Найбільші озера та лимани.


Озеро, лиман Місцезнаходження Площа, км Довжина, км Макс. Ширина, км Макс. Глибина, км
Дністровський Узбережжя Чорного моря 2,7
Сасик (Кундук) Узбережжя Чорного моря 204,8 3,9
Тилігульский Узбережжя Чорного моря 170-150 3,5
Молочний Узбережжя Азовського моря
Ялпуг Басейн Дунаю
Кугурлай Басейн Дунаю 93,5
Кагул Басейн Дунаю
Шагани Узбережжя Чорного моря 11,5 9,3
Алібей Узбережжя Чорного моря 2,5
Куяльницький Узбережжя Чорного моря 60-56 2,5
Світязь Басейн Західного Бугу 24,2 9,3 27,5 58,4

 

 

Підземні води. Важливою складовою внутрішніх вод України є підземні води, які широко використовують у водопостачанні, їх вивчає одна з :наук про Землю — гідрогеологія. Вона значно розвинена в Україні, а її гідрогеологічні умови і ресурси добре вивчено. Формування підземних вод тісно пов'язане з геологічною будовою, поверхневи­ми водами, кліматичними умовами, рельєфом і ґрунтами. Підземні води мають значний вплив на ландшафти й зумовлюють такі фі­зико-географічні процеси як зсуви, карст, засолення, підтоплення та ін.

До складу підземних вод входять ґрунтові води — верхній, без­напірний, поверх та артезіанський, напірний, поверх, який складається з кількох водоносних горизонтів, що утворюють кілька самостійних артезіанських басейнів.

Ґрунтові води (іноді їх називають підґрунтовими) — це перший від поверхні постійний водоносний горизонт. Він тісно пов'язаний з характером рельєфу, четвертинними відкладами, гідрокліматичними умовами, ґрунтами і рослинністю. У територіальному роз­поділі ґрунтових вод спостерігається зональність, яка виявляєть­ся в глибині залягання, мінералізації та хімічному складі вод. У зоні мішаних лісів України ґрунтові води залягають близько до денної поверхні й знаходяться переважно на глибині 3—4 м і вище, сприяючи заболоченню поліських земель. Вони мають гідрокарбо-натно-кальцієвий склад. У лісостеповій зоні, особливо на височи­нах, глибина залягання ґрунтових вод зростає до 6—15 м, а мінералі­зація — 2 г/л. Ще глибше залягають ґрунтові води в степовій зоні, де вони пересічно знаходяться на глибині 10—20 м, а мінералізація підвищується до 8 —10 г/л. Прісні ґрунтові води широко викори­стовуються в усій Україні для побутового водопостачання, а в півден­них регіонах для зрошування. В останні десятиліття виникла про­блема боротьби із забрудненням ґрунтових вод різними шкідливими речовинами.

Розподіл, запаси і властивості підземних артезіанських, пласто­вих і тріщинних вод насамперед залежать від геологічної будови, і тому при гідрогеологічному районуванні враховується геологічна структура земної кори. Підземні води за ступенем мінералізації поділяються на прісні (до 1 г/л), мінералізовані (до 5 г/л) та розсо­ли (понад 50 г/л). Глибина залягання прісних вод залежить від геологічної будови та наявності водоносних гірських порід і змі­нюється в гідрогеологічних регіонах України від 50—100 м до 900 м. Глибше, як правило, прісні води в Україні майже не зустрічаються. Гідрогеологи (А. Бабінець, К. Маков, Ф. Руденко) виділяють на території України сім основних гідрогеологічних регіонів: Дніпрово-Донецький артезіанський басейн, Волино-Подільський артезіан­ський басейн, Причорноморський артезіанський басейн, область тріщинних і пластово-порових вод Українського кристалічного щита, область пластово-тріщинних вод Донецької складчастої споруди, об­ласть пластово-тріщинних вод Карпатської складчастої системи, область карстово-тріщинних вод Кримської складчастої системи.

Підземні води України відіграють велику роль у водопостачанні країни. Вони забезпечують понад 50 % господарсько-питного водо­постачання (1990). Загальні прогнозні ресурси прісних підземних вод України становлять 61 689 тис. м3 на добу, з них детально розві­даних і затверджених — 15 681 тис. м3 на добу (1993).

Мінеральні води Україна має значні та різноманітні гідромінеральні ресурси. Вони зосереджені в багатьох регіонах країни. Найбільш багатими на лікувальні мінеральні води є Українські Карпати. У Закарпатській області значно поширені вуглекислі води: поляна квасова, свалява, лужанська. У Передкарпатті у Львівській області знаходяться все­світньо відомі курорти Трускавець і Моршин, де широко викорис­товуються води нафтуся та хлоридно-сульфатно-натрієві. Лікувальні води типу "нафтуся" відкрито в Хмельницькій області, де розви­вається курорт Сатанів. Важливі лікувальні властивості мають ра­донові мінеральні води, які поширені переважно на Українському кристалічному щиті й використовуються в м. Хмельнику Вінниць­кої області, Білій Церкві й Миронівці Київської області, у Приазов'ї. Давнім курортом України є м. Миргород у Полтавській області, який базується на мінеральній воді "миргородській". Березівський ку­рорт у Харківській області використовує воду гідрокарбонатно-магнієво-натрієвого складу, її також використовують як столову міне­ральну воду. Досить різноманітні мінеральні води Криму, які вико­ристовуються в містах Євпаторії, Феодосії, Саках, на Керченському півострові.

На базі мінеральних вод України функціонує 20 санаторіїв, 25 водолікувальних закладів та понад 50 підприємств, які щорічно розливають понад 600 млн. пляшок лікувальних і столових вод.

Із мінералізованих підземних вод добувають кухонну та інші солі (Донбас, Передкарпаття, Крим).

Водні ресурси.

Водні ресурси України складаються з поверхневих, підзем­них та морських вод, є національним надбанням. Вони постійно відновлюються, є мінливими в часі та просторі. Формування вод­них ресурсів відбувається за рахунок атмосферних опадів і тран­зитних вод. Атмосферні опади є визначною складовою водного балансу, джерелом водних ресурсів. Кількість і режим випадання атмо­сферних опадів, величина витрат вологи на випаровування зумов­люються кліматичними умовами. Кліматичні гідрогеологічні, ланд­шафтні фактори впливають на формування стоку, інфільтраційні процеси, перерозподіл опадів на поверхні водозборів.

На територію України в середньому щорічно надходить 377 км3 (625 мм) атмосферних опадів. З них 52,4 км3 (86,8 мм) перетво­рюється в річковий стік. Значна частина вологи витрачається на випаровування та інфільтрацію. Розподіл елементів водного балан­су по території неоднаковий.

Основна характеристика водних ресурсів середня багаторіч­на величина річного стоку. У поширенні цього показника на рів­нинній частині України зональність простежується найбільш чітко на півдні. Величини середнього річного стоку зменшується з півночі на південь від 100 до 5 мм. Відхилення від зональних показників стоку характерні для Подільської, Придніпровської, Донецької і Приазовської височин. В Українських Карпатах і Кримських горах показники стоку закономірно збільшуються з висотою відповідно від 400 до 1000 м і від 100 до 500.

Потенційні водні ресурси України (об'єм середньорічного стоку) оцінюються в 209,8 км3. З них лише 25 % формується в межах нашої держави і є її власним фондом. Транзитний стік тільки част­ково використовується для господарських потреб. Співвідношення об'ємів місцевого і транзитного стоку в різних адміністративних областях неоднакове. Територією України водні ресурси розподіляються нерівномірно. Близько 60 % їх припадає на річки басейну Дунаю, де потреба в них незначна. А найменші об'єкти водних ресурсів припадають на території, де вони вкрай необ­хідні у великих кількостях: Автономна Республіка Крим, Дніпро­петровська, Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська, Одеська області. Україна належить до територій з низькою водозабезпечені­стю за сумарним річковим і місцевим стоком. На одного жителя в Україні припадає лише 1,0 тис. м3 на рік (в Європі — 4,6 тис. м3, у світі — 8,2 тис. м3, Канаді — 99 тис. м3). На водозабезпечення впли­ває мінливість місцевого стоку в часі. Так, у маловодні роки його величина становить 29,7 км3. Нерівномірний розподіл стоку протя­гом року. На весняний стік припадає до 70 % його об'єкта на півночі та північному сході й до 90 % на півдні України.

Україна має значні ресурси підземних вод. Величини підземного стоку змінюються в південному напрямку від 30 мм (Полісся) до 0-5 мм (Степовий Крим). В Карпатах величини підземного стоку становлять 100-120 мм, а найбільший він у Кримських горах – 500 мм. Модулі підземного стоку також зменшуються з півночі на південь від З— 1,5 л/с-км до 0,5 л/с-км і менше. У їх розподілі спостерігається зональність, зумовлена кліматом і характером дренування території, контрастними є показники модулів стоку в Кримських горах (0— 15 л/с-км).

Сумарна величина підземного стоку оцінюється в 500—550 м3/с, що становить 30% загального стоку з території республіки. Значними є водні ресурси озер України. У народному господарстві використовують морські води (Автономна Республіка Крим, Одеська, Херсонська, Донецька області).



Дата добавления: 2021-10-28; просмотров: 297;


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2024 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.01 сек.