Контроль звітності про використання дозвільних документів та про фактичне використання товарів

Питання звітності про фактично здійснений експорт чи імпорт товарів є одним з базових положень експортного контролю. Зазначене питання має особливу важливість не тільки через впровадження міжнародними організаціями з нерозповсюдження, учасницею яких є Україна, порівняльного аналізу звітних відомостей, які надаються як державою-експортером, так і державою-імпортером, але, перш за все, що саме звітність дає можливість контролю виконання зобов’язань імпортерів щодо використання товарів у заявлених цілях.

З метою встановлення державного контролю за використанням дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів Законом “про експортний контроль” введено норму про те, що суб’єкт, який отримав дозвіл, висновок чи міжнародний імпортний сертифікат, подає до Держекспортконтролю письмові звіти про фактично здійснені міжнародні передачі товарів, визначених у цих документах, та про використання цих товарів у заявлених цілях.

З метою контролю за підсумками проведення переговорів, “Порядком державного експортного контролю за проведенням переговорів, пов’язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо здійснення експорту товарів”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2012 № 500, встановлено, що суб’єкт господарювання, який отримав висновок на право проведення переговорів, подає до Держекспортконтролю звіт про підсумки переговорів. Терміни подання звіту визначаються під час оформлення відповідного висновку.

Крім звітності щодо проведення переговорів законодавством також передбачено звітність щодо використання отриманих дозвільних документів. Така звітність передбачена у “Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення”, та “Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання”. Зазначені Порядки також передбачають, що звіти про використання отриманих дозволів чи висновків на право здійснення міжнародних передач товарів суб’єкт подає Держекспортконтролю за встановленою ним формою. Строки подання звітів визначаються під час реєстрації цього суб’єкта в Держекспортконтролі або оформлення дозволів чи висновків.

Форми усіх звітів є формалізованими та мають на меті визначення у них суттєвої інформації, що може бути використана Держекспортконтролем та іншими державними органами для аналізу та контролю підсумків міжнародної передачі товарів. Звіти, як правило, передбачають надання інформації щодо: найменування товару; кількості та вартості товару; реквізитів митної декларації; виду транспорту, яким здійснено перевезення; реквізитів сертифіката підтвердження доставки, тощо.