Організація розрахунків векселями
В Україні використання простого і переказного векселів в господарському обороті розпочалось після прийняття постанови Верховної ради України "Про застосування векселів в господарському обороті України" від 17 червня 1992 року. Основними нормативними документами, які регулюють обіг векселів в Україні є наступні:
—Уніфікований закон "Про переказні векселі та прості векселі" — додаток І до Женевської конвенції 1930 р. від 07.06.1930 р.;
—Закон України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 № 2374-ПІ;
—Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.1991 № 1201-ХП;
—Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 № 448/96-ВР;
—Указ Президента України "Про сплату державного мита за вексельні бланки" від 02.11.1993 № 504/93;
—Положення Про розрахункові палати для пред'явлення векселів до платежу", затверджене постановою Правління Національного банку України від 25.09.2001 № 403;
—Постанова Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України" від 16.12.02 № 508;
—Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2001 № 338, яким затверджено "Положення про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків"
Переліченими вище документами має бути забезпечене робоче місце бухгалтера, який обліковує господарські операції звекселями.
Вексель— цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Застосовуються переказні та прості векселі. Вексель переказний— вексель, який містить письмовий наказ однієї особи (юридичної або фізичної) іншій особі сплатити у зазначений строк визначену суму грошей третій
особі. Вексель простий— вексель, який містить зобов'язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Відмінності у реквізитах простого та переказного векселя наведені в табл. 1.3.
Таблиця 1.3.
Обов'язкові реквізити для простого та переказного векселя
Простий вексель | Переказний вексель |
найменування — "вексель" | найменування — "вексель" |
просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму | просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму |
— | просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суму |
зазначення строку платежу | зазначення строку платежу |
зазначення місця, в якому повинен здійснюватись платіж; | зазначення місця, в якому повинен здійснюватись платіж; |
— | найменування того, хто повинен платити (платника) |
найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений; | найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений; |
дату і місце складання векселя; | дату і місце складання векселя; |
підпис того, хто видає документ (векселедавця). | підпис того, хто видає документ (векселедавця). |
Основна функція векселя — відстрочення платежу, внаслідок чого активізується підприємницька діяльність. Крім того, застосування векселів у господарських операціях у національному масштабі дозволяє зменшити потребу у грошовій масі, що призводить до економії коштів внаслідок зменшення її випуску.
Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 1885;