Первинна оболонка: визначення та утворення.

Плазмодесми, пори і порові поля, як структурні компоненти первинної оболонки.Первинна оболонка — зовнішній шар, який безпосередньо примикає до міжклітинної речовини. Взаємозв’язок контактуючих клітин здійснюється за допомогою особливих утворень в клітині: пор, перфорацій, плазмодесм. Пори(від грец. poros — отвір) — мікроскопічно малі не потовщені місця у вторинних оболонках, через які здійснюється обмін між сусідніми клітинами. Розрізняють П.: прості та облямовані.Проста пора складається з порового каналу, що пронизує вторинну оболонку та замикається первинною. Порові канали сусідніх клітин співпадають і мають однаковий діаметр. Інколи в дуже потовщених оболонках поровий канал розгалужується, внаслідок чого утворюються так звані розгалужені пори, які є в оболонці склереїдів плодів грушу, айви.Ділянка первинної оболонки, яка міститься в порожнині пори, називається замикаючою пластинкою (плівкою). Через цю плівку речовини з однієї клітини переходять в другу. Таким чином, проста пора складається з каналу пори, що пронизує оболонку та замикається первинною. Прості пори широко поширені і зустрічаються в оболонках клітин різноманітних тканин. Наприклад, в прозенхімних механічних тканинах (волокна льону) зустрічаються косі пори. Вони скоро дегенерують і тому зв’язку між клітинами не виконують. Порові поля (від грец. poros — отвір) – заглибини у первинній оболонці, що замикаються серединною пластинкою. П.п. сусідніх клітин здебільшого не збігаються.До складних пор належать облямовані пори. Вони найчастіше утворюються в провідних елементах голонасінних і регулюють водопостачання. Облямована пора складається з порового каналу та камери, тобто лійкоподібної розширеної частини. У сосни, ялини утворюється торус, який представляє собою ділянку серединної пластинки, вкритої з обох боків первинною оболонкою. Діаметр торуса більший. Ніж діаметр отвору пори. Тому, розглядаючи облямовану пору з поверхні клітини вона виглядає як два кола, вписані одне в одне. Менше коло — це канал пори, а більше — куполоподібне підвищення вторинної оболонки, яке оточує канал.В покритонасінних рослин в стінках водопровідних клітин досить часто виникають отвори, які називають перфораціями. Перфорації (від лат.perforatio — просверлення, проникнення ) — суцільні отвори в оболонках рослинних клітин. Вони виникають внаслідок розчинення ферментами первинної оболонки і серединної пластинки. П. Утворюються між члениками судин, в перетинках між клітинами ситовидних трубок тощо. Плазмодесми (від грец. — виліплене, оформлене і — зв’язок, зв’язка) — тонкі цитоплазматичні тяжі , гот проходять через наскрізні отвори в клітинних оболонках і з’єднують протопласти сусідніх клітин у рослин. П. Складається з плазмодесмового каналу, плазмалеми, що вистилає плазмодесмовий канал, десмотрубки, стінки якої неперервні з елементами ендоплазматичного ретикулюму сусідніх клітин та гіалоплазми, що міститься між десмотрубкою і плазмалемою. За допомогою П. Протопласти клітин в рослинному організмі об’єднуються в єдину систему — симпласт. П. Вперше описав російський ботанік І. Горожанкін (1881).втни властиві лише рослинним клітинам. Утворюються при виникненні клітинних оболонок під час цитокінезу. Внаслідок того, що між пектиновими пухирцями Гольджі, які зливаються між собою залишаються ретикулярні ........ стр.13. , в яких цитоплазма не розходиться між дочірніми клітинами. Стінки канала плазмодесми вистелені плазмалемою, яка формується при злитті пухирців Гольджі. Плазмалема, яка вистеляє канал плазмодесм з плазмалемою суміжних клітин. В центрі плазмодесм проходить трубка (десмотрубки), стінки якої неперервні з мембранами елементів ендоплазматичного ретикулюму обох клітин. Між десмотрубкою і плазмалемою в плазмадесмовому каналі знаходиться гіалоплазма, яка втратила рибосоми і з’єднана з гіалоплазмою суміжних клітин таким чином, дві суміжні клітини зв’язані двома каналами — по гіалоплазмі і по ретикулярному елементу з неперервними, обмежуючими їх мембранами (плазмалемою і мембранами ретикулюму).

Вторинна і третинна оболонки: визначення та утворення. Вікові зміни хімічного складу оболонки рослинної клітини: кутинізація, здерев’яніння, опробковіння, ослизнення, мінералізація.

Вторинна оболонка - оболонка клітини, що утворилася внаслідок накладання зсередини на первинну оболонку шарів фібрил целюлози, продукованої протопластом. В.о. утворюється шляхом аппозиції, і нею вкриті клітини епідерми, механічних, провідних та ін. тканин.Третинна оболонка — внутрішній шар, який контактує з цитоплазматичною мембраною — плазмалемою.В процесі життєдіяльності рослинних клітин їх оболонки зазнають вікових змін та хімічного складу, зокрема:

Кутинізація ( від лат. cutis — шкірка) — процес відкладання кутину на зовнішніх стінках клітин епідерми.

Здерев’яніння (лігніфікація) (від лат. ligninum — дерево і facio – робити) — процес просочування оболонок рослинних клітин органічною речовиною — лігніном, що надає міцності, стійкості і твердості рослинним тканинам (спостерігається у клітинах вторинної ксилеми).

Опробковіння— процес просочування оболонок рослинних клітин суберином, що призводить до відмирання їх живого вмісту (спостерігається наприклад, при утворенні корку тощо).

Ослизнення— процес видозмінення пектинових речовин і целюлози оболонки у слиз. У водному середовищі слизи дуже набухають, а відтак розріджуються (спостерігається, наприклад, у насінній шкірці льону, гарбуза тощо).

Мінералізація— процес просочування рослинної оболонки мінеральними речовинами. М. обумовлена відкладанням в оболонці клітини мінеральних солей: кремнезему, вуглекислого кальцію та ін. Завдяки мінералізації клітинні оболонки стають дуже твердими.