Порядок визнання доходів від звичайної діяльності
№ з.п. | Види доходів | Особливості визнання |
Дохід (виручка) від реалізації товарів | — передача покупцю ризиків та вигод, пов'язаних з правом власності на товар (інший актив); — втрата підприємством подальшого контролю та управління за реалізованими товарами (іншими активами); — можливість визначення витрат, пов'язаних з даною операцією. | |
Дохід від надання послуг | — можливість оцінки ступеня завершеності операцій надання послуг на дату балансу; — можливість визначення витрат, пов'язаних з наданням послуг, необхідних для їх завершення. | |
Дохід від використання активів підприємства іншими сторонами | — відсотки визнаються у тому звітному періоді, до якого вони відносяться, виходячи з бази нарахування та терміну користування відповідними активами; — роялті визнаються за принципом нарахування відповідно до економічного змісту відповідного договору; — дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату. |
При визначенні моменту визнання доходу необхідно враховувати економічний зміст господарської операції, внаслідок якої отримується дохід. Так, дохід від продажу (реалізації), відповідно до принципу превалювання сутності над формою, може бути визнаний на дату відвантаження, до або після неї. Визнаний дохід від реалізації (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним суми безнадійної або сумнівної заборгованості, яка згідно з П(с)БО 10 "Дебіторська заборгованість" визнається витратами.
Критерії визнання доходу, наведенні в П(с)БО 15 "Дохід", застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).
Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.
У бухгалтерському обліку визнані доходи класифікуються за такими групами:
—дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
— інші операційні доходи;
—фінансові доходи;
—інші доходи;
—надзвичайні доходи.
Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено П(с)БО 3 "Звіт про фінансові результати" (рис. 10.1).
Під звичайною діяльністюрозуміють будь-яку статутну діяльність підприємства (або операції, які її забезпечують чи виникають внаслідок здійснення такої діяльності). Прикладом звичайної діяльності може бути виробництво та реалізація продукції, розрахунки із постачальниками, замовниками, працівниками, банківськими установами, податковими органами тощо. До звичайної діяльності відносять також списання знецінених запасів, курсові різниці, економічні санкції за господарськими договорами, за порушенням податкового законодавства та інші операції, що супроводжують цю діяльність. Звичайна діяльність поділяється на операційну та неопераційну(фінансову та інвестиційну).
Операційна діяльність— це основна статутна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Основна діяльність— це здійснення операцій, пов'язаних із виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечує основну частку його доходу.
Рис.10.1. Класифікація доходів за видами діяльності
До операційної діяльності відноситься основна діяльність, пов'язана з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є визначальною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.
Фінансова діяльність— діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства (П(с)БО 4).
Інвестиційна діяльність— придбання та реалізація тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів (П(с)БО 4).
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)включає фінансовий результат від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), одержання якого є метою створення даного підприємства, а для установ і організацій, які не знаходяться на господарському розрахунку і одержують доходи від господарської та іншої комерційної діяльності, — суму перевищення доходів над витратами, здійсненими для отримання таких доходів.
Фінансовий результат визначається як різниця між сумою виручки від реалізації і одержаними на державне регулювання цін коштами та сумою витрат на виробництво реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), комерційних витрат, податку на додану вартість, акцизного збору та інших непрямих податків.
У разі відвантаження товару за договором купівлі-продажу, умовами якого передбачено право покупця повернути товар протягом певного часу, вартість його визнається одночасно доходом і дебіторською заборгованістю.
У разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товар, роботу, послугу чи інші активи), відповідно до п. 22 П(с)БО 15 "Дохід", така різниця визнається доходом у вигляді процентів.
Вартість повернутих товарів, відповідно до Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, відображається за дебетом субрахунка 704 "Вирахування з доходу" та кредитом рахунка 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" і згідно з п. 17 П(с)БО 3 наводиться (без непрямих податків) у статті "Інші вирахування з доходу" (рядок 030 форми № 2). При цьому у рядках 010 і 015 форми № 2 суми не змінюються.
Сума доходу за бартерним контрактомвизначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів.
Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визначити неможливо, то дохід визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані за цим бартерним контрактом.
Дохід, пов'язаний з наданням послуг,визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції. Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов:
— можливості достовірної оцінки доходу;
—імовірності надходження економічних вигод від надання послуг;
—можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;
—можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.
Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг може проводитись шляхом:
—вивчення виконаної роботи;
—визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані;
—визначення питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв'язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат.
Якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за визначений період часу, то дохід визначається шляхом рівномірного його нарахування за цей період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг). Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню.
Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно оцінений і не існує імовірності відшкодування зазнаних витрат, то дохід не визнається, а зазнані витрати визнаються витратами звітного періоду. Якщо надалі сума доходу буде достовірно оцінена, то дохід визнається за такою оцінкою.
Визнаний дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з П(с)БО 10 „Дебіторська заборгованість".
Дохід від цільового фінансуваннявизнається лише в сумі витрат, пов'язаних із цим фінансуванням, і тільки в тих періодах, коли ці витрати були понесені, незалежно від надходження "цільових" сум на рахунок. Підприємству для визнання доходу від цільового фінансування досить мати підтвердження, що таке фінансування буде отримане. Порядок визнання чи невизнання доходу від цільового фінансування, залежно від його видів і напрямків, наведений в табл. 10.2.
Таблиця 10.2.
Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 2608;