Види мислительної діяльності
Визначаються особливостями перебігу процесу мислення при знаходженні нового способу дій.
I. За змістом мислительної задачі | |
Наочно-дійова | Мислительна задача розв’язується безпосередньо в процесі предметної діяльності, змістом задачі є дії, що їх виконує суб’єкт. |
Наочно-образна | Розв’язання мислительної задачі здійснюється в процесі розумової діяльності, змістом задачі є образи сприймання та уявлення пам’яті. |
Абстрактно-логічна | Розв’язання мислительної задачі здійснюється в процесі розумової діяльності , змістом задачі є поняття, представлені у вербальній (словесній формі). |
II. За характером розв’язання мислительної задачі | |
Практична (емпірична) | Розв’язання мислительної задачі здійснюється на основі емпіричних фактів (фактів життєвого досвіду) індуктивним способом (логічним шляхом від загальних положень до часткових висновків) |
Теоретична (понятійна) | Розв’язання мислительної задачі здійснюється на основі понять, суджень та умовиводів дедуктивним способом (шляхом міркування від часткових фактів і положень до загальних висновків) |
III. За мірою розгорнутості | |
Дискурсивна | В процесі розв’язання мислительної задачі суб’єкт рефлектує усі його етапи (знаходження задачі, висування та аналіз гіпотез, рішення, перевірку рішення) і таким чином усвідомлює момент знаходження нового способу дій щодо даної проблемної ситуації. |
Інтуїтивна | В процесі розв’язання мислительної задачі суб’єкт рефлектує лише знаходження задачі та її рішення, а процес міркування, що привів до знаходження нового способу дій щодо даної проблемної ситуації, залишається не усвідомленим. |
IV. За мірою новизни та оригінальності | |
Репродуктивна (відтворююча) | В процесі розв’язання мислительної задачі суб’єкт відтворює способи дій, якими він вже володіє (переносить старі способи дій в нові проблемні ситуації, подібні до тих ситуацій, в яких він вже застосовував ці способи дій) |
Продуктивна (творча) | В процесі розв’язання мислительної задачі суб’єкт створює нові способи дій, яких ще не було в його досвіді |
V. За способом знаходження рішення мислительної задачі | |
Конвергентна | При розв’язанні мислительної задачі суб’єкт спрямований на пошук єдиного правильного рішення (таке мислення має місце при випадковому та раціональному переборі в процесі висування та аналізу гіпотез) |
Дивергентна | При розв’язанні мислительної задачі пошук правильного рішення відбувається по всі можливим напрямкам (таке мислення має місце при систематичному переборі в процесі висування та аналізу гіпотез) |
У процесі мислительної діяльності мислення функціонує у нерозривному зв’язку з іншими пізнавальними процесами (сприймання, пам’ять, уява). Ефективність цієї взаємодії визначає інтелектуальні якості особистості.
Інтелект
У широкому розумінніінтелект (від англ. «intelligence» – розсудок, розуміння) – мислительні здібності людини, що ототожнюються з системою мислительних операцій, зі стилем і стратегією вирішення проблем та з ефективністю адаптації до різних умов життя. У більш вузькому розумінні інтелект– це система психічних процесів, які забезпечують реалізацію здатності людини до оцінки проблемної ситуації, прийняття рішення щодо способів дій та відповідної регуляції поведінки. |
Отже психологічна сутність інтелекту полягає в наступному:
ü у здатності людини виділяти в ситуації суттєві властивості;
ü у здатності адаптувати (пристосувати) до них свою поведінку.
Виходячи з цього, функцію інтелекту визначають як адаптований взаємозв’язок з оточенням, тобто вміння орієнтуватися в умовах, що склалися, і відповідно до них діяти.
Дата добавления: 2021-01-26; просмотров: 460;