Вплив господарських операцій з надходження і вибуття основних засобів на фінансовий стан і результати діяльності підприємства
Зміст господарської операції | Вплив на фінансовий стан і результати діяльності підприємства |
Надходження основних засобів | |
Отримано безоплатно | Збільшується розмір власного капіталу підприємства за рахунок додаткового капіталу. Це призводить до зростання фінансової стійкості, а також до збільшення питомої ваги амортизаційних відрахувань і витрат на ремонт, що при низькій фондовіддачі безкоштовно отриманих основних засобів може спричинити зменшення прибутку і рентабельності |
Придбано за грошові кошти | На вартість основних засобів, що надійшли, збільшуються необоротні активи підприємства. Скорочуються розміри більш ліквідних активів, погіршується платоспроможність |
Закінчення табл. 3.42
Довгострокова оренда | Збільшується сума необоротних активів і сума заборгованості орендодавцям. Періодично зменшуються грошові кошти на суму орендної плати й відсотків за оренду, на суму відсотків зменшується чистий прибуток |
Поточна оренда | Витрати орендаря збільшуються на суму орендної плати, а також на суму витрат з капітального ремонту (якщо це обумовлено умовами договору оренди) |
Вибуття основних засобів | |
Безоплатна передача | На величину витрат від безоплатної передачі основних засобів зменшується чистий прибуток або нерозподілений прибуток минулих років. Зменшується вартість основних засобів |
Внесок до статутного капіталу іншого підприємства | На вартість переданих основних засобів збільшуються інвестиції підприємства |
Продаж | Формується фінансовий результат (прибуток чи збиток) від іншої реалізації, який збільшує (зменшує) прибуток підприємства. Зменшується розмір основних засобів, підвищується ліквідність балансу. Однак оцінка даної операції повинна в першу чергу відбуватися з точки зору виробничої потреби підприємства в об'єктах основних засобів, що реалізуються, можливості їх заміщення іншими |
Ліквідація | Фінансовий результат визначається за кожним об'єктом, що ліквідується, при цьому підприємство, як правило, отримує збитки, які можуть бути зменшені на суму матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації |
Аналіз використання основних засобів починається з оцінки забезпеченості підприємства основними засобами. Для цього необхідно вивчити динаміку обсягу, складу і структури, основних засобів, їх технічний стан за класифікаційними групами (рис. 3.17).
Рис. 3.17. Класифікація основних засобів
Велике аналітичне значення мають показники структури основних засобів. Насамперед аналізують розподіл основних засобів підприємства на основні виробничі засоби головного виду діяльності, основні виробничі засоби інших видів діяльності (наприклад, закладів торгівлі та громадського харчування у складі промислового підприємства) і засоби невиробничого призначення.
Основні виробничі засоби головного виду діяльності є такоючастиною засобів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих засобів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, відповідно до часу використання. Поновлюються основні виробничі засоби через капітальні вкладення.
Невиробничі основні засоби – цежитлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які перебувають на балансі підприємства і не використовуються в господарській діяльності. Вони відтворюються тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.
Усі основні засоби підприємств за характером участі у виробничому процесі та функціонування в невиробничій сфері поділяються на чотири амортизаційні групи (для кожної з них установлено єдину норму амортизаційних відрахувань):
перша група–будівлі, споруди, передавальні пристрої;
друга група–автомобільний транспорт, меблі, офісне обладнання, побутові прилади та інструменти, телефони, мікрофони, рації;
третя група–будь-які інші основні засоби, що не входять до першої, другої і четвертої груп;
четверта група–електронно-обчислювальні машини, інші машини для обробки інформації, їх програмне забезпечення, телефони, мікрофони, рації.
Виробничу потужність підприємства визначають промислово-виробничі фонди. Крім цього, заведено виокремлювати активну (робочі машини та обладнання) та пасивну частини засобів, а також окремі підгрупи відповідно до їхнього функціонального призначення (будівлі виробничого призначення, склади, робочі та силові машини, вимірювальні прилади та обладнання, транспортні засоби). Основні промислово-виробничі засоби безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і тому мають найбільшу питому вагу.
Під час проведення аналізу динаміки, складу і структури основних засобів необхідно:
1) визначити середньорічну вартість основних засобів і динаміку її зміни за декілька років;
2) виявити причини збільшення вартості основних засобів (збільшення внаслідок переоцінки основних засобів не є позитивною тенденцією, до числа позитивних можна віднести перевищення темпів зростання вартості виробничих основних засобів над темпами зростання вартості невиробничих засобів);
3) зіставити темпи: зміни вартості основних засобів з динамікою зростання вартості продукції або обсягів виробництва в натуральному вираженні. Останній показник повинен мати вищі темпи зростання порівняно з вартістю основних засобів;
4) виявити тенденції щодо структурних змін в складі основних засобів. Причому до числа позитивних можна віднести:
- значну питому вагу активної частини основних засобів порівняно з пасивною частиною основних засобів;
- підвищення темпів зростання активної частини основних засобів порівняно з темпами зростання пасивної частини основних засобів.
Забезпеченість окремими видами машин, механізмів, обладнання, приміщеннями встановлюється шляхом порівняння фактичної їх наявності з плановою потребою, необхідною для виконання програми виробництва продукції.
Узагальнюючими показниками, що характеризують рівень забезпеченості підприємства основними виробничими засобами, є фондоозброєність, енергоозброєність та технічна озброєність праці. Показник загальної фондоозброєності праці розраховується як відношення середньорічної вартості основних засобів до середньооблікової чисельності робітників у найбільшу зміну (мається на увазі, що робітники, зайняті на інших змінах, використовують ті ж засоби праці). Коефіцієнт енергоозброєності праці обчислюється як відношення енергетичної потужності, що обслуговує виробничий процес, до чисельності робітників, які працюють у найбільшій зміні. Коефіцієнт технічної озброєності праці визначається як відношення вартості виробничого обладнання до середньооблікового числа робітників у найбільшу зміну.
У процесі аналізу значення розрахованих показників порівнюється з даними минулих періодів, прогнозами, визначаються напрями їх змін. Крім того, темпи зростання фондоозброєності, енергоозброєності, технічної озброєності порівнюються з темпами зростання продуктивності праці. При цьому бажано, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання цих показників.
Структура основних фондів визначається специфікою галузі і характеризує виробничо-технічні особливості підприємства. Аналіз структури виробничих фондів можна виконати за допомогою табл. 3.43.
Таблиця 3.43
Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 2314;