Організація обліку виплат працівникам за невідпрацьований час
Крім оплати за відпрацьований час, обсяг виконаних робіт і виготовлену продукцію, заробітна плата може нараховуватись, відповідно до діючого законодавства, і за інших причин, що мають відношення до діяльності даного підприємства. Так за час виконання державних та громадських обов'язків, передбачених законодавством, за працівником зберігається середній заробіток. Зберігається середній заробіток також під час відрядження, направленим працівникам для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва, переїзду на нову роботу, на час медичного обстеження, донорам в день здачі крові та на наступний день, за час простою не з вини працівника. В цих випадках в розрахунок заробітної плати враховують всі види виплат, що входять у фонд заробітної плати.
При нарахуванні заробітної плати працівникам за невідпрацьований час слід враховувати вимоги постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 8.02.1995 № 100. Чинність цієї постанови поширюється на підприємства, установи й організації усіх форм власності. Згідно постанови, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках:
а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток
у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають
дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
б) надання працівникам творчої відпустки;
в) виконання працівниками державних і громадських обов'язків у
робочий час;
г) переведення працівників на іншу легшу нижче оплачувану ро
боту за станом здоров'я;
д) переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до
трьох років, на іншу легшу роботу;
є) надання жінкам додаткових перерв для годування дитини; є) виплати вихідної допомоги;
ж) службових відряджень;
з) вимушеного прогулу;
и) направлення працівників на обстеження до медичних закладів; і) звільнення працівників-донорів від роботи; ї) залучення працівників до виконання військових обов'язків; й) тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;
л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Працівникам підприємства при звільненні у зв'язку із скороченням штатів, ліквідації підприємства чи реорганізації виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середньомісячного заробітку, а особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1—2 категорій — додатково 3 місячні заробітки. Ці виплати є компенсаційними. Розмір вихідної допомоги залежно від умов припинення трудового договору наведено в табл. 8.2.
Таблиця 8.2
Розмір вихідної допомоги залежно від умов припинення трудового договору
Мінімальний обов'язковий розмір вихідної допомоги при звільненні (ст. 44) КЗпП)* | Підстава припинення трудового договору |
Не менше одного середньомісячного заробітку | Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП) |
Зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників ( п. 1 ст. 40 КЗпП) |
Продовження табл. 8.2
Виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці (п. 2 ст. 40 КЗпП) | |
Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП) | |
Не менше двомісячного середнього заробітку | Призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ст. 36 КЗпП) |
У розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку | Розірвання трудового договору працівником (за власним бажанням) внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст. ст. 38,39 КЗпП) |
*Розрахунок проводять виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи.
Не входить у витрати виробництва і враховується на субрахунку № 663 допомога з тимчасової непрацездатності. Первинним документом для нарахування допомоги є листок непрацездатності. Обрахування денної допомоги ведуть виходячи з заробітку за попередні 6 місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому людина захворіла. Якщо застрахована особа працювала та сплачувала або за неї сплачувались страхові внески за період менше 6-ти місяців, то середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані місяці. У разі, якщо час роботи та сплати страхових внесків менше місяця, середня заробітна плата визначається виходячи з фактично відпрацьованого часу і якщо на день настання страхового випадку застрахована особа не мала заробітку, або страховий випадок настав у перший день роботи — середня заробітна плата для нарахування страхових виплат визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу).
Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 2049;