Тема 3. Операційний компонент діяльності

Операційний компонент діяльності складають дії та операції. Вони є для суб’єкта способами реалізації діяльності та досягнення ним свідомо поставленої мети, тобто отримання результату, що є засобом нейтралізації мотиву та задоволення потреби.

Необхідно звернути увагу на закономірності реалізації діяльності, які ілюструються її функціональної структурою (за О.М.Леонтьєвим).

Ця схема демонструє таку функціональну залежність між складовими діяльності: компоненти нижнього рядку визначають ті явища, на реалізацію яких спрямована відповідна верхня ланка. Таким чином, операція є умовою (способом) виконання дії, мету якої реалізує мотив діяльності.

Інакше кажучи, мотив визначає характер і спрямованість усієї діяльності, мета визначає характер і спрямованість дії, спосіб виконання дій визначає операції, які застосовує суб’єкт.

Поняття, психологічна структура і види дій

Дію слід розуміти як елемент діяльності, мета якого не поділяється на більш прості цілі. Головними особливостями діє є:

ü Свідомий характер.

ü Цілеспрямований характер.

Отже, дія завжди спрямована на досягнення конкретного результату, причому процес його досягнення є усвідомленим суб’єктом.

Для здійснення мети необхідно враховувати умови, в яких передбачаються її реалізація. Співвідношення мети з умовами визначає завдання, яке має бути розв’язане за допомогою дій. Цілеспрямована людська дія завжди є розв’язанням завдання.

Але іноді для реалізації мети діяльності необхідно пройти декілька кроків, тобто виконати не одну, а кілька дій. Причому кожна дія має свою окрему (неподільну на більш прості) мету, і досягнення мети кожної дії дозволяє реалізувати загальну мету діяльності та досягти кінцевого результату.

Дія має структуру, подібну до структури діяльності.