ІІ. Інструментальне ПЗ

<2 3 456 7 8 >

Інструментальною системою(ІС) - називається сукупність програмного продукту, який забезпечує розробку інформаційного ПЗ і формальних мов, що підтримується цим продуктом. ІС містять такі складові, як систему програмування(СП), що складається із сукупності мов програмування і віртуальної машини.

Мова програмування(МП) – це певна система позначень яка призначена для опису деякого алгоритму розв’язування задачі, має визначений синтаксис і семантику.

Віртуальна машина(ВМ) – це програмний комплекс , який амулює роботу реальної машини з деякою вхідною машинною мовою, зокрема передбачає наявність транслятора.

В розвитку ІС виділяють декілька етапів:

1) Для забезпечення розробки та виконання програм перші транслятори були відособленими програмними модулями, які здійснювали переведення вихідного тексту програми на деякій мові в мову машинних кодів. Такі транслятори розроблялися поза зв’язком з іншими технічними засобами, а завданням розробника при цьому було забезпечити взаємозв’язок всіх використовуваних технічних засобів і організувати цілий ряд операцій по управлінню процесами і використовуванню ресурсів.

2) Було запропоновано для трансляторів використати в одній поставці необхідні програмні модулі і для написання командних файлів використовується спеціальна командна мова MakeFile, яка забезпечує автоматизацію процесу управління ресурсами і процесами.

3) Поява інтегрованого середовища розробки, яке об’єднало в собі можливості текстових редакторів і командних мов компіляції. Користувач в такому середовищі вказував склад необхідних для створення програмних вихідних модулів і бібліотек, а середовище розробки автоматично готувало послідовність команд мовою MakeFile, виконувало їх і давало результат. Найбільш вдалою розробкою такого середовища стало середовище Turbo Pascal на основі мови Pascal.

4) Пов’язаний із використанням графічного інтерфейсу користувача, який став обов’язковою складовою більшості сучасних ОС. До складу систем програмування були включені відповідні бібліотеки, які забезпечували підтримку такого інтерфейсу, а також взаємодію з функціями прикладного програмного інтерфейсу.

Сучасний період розвитку інструментального ПЗ передбачає таку тенденцію, що розвиток всіх систем програмування іде в напрямку підвищення їх сервісних можливостей і якостей інтерфейсу. Це пов’язане з тим, що ефективними щодо використання є ті системи, які дозволяють суттєво знизити трудозатрати необхідні для створення ПЗ на всіх етапах тестування і налагодження ПЗ. Показник зниження трудозатрат вважається більш суттєвим ніж показник пов’язаний з ефективністю результуючої програми.

В якості основних тенденцій розвитку сучасних СП називають запровадженням в них засобів розробки на основі так званих мов 4-го покоління(4GL), а також підтримка систем швидкої розробки систем ПЗ(RAD).

Мови 4GL становлять широкий набір засобів, орієнтованих на проектування і розробку ПЗ. Вони побудовані на основі оперування не синтаксичними структурами мови і описів елементів інтерфейсу, а представляють їх графічні образи. На такому рівні проектувати і розробляти ПЗ користувач, непрофесіонал програміст не може, а може спеціаліст з даної предметної галузі, для якої розробляється прикладна програма. Оскільки опис програми побудований на основі мови 4GL транслюється у вихідний текст і файл опису ресурсів інтерфейсу. З таким текстом працює уже професійний програміст, який потім його корегує і доповнює потрібними функціями. Мови 4GL розв’язують значно ширше коло задач і становлять частину засобів автоматизованого проектування і розробки ПЗ на всіх етапах життєвого циклу. Ці системи мають назву CASE- системи.

Головною класифікаційною ознакою мов і систем програмування є належність до одного із сучасних стилів програмування:

- Процедурне

- Функціональне

- Логічне

- Обєктно-орієнтоване

Для сучасних ПЕОМ реалізовані всі чотири стилі програмування різними представниками.

<2 3 456 7 8 >

Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 1702;

Поиск по сайту

Узнать еще