Поняття, структура, формування навички

<5 6 789 10 11 >

Процес оволодіння діяльністю визначається формуванням навичок. При цьому змінюються прийоми діяльності – способи виконання, контролю та регулювання дій, що їх використовує людина у ході діяльності. Кожна з цих функцій, яка виходить з психологічної структури дії (див. стор 18), може бути реалізована у суб’єкта свідомо чи несвідомо. Наприклад, мовлення як система рухів артикуляційного апарату реалізується несвідомо, а граматичні форми та зміст вислову при мовленні реалізується на рівні свідомого передбачення.

Рівень досконалості виконання, міра свідомого регулювання та спосіб сенсорного контролю дії визначають її автоматизацію, а тим самим, і рівень володіння діяльністю, тобто сформованість навички.

Навичка – часткова автоматизованість виконання і регуляції доцільних дій людини.

Необхідно зауважити, що

ü при формуванні навички відбувається автоматизація виконання тільки моторного компоненту дії, тобто автоматизується лише рухи;

ü автоматизація рухів відбувається лише часткова, оскільки свідомий контроль, хоча у незначній мірі, але здійснюється;

ü при автоматизації моторного компоненту дії свідомий контроль переноситься на інші компоненти дії, до якої цей рух входить.

Формування навичок

Способом формування навички, тобто способом засвоєння дії є вправляння.

Вправляння – багаторазове виконання певних дій або видів діяльності з метою оволодіння ними, яке спирається на розуміння способу виконання і супроводжується свідомим контролем і коригуванням

Механізмом вправляння є дослідницькі спроби та відбір. Цей механізм полягає в наступному. В процесі виконання певної дії людина контролює її результат. Якщо спроба виконання дії отримала позитивний результат, то відповідно у даному випадку застосовані орієнтири та способи регуляції справдились. Такі спроби поступово відбирається та закріплюються. Невдалі спроби подавлюються та відсікаються.

Кожна нова спроба, яка супроводжується свідомим контролем і коригуванням, впливає не тільки на запам’ятання прийомів і завдань дій. Вона, як правило призводить до зміни самих способів завдань, прийомів їх розв’язання, способів регуляції дій.

Структура навички

Моторний компонент	Сенсорний компонент	Центральний компонент
Зміна прийомів виконання дій	Зміна прийомів сенсорного контролю дії	Зміна прийомів центрального регулювання дії
ü Ряд окремих рухів, які спочатку виконувались ізольовано, зливають-ся в єдиний акт, в один складний рух, у якому немає зупинок і перерв між його окремими складовими рухами. ü Зникають зайві рухи. ü З’являється суміщення, тобто одночасне виконання рухів обома руками.	ü Зоровий контроль над виконанням рухів у значній мірі змінюється на м’язовий (кінестетичний). ü Виробляються спеціальні сенсорні синтези, які дозволяють оцінити співвідношення різних величин, які визначають характер руху. ü Розвивається здатність швидко розрізняти та виділяти орієнтири, важливі для контролю результатів дії.	ü Увага звільнюється від способів дії та переноситься головним чином на обстановку та результати дії. ü Деякі розрахунки, рішення та інші інтелектуальні операції починають здійснюватися швидко і як єдиний акт, тобто інтуїтивно. ü Внутрішня підготовка до наступних рухів починається вже при здійсненні попередніх, що значно знижує час реагування. Саме тому перехід від руху, який виконується, то наступного відбувається без спеціального планування.
Таким чином, при оволодінні дією з’являється можливість більшої еко-номності усіх її рухових боків: складу рухів (він спрощується), послідовності рухів (вона стає неперервною), сполучення рухів (вони здійснюються одночасно), швидкості рухів (вона збільшується).	Таким чином, в процесі оволодіння дією з’являється можливість для більш точного та швидкого контролю безпосереднього контролю її результатів та умов виконання.	Таким чином, при повному оволодінні дією з’являється здатність до антиципації, тобто здатність передбачати свідомістю цілу низку або серію прийомів, які слід використовувати при виконанні дії.

Види вправлянь

Вправляння методом спроб та помилок	ü Кожна спроба виконується без осмислення та розуміння способів виконання, контролю та регулювання дії. ü Результат (успішний чи неуспішний) кожної спроби є випадковим. ü Закріплюються тільки успішні результати.
Такий процес вправляння проходить за наступною динамікою: спочатку формування навички відбувається швидко, а потім все більше уповільнюється, наближаючись до деякого граничного показника суттєвих характеристик цієї дії (швидкість виконання, кількість помилок, час виконання тощо).
Вправляння на основі усвідомлення дії	ü Кожна спроба виконується на осмисленні та розумінні способів виконання, контролю та регулювання дії. ü Як тільки спосіб стане зрозумілим, дія виконується швидко і безпомилково.
Такий процес вправляння проходить за наступною динамікою: спочатку процес оволодіння відбувається повільно, оскільки на цьому етапі здійснюється осмислення, потім значно прискорюється.