Якість та конкурентоспроможність продукції підприємства

Споживна вартість товару має бути визначеною його якістю, що характеризує міру її придатності для споживання (кількісний бік суспільної споживної вартості).

Якість товарів та послуг – сукупність їх властивостей і характеристик, процесів, які надають їм здатність на високому рівні задовольняти обумовлені або передбачувані споживчі властивості. Іншими словами, це сукупність властивостей товарів та послуг, що забезпечують задоволення певної потреби при їх використанні за призначенням. Від правильного вирішення проблеми якості товарів та послуг в економіці залежать вартісні та натуральні пропорції, структура задоволення попиту, склад плану виробництва і споживання, витрати сировини, матеріалів і комплектуючих виробів, розвиток сфери обслуговування та ремонту й інші ринкові проблеми.

Показник якості продукції представляє кількісну характеристику одного чи декількох властивостей продукції, які формують її якість та характеризують умови її створення, експлуатації або споживання.

Рівень якості – кількісна характеристика міри придатності виду продукції для задоволення попиту на неї. Оцінка якості продукції передбачає визначення:

- абсолютний рівень якості виробу визначається обчисленням вибраних для його вимірювання показників, не порівнюючи їх із відповідними показниками аналогічних виробів;

- відносний рівень якості окремих видів продукції визначають для порівняння з абсолютними показниками якості найліпших вітчизняних та зарубіжних аналогів;

- перспективний рівень враховує пріоритетні напрями й темпи розвитку науки і техніки;

- оптимальний рівень якості - рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво й використання (експлуатацію) продукції за певних умов споживання була б мінімальною.

У різних галузях промисловості для характеристики якості використовуються різні показники. Однак, для визначення якості продукції, що випускається на підприємстві, застосовують систему загальних показників, в яку входять:

- частка принципово нових (прогресивних) виробів у загальному їх обсязі;

- коефіцієнт відновлення асортименту продукції;

- частка виготовленої продукції, на яку отримані сертифікати;

- частка виробничого браку;

- відносний обсяг сезонних товарів, реалізованих за зниженими цінами тощо.

Важливим атрибутом ринкової економіки є конкурентоспроможність підприємства, що характеризує властивість об'єкта задовольняти конкретну потребу в порівнянні з аналогічними об'єктами ринку.

Конкурентоспроможність – 1) можливість продажу конкретного товару на визначеному ринку, зумовлена його якістю; 2) можливість успішного продажу товару на визначеному ринку у встановлений проміжок часу; 3) здатність товару бути виділеним споживачами із сукупності інших конкурентних пропозицій. Конкурентоспроможність можна розглядати стосовно найрізноманітніших об’єктів: проектно-конструкторської документації, технології виробництва продукції, окремого проекту, окремого підприємства (організації), галузі, регіону, країни в цілому.

Конкурентоспроможність підприємства означає його здатність до ефективної господарської діяльності та забезпечення прибутковості в умовах конкурентного ринку. Іншими словами, конкурентоспроможність підприємства – це здатність забезпечувати випуск і реалізацію конкурентоспроможної продукції.

Під конкурентоспроможністю продукції прийнято розуміти сукупність її властивостей, що відображає міру задоволення конкретної потреби порівняно з репрезентованою на ринку аналогічною продукцією. Вона визначає здатність витримувати конкуренцію на ринку, тобто мати якісь вагомі переваги над виробами інших товаровиробників. Моделювання та визначення рівня конкурентоспроможності продукції є необхідною передумовою для її продажу (реалізації) на відповідному ринку.

Визначаючи конкурентоспроможність товару, виробник продукції має обов’язково знати вимоги потенційних покупців та оцінки споживачів. Для визначення конкурентоспроможності продукції необхідно знати:

- конкретні вимоги потенційних покупців (споживачів) до пропонованого товару на ринку;

- можливий рівень та динаміку попиту на продукцію;

- розрахунковий рівень ринкової ціни товару;

- очікуваний рівень конкуренції на ринку відповідних товарів;

- визначальні параметри продукції основних конкурентів;

- найперспективніші ринки для відповідного товару та етапи закріплення на них;

- термін окупності сукупних витрат, пов’язаних із проектуванням і просуванням на ринок нового товару.

Конкурентоспроможність конкретного об’єкта бажано вимірювати кількісно, що уможливить управління її рівнем. Для цього необхідна інформація, щодо корисного ефекту даного об’єкта та об’єктів конкурентів за нормативний термін використання й сукупні витрати протягом життєвого циклу об’єктів.