Виникнення відчуттів

1– вплив подразника на рецептор – подразнення (фізичний процес).

2– передача нервового імпульсу по нервовим провідним шляхам від подразненого рецептора до центру в корі головного мозку – збудження (фізіологічний процес).

3– відчуття (психічний процес).

Органи чуття людини є спеціалізованими для того чи іншого виду фізичного подразнення, тобто певних властивостей предметів та явищ дійсності. Спеціалізація органів чуття – продукт тривалої еволюції, а самі органи чуття – продукт пристосування живих організмів до впливів зовнішнього середовища і тому за своєю структурою, властивостям та функціям є адекватними цим впливам. Так, наприклад, зоровий рецептор (око) пристосований для відображення світових хвиль, слуховий рецептор (вухо) – звукових хвиль, нюховий рецептор (ніс) – запаху, дотиковий рецептор (шкіра) – механічних та температурних впливів тощо.

Відчуття не є символами предметів і явищ, що впливають на органи чуття людини, а відображають дійсні властивості цих предметів і явищ. Інакше кажучи, відчуття є суб’єктивними образами об’єктивного світу.

Однак для виникнення відчуттів недостатньо, щоб організм піддавався впливу матеріального подразника, необхідна й деяка робота самого організму. Ця робота може виражатися або тільки у внутрішніх рухах, або у сполученні внутрішніх і зовнішніх рухів, але вона завжди має бути. Відчуття виникає внаслідок перетворення специфічної енергії подразника, що впливає у даний момент на рецептор, в енергію нервових процесів. Для здійснення такого перетворення необхідна відповідна рухова активність рецептора. Таким чином, відчуття як психічний процес є неможливим за відсутності реакції-відповіді організму або при її неадекватному характері.

Адекватність такої реакції-відповіді забезпечуються тим, що відчуття виникає при впливі подразника на адекватний йому аналізатор – анатомо-фізіологічний апарат, спеціалізований для прийняття впливів певних подразників із зовнішнього та внутрішнього середовища та переробки їх у відчуття.

Кожний аналізатор складається з трьох частин:

Периферійний відділ (рецептор)	Органи чуття	Трансформує енергію подразника певного виду у нервовий процес
Чутливі нерви	Аферентні (доцентрові) нервові провідні шляхи	Поєднують периферійний та центральний відділи аналізатора і передають збудження від рецептора до мозкових центрів
Еферентні (відцентрові) нервові провідні шляхи	Поєднують центральний та периферійний відділи аналізатора та передають реакцію-відповідь на виконавчий орган
Центр аналізатора	Підкоркові відділи	Здійснюють первинну переробку нервового імпульсу, наприклад розрізнення шумів та музичних звуків
Коркові відділи	Здійснюють вторинну переробку нервових імпульсів, наприклад диференціація музичних звуків за висотою

Види відчуттів

Оскільки відчуття виникають внаслідок дії певного подразника на відповідний рецептор, класифікація відчуттів відбувається на основі властивостей подразників, що викликають відчуття, і рецепторів, на які впливають ці подразники.

І. За контактом з подразником
Дистантні	Відчуття, при яких між подразником і рецептором не відбувається стикання, тобто подразник діє на орган чуття на відстані
Контактні	Відчуття, при яких між подразником і рецептором відбувається стикання
ІІ. За видом рецептора
Зорові	Виникають при впливі подразника на зорові органи чуття (очі)
Слухові	Виникають при впливі подразника на слухові органи чуття (вуха)
Нюхові	Виникають при впливі подразника на нюховий орган чуття (ніс)
Дотикові	Виникають при впливі подразника на дотиковий орган чуття (шкіра)
Кінестезичні	Виникають при впливі подразника на кінестезичні органі чуття (м’язи, сухожилля)
Смакові	Виникають при впливі подразника на смаковий орган чуття (язик)
Органічні	Виникають при впливі подразника на внутрішні органи
ІІІ. За розташуванням рецептора
Екстерорецептивні	Відчуття, що мають рецептори на поверхні тіла і відображають властивості предметів і явищ зовнішнього середовища
Інтерорецептивні	Відчуття, що мають рецептори, які розташовані у внутрішніх органах і тканинах тіла, та відображають внутрішній стан організму
Пропріорецептивні	Відчуття, що мають рецептори, які розташовані у м’язах і сухожиллях, та дають інформацію про рух і положення тіла у просторі