ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МАКРОЕКОНОМВКИ.

Однією з таких праць була праця Ф. Кене 1758р. “Економічна таблиця”.

Ф.Кене представив економіку Франції XVIII ст. у вигляді сукупних запасів та потоків.

Ф.Кене все суспільство поділив на 3 класи:

1) власники землі (король, аристократія, церква);

2) продуктивний клас (фермери, всі хто займався с/г);

3) безплідний, непродуктивний клас (ремісники).

Ф.Кене представив економіку у вигляді схеми, в якій ці класи обмінюються між собою потоками грошей та продуктів.

К.Марксподілив все виробництво на дві великі галузі:

1. Перший підрозділ (виробництво засобів виробництва).

2. Другий підрозділ (виробництво предметів споживання).

Маркс в складі валового продукту виділив 3 вартісні частини:

c + v + m

c – постійний капітал (вартість використаних засобів виробництва);

v – змінний капітал (зарплата);

m – додаткова вартість або прибуток.

Умови простого відтворення:

1) I (v + m) = II c (перший v + m дорівнює другому c )

Ліва частина рівняння - національний дохід, що створюється в першому підрозділі

II c. – фонд відшкодування використаних засобів виробництва II підрозділу.

2) I (v + m) + II (v + m) = II (c + v + m)

Ліва частина рівняння – національний дохід всього суспільства.

Права частина рівняння – фонд споживання продукт. II підрозділу.

При простому відтворенні ввесь національний дохід витрачається виключно на споживання.

3) I (c + v + m) = I c + II c

Ліва частина рівняння – продукти I підрозділу (засоби виробництва).

Права частина рівняння – фонд відшкодування обох підрозділів.

В умовах простого відтворення вся продукція I підрозділу використовується виключно для відшкодування використаних засобів виробництва.

Умови розширеного відтворення:

1) I (v + m) > II c

2) I (v + m) + II (v + m) > II (c + v + m)

3) I (c + v + m) > I c + II c

Маркс першим дослідив економічниї цикл і з'ясував його причину і показав, що капіталізм роз-ся циклічно.

В.Леонтьєв в 30-ті роки XIX ст. розробив модель “Витрати-Випуск”.

X = AX + B + c

X – викор. валового продукту X= , де - валовий випуск першого продукту.

A – матриця коеф. Прямих витрат A=

показує скільки одиниць першого продукту необхідно затратити, щоб випустити одиницю другого продукту.

B – матриця коеф. граничної (прирісної) фондомісткості.

- приріст валового продукту

с – вектор споживання

X – ендогенна величина

решта екзогенні.

Дж.М.Кейнс1936р. “Загальна теорія зайнятості відсотків та грошей”. Зробив висновок, що ринкова система не спроможна забезпечити стабільний розвиток національної економіки при повній зайнятості, тому необхідним є державне регулювання.