Визначення вхідного та вихідного кульових отворів, їх характеристика та судово-медичне значення.

При експертизі вогнепальних пошкоджень для визна­чення вхідного і вихідного кульових отворів важливе значення має ретельне дослідження одягу, якщо куля попе­редньо пройшла крізь нього. В таких випадках без дослід­ження одягу вирішити питання про дистанцію пострілу неможливо, тому що на поверхні одягу затримуються час­тково або повністю додаткові чинники пострілу.

Вхідні кульові отвори. У разі пострілу впритул гази, що вилітають із каналу ствола, розривають одяг. У вовня­них, бавовняних, шовкових тканинах утворюються хрес­топодібні розриви довжиною до 10-25 см, при зближенні країв яких у центрі вхідного отвору виявляється мінус-тканина-дефект, який за своїм розміром в кілька разів перевищує діаметр кулі. В трикотажних, плете­них тканинах вхідний отвір має круглу або овальну форму з вираженим дефек­том тканини. Кіптява ви­являється на зовнішній і внутрішній поверхні одягу по краях вхідного отвору. В синтетичних тканинах по краях кульового отвору во­локна розплавляються і мають булавовидні потов­щення. Тонка, пухка тканина (марля, вата) в момент пострілу легко займається.

При пострілі на близькій відстані кіптява і порошинки розташовуються навколо вхідного кульового отвору, а при досить близькій відстані (в межах І і II зони) суха, пухка тканина може займатись на відстані до 15-20 см (В.Т.Мол­чанов, К.Н. Калмиков, Л.Б. Озарековський та ін.). В межах III зони близької від стані порошинки не тільки осідають на поверхні, а й застряють у товщі одягу (рис. 54). В синте­тичній тканині вони оплавляють місця зіткнення з нею і щільно прилипають до неї.

При пострілі на неблизькій відстані вхідний кульовий отвір має круглу або овальну форму з дефектом тканини, який добре виявляється на гладкій поверхні (гімнастерці, сорочці, піджаку тощо), а на ворсистих тканинах (грубо­вовняній шинелі, сукняному одязі тощо) маленький кульо­вий отвір, який за своїми розмірами відповідає калібру кулі, виявити важко, тому що він закривається дрібними волосинками. У таких випадках для виявлення кульового отвору в одязі його розглядають у прохідному світлі, а дефект тканини визначятпть окремо в поздовжніх і попе­речних волокнах, що дозволяє визначити загальний розмір дефекту тканини.

Якщо куля при пострілі проходить через світлий одяг, то на краях вхідного отвору звичайно добре помітний обідок обтирання, або забруднення. Якщо ж одяг темний і забруднення у вигляді слідів кіптяви і порошинок на ньому не видно, його треба відіслати в медико-криміналі-стичну лабораторію для дослідження контактно-дифузій­ним або електрографічним методами, фотографуванням в інфрачервоному випромінюванні за допомогою електрон­но-оптичного перетворювача тощо.

Вихідні кульові отвори в одязі при всіх дистанціях пострілу можуть мати щілиноподібну, променисту або ку­лясту форму, кругла або овальна форма, як правило, не спостерігається. Навколо вихідного отвору немає кіптяви, порошинок, а також, звичайно, і дефекту тканини.