Структура та принципи організації виробничого процесу

Виробничий процес – сукупність взаємозв'язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції.

Основними елементами виробничого процесу є процес праці як свідома діяльність людини, предмети праці та засоби праці. Взаємодію 3-х основних елементів можна представити наступним чином (рис. 12.1).

Виробничі процеси класифікуються за такими ознаками: 1) призначення; 2) перебіг у часі; 3) ступінь автоматизації.

За призначенням виробничі процеси поділяються на:

1. основні процеси - процеси безпосереднього виготовлення основної продукції підприємства, яка визначає його виробничий профіль, спеціалізацію і поступає на ринок як товар для продажу. Основні процеси в низці виробництв поділяються на стадії: заготівельну, обробну, випускну (складальну). Разом вони утворюють основне виробництво;

Рис. 12.1. Взаємозв’язок елементів виробничого процесу

2. допоміжні процеси - процеси виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення нормального перебігу основних процесів (ремонтне, інструментальне, енергетичне);

3. обслуговуючі процеси забезпечують нормальні умови здійснення основних і допоміжних (складські, транспортні процеси).

За перебігом у часі виробничі процеси поділяють на:

1. дискретним (переривані) процесам притаманна циклічність, пов'язана з виготовленням виробів певної форми, які обчислюються в штуках (машини, прилади, одяг тощо);

2. безперервні процеси – процеси, які не потребують технологічної циклічності та властиві виробництву продукції, яка не має сталого об'єму й форми (сипкі, рідкі, газоподібні речовини).

За ступенем автоматизації розрізняють:

1. ручні процеси здійснюються безпосередньо робітником, фізична сила якого є основним джерелом енергії;

2. механізовані процеси виконуються робітником за допомогою машин;

3. автоматизовані процеси виконуються машинами під наглядом робітника;

4. автоматичні процеси здійснюються машинами без участі робітника за попередньо розробленою програмою.

Головною складовою виробничого процесу є технологічний процес - сукупність дій зі зміни та визначення стану предмета праці та природні процеси (біологічні, хімічні процеси - в аграрних та аграрно-промислових виробництвах; сушіння, охолоджування деталей після термічної обробки тощо).

Основного структурною одиницею виробничого процесу є операція, що представляє собою закінчену частину виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці, над предметом праці без переналагоджування устаткування. З усіх операцій виділяють технологічні, сукупність яких утворює технологічний процес.

Виробничий процес та окремі його операції мають бути раціонально організовані в просторі й час. Для цього за проектування та організації виробничого процесу слід дотримуватися певних принципів:

1. Принцип спеціалізації означає обмеження різноманітності елементів виробничого процесу - зменшення номенклатури продукції, яка виготовляється на кожній ділянці підприємства, а також різновидів виробничих операцій, що виконуються на робочих місцях.

Збільшуючи однорідність виробництва, спеціалізація спрощує його організацію, створює передумови для його автоматизації, внаслідок чого поліпшується використання ресурсів підприємства, підвищується якість продукції, знижується її собівартість.

2. Принцип пропорційності потребує узгодження пропускної спроможності всіх частин виробничого процесу, усієї взаємозв'язаної системи підрозділів і машин. Пропорційність досягається тоді, коли сукупна продуктивність технологічно пов'язаних ланок виробництва пропорційна обсягу робіт, що виконуються.

Порушення цього принципу призводить до виникнення «вузьких місць» або неповного завантаження окремих підрозділів. Виникнення диспропорцій - закономірний результат розвитку виробництва та його функціонування в динамічному середовищі.

3. Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів.

4. Принцип прямоточності означає, що предмети праці в процесі обробки повинні пересуватися найкоротшим шляхом на всіх стадіях та операціях виробничого процесу, без зустрічних і зворотних переміщень. Для дотримання цього принципу цехи, дільниці, робочі місця (наскільки це можливо) розміщують за ходом технологічного процесу. Допоміжні виробництва, служби, склади тримають якнайближче до тих підрозділів, котрі вони обслуговують.

5. Принцип безперервності потребує, щоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальними або їх було зовсім ліквідовано.

6. Принцип ритмічності полягає в тім, що робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції мають здійснюватися за певним ритмом та планомірно повторюватись.

7. Принцип автоматичності передбачає економічно обґрунтоване звільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу.

8. Принцип гнучкості означає, що виробничий процес має оперативно адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов, пов'язаних із переходом на виготовлення іншої продукції або з її модифікацією.

Усі принципи раціональної організації виробничого процесу тісно між собою пов'язані, доповнюють один одного і різною мірою реалізуються на практиці.