Методи організації виробництва

Виробничий процес здійснюється в часі та просторі.

Просторова організація виробничого процесу передбачає розміщення робочих місць і їх груп (дільниць, цехів) на території підприємства та забезпечення пересування предметів праці по операціях за найкоротшими маршрутами.

Існує два методи організації виробництва: непотоковий і потоковий.

Непотоковому виробництву властиві такі ознаки:

1. на робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, бо кількість кожного з таких є невеликою й недостатньою для нормального завантаження устаткування;

2. робочі місця розміщуються за однотипними технологічними групами без певного зв'язку з послідовністю виконання операцій;

3. предмети праці переміщуються в процесі обробки за складними маршрутами, що створює великі перерви між операціями.

Непотоковий метод застосовується переважно в одиничному і серійному виробництвах.

Для непотокових методів характерне послідовне поєднання операцій, що поряд зі складними маршрутами обробки збільшує тривалість виробничого циклу.

Але непотокове виробництво широко використовується в промислових дискретних процесах.

Потокове виробництво - високоефективний метод організації виробничого процесу. Потокове виробництво має такі ознаки:

1. за групою робочих місць закріплюється обробка або складання предмета одного найменування або обмеженої кількості найменувань конструктивно та технологічно подібних предметів;

2. робочі місця розміщуються послідовно за ходом технологічного процесу;

3. технологічний процес має високу поопераційну диференціацію, на кожному робочому місці виконується одна або кілька схожих операцій;

4. предмети праці передаються з операції на операцію поштучно або невеликими транспортними партіями згідно з ритмом роботи, що забезпечує високий ступінь паралельності та безперервності процесу.

Потокові методи застосовуються для виготовлення продукції в значних обсягах і протягом тривалого часу - в масовому й великосерійному виробництві.

Основною структурною ланкою потокового виробництва є потокова лінія - технологічно та організаційно виокремлено групу робочих місць, яка виготовляє один або кілька подібних типорозмірів виробів.

Потокові лінії класифікують за певними ознаками: 1) номенклатура виробів; 2) ступінь безперервності; 3) спосіб підтримування ритму.

За номенклатурою виробів потокові лінії поділяють на:

1. однопредметну лінію – потокова лінія, на якій обробляється або складається виріб одного типорозміру протягом тривалого час. Застосовуються у масовому виробництві;

2. багатопредметну лінію - потокова лінія, на якій одночасно або послідовно виготовляється кілька типорозмірів виробів, схожих за конструкцією й технологією виробництва. Сфера застосування: серійне виробництво.

За ступенем безперервності процесу потокові лінії поділяються на:

1. безперервну лінію - лінія, на якій предмети праці переміщуються по операціях безперервно, тобто без міжопераційного чекання (паралельне поєднання операцій);

2. переривану (прямоточну) лінію - лінія, що не може забезпечити безперервної обробки предметів через несинхронність операцій.

За способом підтримування ритму відрізняють:

1. лінії з регламентованим ритмом – потокові лінії, на яких предмети праці передаються з операції на операцію через точно фіксований час - за заданим ритмом, який підтримується за допомогою спеціальних засобів (переважно конвеєра). Регламентований ритмзастосовується на безперервних лініях;

2. лінії з вільним ритмом – потокові лінії, на яких предмети праці з операції на операцію можуть передаватися з відхиленням від розрахункового ритму.

На підставі аналізу продукції, її обсягу, стану технологічного процесу, можливостей його вдосконалення вибирається певний різновид потокової лінії та обчислюються основні її параметри: такт, ритм, кількість робочих місць, швидкість руху конвеєра.

Такт потокової лінії (R) - інтервал часу, за який сходять з лінії вироби, що пересуваються один за одним:

(12.6)

де Т_еф – ефективний фонд часу роботи лінії (устаткування) за розрахунковий період, хв; Q_ск. - обсяг виробництва продукції за період, у натуральному вимірі.

При цьому, ефективний фонд робочого часу потокової лінії (T_еф):

(12.7)

де Т_р - режимний (номінальний) фонд часу роботи лінії (устаткування) за розрахунковий період, хв; t_n - планові втрати робочого часу на ремонт, наладку, переналадку і передислокацію устаткування, %.

Номінальний фонд часу роботи лінії (устаткування) (Т_р) у залежності від прийнятого режиму змінності при п’ятиденному 40-годинному робочому тижні:

(12.8)

де Т_к – число календарних днів у плановому періоді; Т_н – число вихідних і святкових днів у плановому періоді; t_c – тривалість робочої зміни, год.; - прийнятий режим змінності роботи підприємства.

Розмір втрат робочого часу на ремонт, наладку, переналагодження і зміну робочого місця (t_n):

(12.9)

де t_пр – втрати часу через проведення ремонтів устаткування в робочий час; t_пн – втрати часу через проведення наладки і регулювання роботи устаткування, зміни і контролю стану інструментів і пристроїв тощо; t_пп – регламентовані втрати часу на відпочинок особисті потреби робітників; t_прм – втрати часу, пов’язані з коливаннями оперативного часу на операціях, що виходять за межі такту (4–5% від Т_р).

Обсяг виробництва продукції за період (Q_ск.):

(12.10)

де Q_в – виробнича програма випуску, шт; - відхилення від фактичного розміру внутрішньоцехових заділів від нормального (5–10% від Q_в); - відсоток відсіву виготовлених об’єктів на технологічні проби, випробування, неминучий брак (1–5%).

Ритм потокової лінії (r) - частота сходу предметів праці з лінії за інтервал часу, якщо вони передаються не поштучно, а транспортними партіями – характерно для паралельного поєднання операцій:

(12.11)

де R – такт потокової лінії; n_m – кількість транспортних партій.

Розрахункова кількість робочих місць на і-й операції(ЧР_{розрах.і}):

(12.12)

де t_i - тривалість обробки предмету на i-й операції, хв; R – такт потокової лінії; Т_еф. – ефективний фонд часу роботи лінії (устаткування) за розрахунковий період, хв; Q_ск. - обсяг виробництва продукції за період, у натуральному вимірі.

Коефіцієнта завантаження робочих місць на кожній і-й операцій (k_з.р.):

(12.13)

де - розрахункова кількість робочих місць на і-й операції; - прийнята кількість робочих місць на і-й операції. Для оптимальної роботи коефіцієнт завантаження повинен находитись в межах [0,7; 1].