Організація системи державного експортного контролю України

Метою створення державами національних систем експортного контролю є забезпечення національної безпеки цих держав, виходячи з політики нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки, обмеження “дестабілізуючих” передач звичайних озброєнь та протидії тероризму. Разом з тим кожна з держав формує політику державного експортного контролю, виходячи з пріоритетності власних національних інтересів (політичних, економічних, військових) та відповідно до її міжнародних зобов’язань.

У створенні власних систем експортного контролю зацікавлені і “далекоглядні” експортери. Саме функціонування таких систем на підприємствах є запобіжним заходом, який допомагає експортерам надійно працювати на ринку “чутливих” товарів та значно зменшити ризики, пов’язані з застосуванням до них санкцій за можливі порушення законодавства в галузі державного експортного контролю.

Основними завданнями національної системи експортного контролю України є формування та реалізація державної політики у сфері експортного контролю, зокрема щодо забезпечення національної безпеки, виконання міжнародних зобов’язань України стосовно нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки, обмеження “дестабілізуючих” передач звичайних озброєнь та протидія тероризму.

Реалізація зазначених завдань здійснюється шляхом:

встановлення державного контролю за провадженням діяльності, пов’язаної з міжнародними передачами “чутливих” товарів, контролю за використанням таких товарів згідно із заявленими цілями, зокрема недопущення їх застосування у терористичних та інших протиправних цілях;

обмеження або заборони діяльності, пов’язаної з міжнародними передачами “чутливих” товарів, якщо це суперечить національним інтересам України, її міжнародним зобов’язанням, завданням боротьби з тероризмом, а також у разі, коли є підстави вважати, що зазначені товари можуть сприяти створенню зброї масового знищення чи засобів її доставки.

забезпечення механізмів виконання міжнародних договорів і спільної політики нерозповсюдження, у тому числі виконання санкцій Ради Безпеки ООН по відношенню до окремих країн та проти тероризму;

забезпечення взаємодії з міжнародними організаціями та іноземними державами в галузі державного експортного контролю з метою зміцнення міжнародної безпеки і стабільності, у тому числі з метою запобігання розповсюдженню зброї масового знищення та засобів її доставки.

Система державного експортного контролю України застосовується тільки тією мірою, що необхідна для досягнення цілей такого контролю. Завдяки постійній взаємодії з міжнародними організаціями та іноземними державами в галузі нерозповсюдження та експортного контролю, процедури і правила державного експортного контролю, що застосовуються Україною, враховують міжнародно-правові норми та практику у цій галузі.

Загальна структура національної системи експортного контролю України складається з рівня державних інституцій та рівня національних підприємств. Таким чином узагальнену структуру національної системи експортного контролю України можливо представити у вигляді, наведеному на мал. 6.1.