Озера та підземні води. Проблеми охорони та раціонального використання внутрішніх вод України.

Озера і озера-лимани. Це своєрідні природні комплекси зі свої­ми гідрологічними, геоморфологічними, мікрокліматичними та біо­тичними особливостями. Кількість озер, їх розміри, водний і біорежим пов'язані з походженням та положенням у тій чи іншій природній зоні чи гірській області. Озерам і озерам-лиманам нале­жить значна роль у природному середовищі окремих регіонів Украї­ни. Вони містять значні природні ресурси і використовуються для водопостачання, рибної ловлі, зрошення, добування різних мінеральних речовин та для рекреації.

На території України налічується близько 20 тис. озер, з них тільки 43 мають площу 10 км² і більше. Більшість озер України мають річкове походження і розташовані на заплавах басейнів Дніпра, Десни, Дунаю, Сіверського Дінця та ін. Розміри заплавних озер незначні, більші площі мають озера лиманного походження, які розташовані на узбережжі Чорного й Азовського морів і відокремлені від них піщаними пересипами (Сасик, Куяльник, Хаджибей та ін.). Поширені озера карстового походження (Світязь, Пулемецьке, Кримне). Вулканічні озера є в Українських Карпатах (Липовецьке, Синє, Ворочівське). Озера льодовикового по­ходження є в Українському Поліссі (Лука) та в Українських Кар­патах (Бребенескул, Несамовите). Загатно-завальне озеро Синевир знаходиться в Українських Карпатах.

Озера поширені в різних регіонах України, але найважливішими озерними областями є: Волинське Полісся, придунайські й при­чорноморські озера-лимани, озера рівнинного Криму і гірські озера Українських Карпат.

Озера Волинського Полісся мають різноманітне походження і відіграють важливу роль у його природному середовищі. Одним із найбільших озер Українського Полісся є мальовниче озеро Світязь, розташоване в Любомльському районі Волинської області. Воно є складовою Шацького національного природного парку. Це типове карстове озеро, яке утворилося серед розчинних мергелів і вапняків крейдового віку. Береги його низькі, піщані, є невеликі затоки та острів площею близько 7га. Живиться озеро підземними водами й атмосферними опадами. У мілководній частині ростуть очерет, рогіз, осока, латаття біле та інші рослини. Із рибних багатств найбільше промислове значення мають вугор, лящ, короп, сом, карась. Використовується для рекреації та туризму.

Карстове походження має Пулемецьке озеро, яке теж знаходить­ся в Шацькому природному національному парку. Береги низькі, піщані, покриті лісами. Воно з'єднане каналом з Островітянським озером. У ньому водяться окунь, карась, щука, сом, в'юн.

Серед озер Волинського Полісся, які мають річкове походження, значним за розмірами є Турське озеро. Воно знаходиться на заплаві верхньої течії р. Прип'ять, має низькі забо­лочені береги, вода в ньому буровато-коричневого кольору. Жив­лення мішане. Тут водяться плотва, лий, лящ, карась, окунь, щука. Використовується в рибному господарстві. Прикладом озер льодовикового походження є озеро Лука яке знаходиться в Ратнівському районі Волинської області. Серед озер Волинського Полісся значні також Люцемир, Пісочне (карстового походження), Люб'язь (річкового походження).

Придунайські озера значні за розмірами і мають різне похо­дження. Озера-лимани виникли внаслідок підтоплення морем гир­лових частин приток Дунаю. Тепер вони віддалені від берега Чор­ного моря і коливання рівня води в них пов'язане з паводками на Дунаї. Глибина озер тут незначна. Найбільшим з придунайських озер-лиманів є Ялпуг. В озері водиться понад 40 видів риб, які мають промислове значення. У південній частині озера Ялпуг протокою з'єднується з озером Кугурлуй. Екологічні умови через забруд­нення отрутохімікатами, стічними водами несприятливі. Значними придунайськими озерами є також: Кат-лабуг, Китай, Саф'ян.

Причорноморські озера-лимани розташовані на узбережжі Чор­ного моря в межиріччі Дунай — Дністер — Дніпро. Вони виникли внаслідок затоплення морськими водами гирлових ділянок річко­вих долин та відчленуванням їх піщаними пересипами, через які більшість з них періодично мають зв'язки з морем.

Озеро-лиман Сасик (Кундук) було відокремлено від моря греб­лею з метою опріснення вод і використання їх для зрошення. Але наслідки експерименту невдалі, вода для зрошення непридатна. Промислове зна­чення мають такі види риб як короп, сазан, карась.

Озеро-лиман Шагани використовується для грязеліку­вання. Шагани протокою з'єднується з лиманом Алібей.

У районі м. Одеси відомі два значні за розмірами озера-лимани: Куяльницький і Хаджибейський, які широко використовуються для лікування, оздоровлення і відпочинку.

Багатий на озера рівнинний Крим, зокрема в районі м. Красноперекопськ (озера Красне, Агульське), на Керченському півострові (озера Узунларське, Актаське, Чокрацьке та ін.), на Тарханкутському півострові (озеро Донузлав) і в районі міст Євпаторія, Саки (озе­ра Сасик, Сакське та ін.). Всі ці озера солоні й використовуються для видобування різних солей та для лікування. Найбільшим кримським озером є Сасик. У Кримських горах є невеликі озера карстового походження.

Гірські, мальовничі озера зустрічаються в Українських Карпа­тах. Найбільш відоме озеро Синевир, яке знаходиться в Міжгірському районі Закарпатської області на абсолютній висоті 989 м. Воно сходить до складу Синевирського національного парку. Походжен­ня озера Синевир найчастіше пов'язують із загатою, що утворилася внаслідок обвалу. В озері водяться форель та інші види риб. Береги покриті лісом.

Гірське озеро Бребенескул знаходиться в Рахівському районі Закарпатської області в масиві Чорногора на висоті 1801 м. Воно має льодовикове походження. Живиться атмосферними та підземними во­дами. Береги його круті, скелясті.

Характеристики найбільших озер і лиманів наведено в таблиці 8.

Таблиця 8