Вирахування із заробітної плати та нарахування

Із заробітної плати вираховуються:

— внески у Пенсійний фонд України;

— внески на страхування в зв'язку з тимчасовою втратою праце­здатності і витратами, обумовленими народженням і похованням;

— внески на страхування на випадок безробіття;

— податок з доходів фізичних осіб.

На заробітну плату за рахунок роботодавця нараховуються:

— внески у Пенсійний фонд України;

— внески на страхування в зв'язку з тимчасовою втратою праце­здатності і витратами, обумовленими народженням і похованням;

— внески на страхування на випадок безробіття;

—внески у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та у зв'язку з професійним захворюванням.

Сумарна заробітна плата за місяць для визначення страхових виплат за всіма видами соціального страхування враховується у межах максимальної величини заробітної плати (доходу), з яких сплачуються страхові платежі до фондів державного соціального страхування.Починаючи з 2004 року максимальний розмір заробіт­ної плати з якої нараховуються внески до фондів загально­обов'язкового державного соціального страхування встановлюється на рівні величини семи середніх заробітних плат, що склалася в попередньому календарному році.Однак вона може уточнюватись при прийнятті Закону України "Про державний бюджет" на відповід­ний рік. Якщо працівник отримує заробітну плату вищу ніж зазначе­на, то з суми перевищення не стягуються і на суму перевищення ці внески не нараховуються.

Рис.8.3. Схема документообігу та кореспонденції рахунків при наданні чергових відпусток за умови створення резерву виплати відпусток

При нарахуванні заробітної плати об'єкт оподаткування подат­ком з доходів фізичних осіб визначається як сума нарахованої за­робітної плати, зменшена на суму внесків до Пенсійного фонду та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування,які відповідно до закону справляються за рахунок до­ходу найманої особи.Отже якщо працівнику нараховуються лі­карняні, які не є заробітною платою, то об'єкт оподаткування не зменшується на суму внесків у пенсійний та інші фондизагально­обов'язкового державного соціального страхування.

Підприємство може нараховувати працівнику доходи і у не гро­шовій формі. При нарахуванні доходів у будь-яких негрошових фор­мах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахуван­ня, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:

К =100:(100-С_n),

де К — коефіцієнт;

С_п — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент та­кого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, що включає податок на додану вартість (якщо особа, яка здійс­нює таке нарахування, є платником податку на додану вартість) та акцизного збору (якщо надається підакцизний товар).

Окремим категоріям працівників встановлено податкові соціальні пільги, перелік та розмір яких наведено в табл.8.3.

Соціальні пільги застосовується до доходу, отриманого плат­ником податку (нарахованого на його користь) як заробітна пла­та (інші, прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми місячного мінімального прожиткового рівня для працездат­ної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.Як­що, наприклад, за місяць працівнику нараховані лише лікарняні, то податкова соціальна пільга до такого доходу не застосовується. Не застосовується також податкова пільга і до доходу, отриманого як за­робітна плата у місяці припинення трудових відносин¹.

У разі, якщо платник податку має право на одержання додаткової пільги з кількох підстав, йому надається лише одна, найбільша.

На заробітну плату нараховується також комунальний податок.Декретом Кабінету Міністрів України визначено, що величина кому­нального

податку встановлюється місцевими органами влади, але не більше 10 % від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. В Чернігівській області комунальний податок визначено в розмірі 10 % від неоподатковуваного мінімуму на середньооблікового штатного працівника (17 грн * 0,1 = 1,70 грн.). Ці витрати відносяться на відпо­відні рахунки витрат.

Таблиця 8.3.