Моделі прийняття рішень

Процедури, що виконуються національним органом експортного контролю (далі – НОЕК) для прийняття рішень про надання дозвільних документів на міжнародні передачі товарів, можливо представити у вигляді декількох базових формалізованих моделей. Рішення, які приймаються НОЕК, можуть бути прийнятими:

на підставі власної інформації, яка є у розпорядженні НОЕК (модель прийняття рішень за власною інформацією);

з використанням інформації, яка є у розпорядженні інших державних органів (модель прийняття рішень з врахуванням інформації інших державних органів);

з урахуванням інформації компетентних органів іншої держави, тобто скоординованими на двосторонньому міждержавному рівні (модель прийняття рішень з врахуванням інформації іншої держави);

з урахуванням інформації компетентної міжнародної організації, тобто скоординованими на міжнародному рівні (модель прийняття рішень з врахуванням інформації міжнародної організації).

У моделі прийняття рішень за власною інформацією НОЕК розглядає заяву суб’єкта щодо здійснення відповідної міжнародної передачі товарів на підставі “власної” інформації, якою він безпосередньо володіє, та за підсумками аналізу такої інформації приймає рішення про надання дозвільного документа, або відмову в його наданні.

Під “власною” інформацією мається на увазі інформація, якою володіє НОЕК на момент прийняття рішення про надання дозволу. Така інформація накопичується НОЕК у відповідних базах даних законодавчих та нормативно-правових актів, міжнародних договорів з питань нерозповсюдження, резолюцій Ради безпеки Організації Об’єднаних націй та національних актів з ембарго, а також базах даних про суб’єктів, про ідентифікацію товарів, про правозастосування тощо.

У моделі прийняття рішень з урахуванням інформації, яка є у розпорядженні інших державних органів, НОЕК розглядає заяву суб’єкта щодо здійснення відповідної міжнародної передачі товарів як на підставі “власної” інформації, якою він безпосередньо володіє, так і на підставі інформації, яка надана до НОЕК іншими державними органами. За підсумками аналізу такої “сукупної” інформації НОЕК приймає рішення про надання суб’єкту дозвільного документа, або відмову в його наданні.

Під “власною” інформацією інших державних органів розуміється інформація, якою володіють державні органи, що беруть участь у заходах експортного контролю, на момент міжвідомчого узгодження рішення про надання дозволу. Така інформація накопичується відповідними державними органами у власних базах даних з питань, що віднесені до компетенції таких органів.

У моделях прийняття рішень з урахуванням інформації інших держав чи міжнародних організацій, НОЕК розглядає заяву суб’єкта щодо здійснення відповідної міжнародної передачі товарів як на підставі “власної” національної інформації, якою безпосередньо володіє він та інші державні органи України, так і на підставі інформації, яка надана до НОЕК компетентними органами інших держав чи міжнародними організаціями. За підсумками аналізу такої “сукупної” інформації НОЕК приймає рішення про надання суб’єкту дозвільного документа, або відмову в його наданні.

Під інформацією компетентних органів інших держав чи міжнародних організацій розуміється індивідуальна (специфічна) інформація, якою володіють такі органи інших держав чи міжнародні організації і яку вони добровільно надали до українських компетентних органів.