Ліпідні краплі як форма включень.

В процесі життєдіяльності рослинних організмів крім білків і вуглеводів виробляються ще й жирові включення, які прийнято називати оліями. Жирові включення відкладаються в тканинах рослин у вигляді крапель за допомогою олеопластів. Найчастіше олії відкладаються в запасаючих тканинах насіння та плодів. У вегетативних органах тих рослин, які зимують, частот спостерігається перетворення крохмальних включень на жирові, цю найбільш економну форму запасних речовин в умовах низьких температур. Вміст жирів у насінні рослин може бути досить високим: насіння соняшника, льону, бавовнику, конопель містить до 60 % олії, насіння грецьких горіхів — до 74%. Реактиви для виявлення олій: розчин Судан ІІІ, реактив Мілонова, бром – феноловий синій.

Кристалічні включення: утворення та форми.

В процесі життєдіяльності рослинного організму виробляються шкідливі для рослинного організму речовини, зокрема кислоти (щавелева, оцтова). Рослинні організми, щоб позбутися шкідливих кислот, виробили механізми взаємодії з неорганічним компонентом рослинної клітини:

НООС=СООН + Са → СаС₂О₄ + Н₂ ↑

Щавелевокислий кальцій СаС₂О₄ у рослинній клітині може міститися у різних формах:

Кристалічний пісок — скупчення дрібних кристалів оксалату кальцію, які можна спостерігати в тканинах рослин родини пасльонових.

Друзи — складні кристали, які утворюються з кристалічних пірамідок, що зрослися основами і мають зірчасту форму. Зустрічаються у представників родин розоцвітих, гречкових, в корі дуба, липи тощо. В тканинах кори дерев ними заповнені цілі ділянки, що свідчить про те, що рослини їх використовують для механічного захисту тканин.

Рафіди — це скупчення голчастих кристалів, що заповнюють клітину цілком, протопласт такої клітини відмирає. Рафіди найчастіше спостерігаються в тканинах однодольних рослин — конвалії, купини, алое.

Тема8. Оболонка рослинної клітини.

1. Визначення та загальна характеристика оболонки.

2. Молекулярна будова і механізм утворення компонентів оболонки.

3. Структурна організація оболонки.

4.Первинна оболонка: визначення та утворення. Плазмодесми, пори і порові поля, як структурні компоненти первинної оболонки.

5. Вторинна і третинна оболонки: визначення та утворення. Вікові зміни хімічного складу оболонки рослинної клітини: кутинізація, здерев’яніння, опробковіння, ослизнення, мінералізація.

6. Поняття про апопласт і симпласт.

7. Використання людиною клітинних оболонок.