворення. Складовими ланками є асиміляція і дисиміляція.

52. Метаболіти − речовини, що утворюються в організмі (у клітинах, тканинах, органах) у ході метаболізму.

  1. Металопротеїди − складні білки, небілковим компонентом яких є один або кілька металів.
  2. Міоглобін − газотранспортний залізо(Fe)-вмісний білок м’язів; належить до складних білків хромопротеїдів і, водночас, – до металопротеїдів.
  3. Міозин − один із скоротливих білків м’язів; належить до простих білків.
  4. Молочна кислота − кінцевий продукт анаеробного окислення вуглеводів – гліколізу. Інша назва – лактат.
  5. Моносахариди − прості вуглеводи (глюкоза, фруктоза, галактоза, рибоза, дезоксирибоза та ін.).

58. Нейтральні жири − те саме, що й тригліцериди.

  1. Нуклеїнові кислоти − високомолекулярні органічні сполуки (біополімери), що складаються із великої кількості з’єднаних між собою нуклеотидів (РНК і ДНК).
  2. Нуклеопротеїди − складні білки, небілковим компонентом яких є нуклеїнові кислоти (ДНК або РНК).
  3. Полісахариди − складні вуглеводи, утворені великою кількістю (сотні й тисячі) моносахаридів (крохмаль, целюлоза, глікоген та ін.). Основним резервним полісахаридам людського організму є глікоген.

62. Протеїди − загальна назва групи складних білків.

  1. Протеїни − те саме, що й білки. Цей термін використовують і для позначення групи простих білків.
  2. Рибонуклеїнова кислота (РНК) − нуклеїнова кислота, яка утворена із вуглевода рибози, азотистих основ (аденін, гуанін, цитозин, урацил) і залишку фосфату (Н3РО4). Має односпіральну будову.
  3. Склеропротеїни − загальна назва білків сполучної тканини (шкіри, кісток, хрящів, сухожиль, зв’язок, судинних стінок та ін.); належать до простих білків: колаген, кератин, осеїн, еластин та ін.
  4. Стероїди − ліпіди, в снові яких лежить циклічна структура (кільце) –циклопентанпергідрофенантрен. Природними стероїдами є: жовчні кислоти, чоловічі й жіночі статеві гормони, деякі гормони надниркових залоз, вітаміни групи D та ін.

67. Субстрат − речовина, на яку діє фермент.

  1. Тригліцериди − ліпіди, які утворені 3-атомним спиртом гліцерином і жирними кислотами (3). Інша назва – нейтральні жири.
  2. Тропоміозин − один із скоротливих білків м’язів; належить до простих білків.
  3. Тропонін Один із скоротливих білків м’язів; належить до простих білків.
  4. Ферменти − високоспеціалізовані речовини білкової природи, які каталізують (прискорюють) перебіг хімічних реакцій в організмі. Інші назви – ензими, біологічні каталізатори (біокаталізатори).
  5. Ферментопатії − дезорганізація ферментативної діяльності – порушення гармонійної і злагодженої роботи ферментів в організмі.
  6. Фосфоліпіди − ліпіди, молекули яких складаються із 3-атомного спирту гліцерину, жирних кислот, фосфорної кислоти (обов’язково) і азотистих речовин.
  7. Фосфопротеїди − складні білки, небілковим компонентом яких є залишок фосфорної кислоти (Н3РО4).
  8. Хромопротеїди − складні білки, небілковим компонентом яких є який-небудь барвник (пігмент). Інша назва – кольорові білки.

 

Дата добавления: 2021-11-16; просмотров: 329;

Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2024 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.013 сек.