Структура мислительної діяльності

<12 13 141516 17 18 >

Потреба	Пізнавальна; виникає у суперечливих умовах, коли необхідність у будь-чому не підкріплюється володінням відповідними способами її реалізації;
Мотив	Суб’єктивне відбиття пізнавальної потреби, тобто таке сильне переживання певної необхідності, яке стає для людини поштовхом для пошуку способів дій
Мета	Уявний, передбачений новий спосіб дій, що за психологічною природою виступає як нове рішення якого раніше у досвіді суб’єкта не існувало
Дії	Етапи розв’язання проблемної задачі або ситуації, тобто такі етапи знаходження нового рішення, в яких розв’язується елементарна задача, що не розкладається на простіші.
Операції	Способи реалізації мислительних дій, психологічна сутність яких зумовлена закономірностями мислення як психічного процесу: змістовими (логічними) та формальними (операційними) компонентами мислення
Результат	Реальне володіння новим способом дій для розв’язання конкретної проблемної задачі та інших, що подібні до неї

Психологічна природа мислення

Мислення – психічний пізнавальний процес узагальненого та опосередкованого відображення дійсності у її суттєвих зв’язках та відношеннях.

Мислительна діяльність виступає основою раціонального пізнання, яке має узагальнений (понятійний) та опосередкований (через засоби) характер, що, у свою чергу, детерміновано функціонуванням мислення як психічного процесу.

Характеристики мислення

Опосередкований характер мислення

Узагальнений характер мислення

Для пізнання на рівні мислення суб’єкту не обов’язково оперувати самим конкретним предметом безносе-редньо. Достатньо мати певний засіб, який замінює цей предмет. Але цей засіб обов’язково повинен втілювати та відтворювати суттєві ознаки та властивості предмету, який вивчається. Такими засобами є будь-які символи (вербальний, знаковий, наочний).

Будь-який конкретний предмет розуміється суб’єктом як такий, що за своїми суттєвими ознаками та властивостями належить до певного класу подібних предметів. Коли суб’єкт вивчає цей конкретний предмет, він завдяки узагальненому характеру мислення переносить суттєві ознаки цього предмету на інші предмети, що належать до того ж класу.

Змістові та формальні аспекти мислення як процесу

Мислення, як і будь-який процес визначається з точки зору змісту та форми. Таким чином, мислення характеризується змістовим та формальним аспектами.

З точки зору змісту мислення визначається його логічними компонентами, тобто думками різних видів.