Аналіз структури основних виробничих фондів
Найменування основних фондів | На початок базисного року | Поточний рік, тис. грн. | ||||
сума, тис. грн. | питома вага, % | на початок року | надійшло | вибуло | на кінець року | |
Основні засоби, усього | ||||||
у тому числі: 1) будинки, споруди та передавальні пристрої | 40,00 | |||||
2) машини та обладнання | 604,5 | 46,5 | ||||
3) транспортні засоби | 16,9 | 1,30 | ||||
4) інструменти, прилади (меблі), інвентар | 11,05 | 0,85 | ||||
5) інші основні засоби | 147,55 | 11,35 |
При аналізі структури фондів визначається співвідношення активної і пасивної частин. Активна частина фондів безпосередньо впливає на предмети праці. Пасивну частину складають фонди, що створюють умови для здійснення процесу виробництва. Підвищення питомої ваги машин і обладнання характеризує прогресивність структури основних фондів, зростання технічної оснащеності підприємства.
Згідно з даними табл. 3.43 у складі основних фондів велику частину становить активна, котра має тенденцію зростання до базисного року в порівнянні з загальним приростом основних фондів.
У результаті питома вага активної частини основних фондів зменшилася з 60,0% у базисному році до 47,2% в аналізованому. Використовуючи дані аналітичного обліку про джерела збільшення і причинах вибуття основних фондів, складається баланс їх руху. Баланс дає змогу проаналізувати фактори, що вплинули як на збільшення, так і на причини вибуття основних фондів за видами.
Основніпоказники для аналізу руху і технічного стану основних засобів узагальнено в табл. 3.44.
Наведені показники і коефіцієнти доцільно розраховувати для всіх виробничих основних засобів, активної їх частини, окремих груп виробничих основних засобів, основних видів обладнання за різні періоди часу.
Аналізуючи результати, необхідно враховувати, що зростання коефіцієнта зносу (і, відповідно, зниження коефіцієнта придатності) може бути зумовлене:
- методом нарахування амортизації, що застосовується;
- придбанням або отриманням від інших господарюючих суб'єктів основних засобів з рівнем зносу більше, ніж в середньому по підприємству;
- низькими темпами оновлення основних засобів;
- невиконанням завдання з введення в експлуатацію основних засобів та їх модернізації.
При цьому, як правило, коефіцієнт зносу не відображає фактичної зношеності основних засобів, а коефіцієнт придатності не дає точної оцінки їх поточної вартості. Це зумовлено наступними причинами:
1) на суму зносу основних засобів значно впливає метод нарахування амортизації, що застосовується на підприємстві;
2) вартісна оцінка основних засобів залежить від стану кон'юнктури попиту, а отже, може відрізнятися від оцінки, отриманої за допомогою коефіцієнта придатності;
3) на законсервоване обладнання нараховується амортизація на повне відновлення, однак фізично ці основні засоби не зношуються, а загальна сума зносу зростає.
Таблиця 3.44
Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 1675;