Економічна сутність, роль і місце фінансової звітності суб’єктів малого підприємництва при обґрунтуванні управлінських рішень

 

Зміни в економічних відносинах, що відбуваються в Україні, породжують потребу накопичення і ефективного застосування досвіду господарювання за нових обставин. В сучасних умовах для результативної діяльності кожному господарюючому суб’єкту потрібна інформація про економічних партнерів, заінтересованих в налагодженні сталих господарських зв’язків. Виняткова роль фінансового забезпечення в організації процесів відтворення спричинила високу потребу в бухгалтерській фінансовій звітності.

До малих підприємств згідно чинного законодавства належать новостворювані та діючі підприємства: в промисловості та будівництві – із чисельністю працюючих до 200 чоловік; в інших галузях виробничої сфери – до 50 чоловік; у науці та науковому обслуговуванні – до 100 чоловік; у галузях невиробничої сфери – до 25 чоловік; у роздрібній торгівлі – до 15 чоловік.

Відповідно до п. 7 ст. 63 ГКУ малими підприємствами (незалежно від форм власності) є підприємства, на яких за звітний (фінансовий) рік: середньооблікова чисельність працюючих не перевищує п'ятдесяти осіб; обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) не перевищує суми, еквівалентної суми в розмірі 70 мільйонів гривень.

Останнім часом роль бухгалтерського обліку та звітності малих підприємств значно підвищилась. Це пов’язано зі зміною адресності бухгалтерської фінансової звітності, розширенням кола суб’єктів, які приймають інвестиційні та інші господарські рішення і спираються при цьому на бухгалтерські дані. Відповідно змінюються вимоги до бухгалтерської фінансової звітності в тому числі і для підприємств малого бізнесу. При цьому акцент ставиться на якість звітної інформації, що визначається реальністю, змістовністю, оперативністю даних та забезпечується за рахунок методологічних основ її формування.

У відповідності до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” , метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів. Таке переосмислення мети бухгалтерської фінансової звітності спричинено тим, що головними користувачами стають інвестори і кредитори.

Фінансова звітність суб’єктів малого підприємництва повинна забезпечувати задоволення інформаційних потреб користувачів щодо: придбання, продажу та володіння цінними паперами; участі в капіталі підприємства; оцінки якості управління; оцінки здатності підприємства вчасно виконувати свої зобов’язання; забезпеченості зобов’язань підприємства; визначення суми дивідендів.

На сьогодні існують різні підходи до класифікації користувачів бухгалтерської фінансової звітності. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” вказує, що “користувачі фінансової звітності – фізичні та юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття відповідних рішень”.

Більшість науковців поділяють користувачів бухгалтерської фінансової звітності на зовнішніх та внутрішніх; інші пропонують підготовку її для чотирьох груп користувачів: всі рівні керівництва підприємства; податкові органи (загальнодержавні, місцеві); інвестори, власники, потенційні інвестори, кредитори, замовники; відомства, фондові біржі, суди. Найбільш повну класифікацію користувачів наведено Комітетом по міжнародним стандартам бухгалтерського обліку в МСБО 1 “Подання фінансових звітів”, де передбачається, “що користувачами фінансових звітів є існуючі і потенційні інвестори, працівники, позикодавці, постачальники та інші торгові кредитори, клієнти, уряд та урядові установи, громадськість”.

У загальному, враховуючи вплив внутрішнього і зовнішнього середовища на фінансовий стан підприємства, на наш погляд, користувачів бухгалтерської фінансової звітності суб’єктів малого підприємництва доцільно поділити на внутрішні, що використовують інформацію в процесах управління підприємством, та зовнішні, які приймають обґрунтовані економічні рішення щодо підприємства. Розглядаючи звітність в розрізі окремих складових економічного розвитку, можемо окремо оцінити її значущість у формуванні національного багатства.

Одночасно фінансова звітність подається в органи статистики, де порівнюються звітні показники одного підприємства з показниками іншого, що має однорідні ознаки виробництва та входить до однієї галузі. На основі цих показників формується галузевий баланс, потім баланс народного господарства у розрізі двох складових: зведений матеріальний та зведений фінансовий баланс. Зв’язок фінансової звітності з іншими сферами економіки показано на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Зв’язок фінансової звітності суб’єктів малого підприємництва з сферами економіки

Основними функціями фінансової звітності суб’єктів малого підприємництва є:

- облікова інформація, джерелом якої є фінансова звітність, дає можливість аналізувати три функції управління: планування, контроль, облік;

- планування передбачає процес формування дій в такому порядку, який включає постановку визначеної цілі та знаходження варіантів її досягнення при найменших витратах;

- контроль включає в себе комплекс процедур, який відслідковує фактично виконані планові завдання. Звітність відіграє роль джерела інформації, яке вміщує співставленість, показників витрат, доходів з показниками: по галузі, інших підприємств, минулого року.

- оцінка – процес вивчення всієї системи прийняття управлінських рішень. В умовах ринку правильний вибір оцінки реалізується в першу чергу через зворотній зв’язок, який дозволяє об’єктивно оцінити, чи досягнута ціль, яка була поставлена.

Аналітичний процес, який лежить в основі прийняття управлінських рішень, передбачає використання різноманітної інформації та даних. В залежності від тих чи інших потреб та можливостей отримання користувачами інформації, що необхідна для прийняття обґрунтованих рішень, існують різні її джерела. Очевидно, що бухгалтерська фінансова звітність підприємств малого бізнесу містить найбільший обсяг інформації. Проте досить велика частина інформації реалізується через інші методи бухгалтерського обліку, а також надходить із зовні та характеризує зовнішнє середовище.

У загальному, система інформаційного забезпечення обґрунтування та прийняття рішень являє собою безперервний та цілеспрямований добір необхідних інформаційних показників, що використовуються для здійснення оцінки, аналізу, планування, а також підготовки відповідних управлінських рішень за всіма напрямками фінансово-господарської діяльності підприємства. Розуміння ролі і місця бухгалтерської фінансової звітності в даній системі сприяє ефективній її реалізації, а також визначенню структури і змісту звітних форм.

Фінансова інформація нормативно-планового характеру – це система, показники якої дозволяють здійснювати поточний та оперативний контроль за фінансовою діяльністю. До складу цього блоку включаються дані фінансових планів, внутрішні нормативи, що регулюють фінансовий розвиток підприємства. Центральне місце в системі інформаційного забезпечення належить бухгалтерській фінансовій звітності, показники якої характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства. Інформація бухгалтерської фінансової звітності використовується заінтересованими користувачами в процесах фінансового аналізу, планування та розробки фінансової стратегії та тактики по основним напрямкам господарської діяльності.

Отже, бухгалтерська фінансова звітність суб’єктів малого підприємництва, ґрунтуючись на узагальнених даних бухгалтерського обліку, виступає ланкою зв’язку між малим підприємством (підприємцем) із зовнішнім середовищем. Така звітність покликана розкривати ті процеси, що відбуваються на підприємстві з одного боку та задовольняти вимоги щодо необхідного обсягу інформації, можливостей її засвоєння зовнішніми і внутрішніми користувачами з іншого.

Вивчивши елементи інформаційної бази, що визначаються різними вченими, та узагальнивши інформаційні запити користувачів, наведено систему інформаційного забезпечення обґрунтування і прийняття управлінських рішень (рис.1.2.). Така система розкриває склад інформації, що використовується користувачами та формується із зовнішніх джерел і характеризує зовнішнє середовище (статистичні дані фінансового характеру, фінансова інформація довідкового характеру, фінансова інформація регулюючо-інструктивного характеру, бухгалтерська фінансова звітність контрагентів та конкурентів) та інформацію із внутрішніх джерел, що характеризує саме підприємство (бухгалтерська фінансова звітність підприємства, внутрішня бухгалтерська фінансова звітність, фінансова інформація нормативно-планового характеру).


       
 
 
   
Рис.1.2. Місце фінансової звітності суб’єктів малого підприємництва в системі інформаційного забезпечення обґрунтування і прийняття рішень  

 

 

Оскільки фінансова звітність має значну питому вагу при обґрунтуванні рішень, важливим є вивчення її класифікаційних ознак. Систематизацію ознак за якими класифікується бухгалтерська фінансова звітність відповідно запитів користувачів представлено на рис. 1.3.

 
 

 


Рис. 1.3. Класифікація бухгалтерської фінансової звітності

 

В залежності від періоду, який характеризує діяльність підприємства, доцільно розрізняти звінтість за такими видами: оперативна, квартальна та річна. За обсягом узагальнення – періодична звітність є скороченою (подається лише баланс та звіт про фінансові результати), відповідно річна звітність є повною (включає всі форми бухгалтерської фінансової звітності). За придатністю для цілей аналізу можна виділити ретроспективну та прогнозну бухгалтерську фінансову звітність.

У відповідності до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, звітна інформація повинна бути корисною для заінтересованих користувачів, що забезпечується шляхом дотримання якісних її характеристик та ряду принципів формування фінансової звітності. У П(С)БО 1 виділено чотири якісні характеристики звітності: зрозумілість, доречність, достовірність, зіставність (рис. 1.4.)

               
   
     
       
  Обмеження відносно виконання вимог щодо якості інформації: ефективність (співвідношення витрат та вигід) збалансованість якісних характеристик    
 
 
 
 
Рис. 1.4. Якісні характеристики інформації, що міститься у фінансовій звітності

 

 


Вимога зрозумілості передбачає однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають певний рівень знань і намагаються уважно вивчити надану інформацію. Доречність інформації характеризується її впливом на ефективність прийнятих рішень. Інформація доречна, якщо вона допомагає користувачам оцінити минулі, теперішні, майбутні події та операції і, відповідно, їх результати. В Концептуальній основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку відзначається, що інформація може вплинути на прийняття рішень, якщо вона суттєва та має прогнозну цінність. Ознака достовірності звітності передбачає, що інформація правдива, без суттєвих помилок і викривлень. Правдивість звітної інформації значною мірою є ступенем адекватності господарським процесам, що забезпечує можливість перевірити, здатність їх підтвердити. Корисність облікової інформації забезпечується її зіставністю, що дає користувачеві можливість порівнювати фінансові звіти підприємств, виявити різниці, подібність та тенденції різних підприємств, а також за різні періоди. Це забезпечується шляхом введення в звітність показників попередніх періодів та розкриття інформації про облікову політику і її зміни.

В Україні законодавчо закріплено десять принципів ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності (табл. 1.1.), причому більшість з них використовувались у бухгалтерській теорії і практиці раніше, крім того, з’явились деякі додаткові та своєрідно оновлені принципи.

Таблиця 1.1






Дата добавления: 2016-06-15; просмотров: 2003; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.031 сек.