Сучасні тенденції розвитку економічної системи

Сучасні реалії розвитку економіки західних країн відображають різні теоретичні моделі. Найбільш поширеними з яких є - соціально-орієнтована ринкова економіка і змішана економіка. Відмінність цих моделей полягає у домінуючому використанні тих чи інших форм та методів державного регулювання.

Соціально орієнтована ринкова економіка – модель соціально-економічного розвитку, що передбачає переважання приватної власності та ринку в процесі їх поєднання з державною власністю та державним регулюванням й систему соціального захисту населення. Проте таке регулювання повинно використовувати переважно непрямі методи регулювання, які перш за все впливають на розвиток виробництва (сукупної пропозиції).

Змішана економіка – це модель, яка також будується на різноманітних формах власності, ринковій саморегуляції на макрорівні з метою узгодження приватних, колективних і загальнонаціональних інтересів. У цій моделі для забезпечення соціальної спрямованості економічного розвитку держава повинна вдосконалювати перерозподіл доходу і здійснювати у певних формах національне економічне планування. У цій моделі перевага надається стимулюванню сукупного попиту. Виходячи з цих моделей сучасний напрямок розвитку капіталістичної системи визначається дезінтеграцією прав власності, планомірністю економічного розвитку, державним регулюванням економіки. Ці процеси в основі своїй мають тенденцію до усуспільнення виробництва, зумовлену розвитком продуктивних сил.

Дезінтеграція прав власності означає, що право володіння, розпорядження й користування, яке раніше (при індивідуальній приватній власності) належало одній особі, тепер усе більше розподіляється за функціональною ознакою між широким колом осіб, кожна з яких тією чи іншою мірою стає причетною до використання сукупного капіталу. Відбувається це у вигляді широкого розповсюдження власності: акціонерної, пайової, партнерської, кооперативної та різних форм їх поєднання на основі одиничного, часткового та загального поділів праці.

Перехід до колективних форм власності, а також існування державної власності мають важливе значення для функціонування всього капіталістичного господарського механізму тому, що в рамках цих процесів капітал як власність і капітал як функція розділяються. Стосовно сучасного капіталістичного господарювання це означає демократизацію відносин управління - процес прийняття господарських рішень переходить від власників капіталу до тих, хто безпосередньо керує підприємством.

Планомірність розвитку капіталізму починалася з управління окремим підприємством (планомірність індивідуальної власності), яке повністю підпорядковувалося законам ринку. Потім затвердилося внутрифірмове планування (планомірність колективної власності), яке впливало й на ринок. Далі розвивається свідоме державне регулювання ринкової економіки (планомірність загальнонаціонального господарства), яке охоплює мікрорівень, макрорівень і ринок. Сьогодні починає формуватися усвідомлена міждержавна координація розвитку світової економіки. Таким чином, державне регулювання, як історичний процес становлення усвідомленого і централізованого впливу суспільства на економічний розвиток, виступає закономірністю розвитку сучасної економічної системи капіталізму і є суспільною формою вирішення існуючих протиріч її розвитку.

Основні поняття

Індивідуально-приватний сектор економіки; корпорація; державний сектор економіки; державне макроекономічне регулювання; кон’юнктурне програмування; структурне програмування; індикативне програмування; директивне програмування; прямі методи державного регулювання; непрямі методи державного регулювання; економічний дирижизм; соціально-орієнтована ринкова економіка.

Питання для обговорення на семінарському занятті

1. Умови розвитку сучасної економічної системи капіталізму.

2. Стан і тенденції розвитку індивідуально-приватного, колективно кооперативного і державного секторів економіки.

3. Сучасні тенденції розвитку економічної системи капіталізму.

Практикум

Вправа 1. Знайдіть правильну відповідь

Література

1. Башнянин Г.І., Копич І.М. Яку систему регуляції національної економіки ми повинні створювати в Україні? // Регіональна економіка. – 1997. №2. – С.38-45.

2. Башнянин Г.І., Шевчук Є.С. та ін. Політична економія. Навчальний посібник. – Львів: «Новий Світ - 2000», 2004. – 480с.

3. Вайнберг В. «Теория порядка» и конституционная экономика // Вопросы экономики. 1995. №12. – С. 86-95.

4. Ващински Т. Становление социально ориентированного рынка: объективная необходимость и характерные черты // Вопросы экономики. 1995. №8. – С. 156-158.

5. Волков А. Швеция: Социально-экономическая модель. – М.: Мысль, 1991. – 188с.

6. Мочерний С.В. Політична економія: Навч. посіб. – К.: Знання – Прес, 2002. – 687с.

7. Основы экономической теории: политэкономический аспект: Учебник / Отв. ред. Г.Н. Клименко. – 3-е изд., перераб. и доп. – К.: Знання – Прес, 2001. – 646с.

8. Райзберг Б.А. Курс экономики: Учебник. – М.: ИНФРА – М, 2003. – 671с.

9. Хавина С. Многообразие типов смешанной экономики за рубежом // Вопросы экономики. – 1993. - №1. – С. 114-123.

10. Экономическая теория: Учебник. – Изд. испр. и доп. / Под общ. ред. акад. В.И. Видянина, А.И. Добрынина. – М.: ИНФРА – М, 2005. – 672с.

Тема 23. Соціалістична економічна система і її еволюція