Історичні аспекти розвитку і становлення аудиту в Україні та країнах СНД

З розвитком торгівлі і промисловості вирішальну роль в бюджеті держав стали виконувати податки, а отже, і податкова система. Для усунення непорозумінь між податковими органами і підприємствами в особі керівників, що представляють інтереси власників, державного контролю вже було недостатньо, оскільки він захищав тільки інтереси держави. Виникла потреба в незалежному контролі, який отримав назву аудит (від латин. - слухати). У ньому були зацікавлені обидві сторони. До послуг аудиторів зверталася і незацікавлена сторона - суд, арбітраж.

Могутнім поштовхом у розвитку аудиту стало розмежування функцій і інтересів між підприємцями (керівниками, адміністрацією, менеджерами) в епоху розвитку капіталізму, коли власник для керівництва своїм підприємством наймав спеціальний апарат управління. Для того щоб попередити зловживання, приховання витрат і прибутків, неправильний розподіл прибутку, умисне його привласнення найманими керівниками, власник змушений був удатися до перевірки фінансової звітності незалежним аудитором.

З 1844 р. у Великобританії виходить серія законів про компанії, відповідно, до яких вони були зобов'язані один раз протягом року запрошувати незалежного бухгалтера (аудитора) для перевірки і підтвердження звітності та звіту перед акціонерами. Аналогічні рішення по обов'язковому незалежному аудиту були прийняті у Франції (1867 р.), США (1887 р.), Німеччині (1931 р.).

Традиційно аудит звітності здійснювався один раз на рік по закінченні звітного періоду, тобто в першій половині року. Друга була майже вільна. І тому вже в епоху Відродження аудитори як висококваліфіковані фахівці надавали різні послуги клієнтам по підготовці фінансових звітів, оцінці об'єктів при їх продажу, ліквідації і т.п. Це був не власне аудит, а роботи, супутні аудиту.

Розвиток капіталізму зажадав великих капітальних вкладень. Це привело, особливо в США, до створення акціонерних товариств зі значним статутним фондом. Вирішення спірних питань наявних або в перспективі (як можливості), недопущення їх виникнення вимагало підтвердження достовірності фінансових звітів висококваліфікованими фахівцями. Розвиток аудиту був зумовлений спільністю інтересів акціонерів; власників (керівників) і банків (аудиторське підтвердження фінансового становища забезпечувало більш високі гарантії отримання кредитів); власників і бірж; власників і майбутніх інвесторів, акціонерів; власників і постачальників сировини, матеріалів, а також оптових покупців продукції.

Таким чином, причинами виникнення, становлення і розвитку аудиту були не тільки розподіл і зіткнення інтересів, але і їх спільність.

Керівництво великих акціонерних товариств, корпорацій були не в змозі самостійно ефективно контролювати діяльність підвідомчих підприємств, менеджерів і тому створювало систему внутрішнього аудиту (при раді директорів, правлінні товариств). За умов жорсткої конкуренції вона забезпечувала адекватність управління і політики товариства на всіх його рівнях, високу конкурентоспроможність і прибутковість підвідомчих одиниць, достовірність і точність обліку, а також полегшувала проведення зовнішнього аудиту і завдяки цьому відкрила можливості для розширення різноманітних послуг, консультацій.

В останні десятиріччя широкий розвиток отримали міжнаціональні інвестиції, що обумовило створення спільних підприємств, транснаціональних корпорацій. Це викликало до життя міжнародні аудиторські фірми, такі як "Ернст енд Янг", "Прайс Уотерхауз", "КРМО", "ДРТ", "Артур Андерсен" і ін.

Отже, аудит вийшов за національні рамки і розповсюдився на діяльність спільних підприємств.

У даний час у всіх країнах світу з ринковою економікою діють громадські інститути аудиту зі своєю правовою і організаційною інфраструктурою.

З розвитком аудиту розширяється сфера супутніх аудиту робіт (послуг).

Відповідно до міжнародних нормативів до супутніх аудиту робіт відносяться:

- підготовка оглядів, пов'язаних з нефінансовою інформацією (про ефективність функціонування внутрішнього аудиту, комп'ютерного програмного забезпечення обліку);

- аналіз бухгалтерської (фінансової) звітності;

- виконання узгоджених процедур по окремих рахунках бухгалтерського обліку, балансу (фінансовому звіту) або по бухгалтерській (фінансової) звітності загалом;

- складання (підготовка) бухгалтерської (фінансової) звітності (повної або часткової), а також іншої фінансової і нефінансової інформації.

Супутні аудиту роботи здійснюються за угодами, де чітко вказується, що ці роботи не є аудитом або перевіркою.

Супутні аудиту роботи - це різні послуги, консультації аудиторської фірми (аудитора), про виконання яких домовилися клієнт і аудитор, що не вимагає аудиторських висновків про достовірність бухгалтерської звітності й іншої обліково-фінансової інформації.

У царській Росії вже в 1811 р. існував державний контроль в особі державного контролера, що входив до ради міністрів на правах міністра, і губернських контрольних палат на місцях. Незалежна аудиторська діяльність не знайшла поширення.

Раніше в колишньому СРСР функціонував тільки державний контроль, який здійснювали Міністерство державного контролю, а потім Комітет народного контролю, а також відомчі органи контролю, контрольно-ревізійні управління міністерств і відомств.

Нові умови господарювання, що формуються в країнах СНД (створення самостійних підприємств, діяльність яких базується на приватній, колективній власності, малих підприємств, підприємств з обмеженою відповідальністю, комерційних банків, спільних підприємств), об'єктивно обумовили необхідність розвитку аудиту. Спочатку він торкався передусім діяльності спільних підприємств і в Україні, наприклад, здійснювався такими аудиторськими фірмами, як "Інаудит", "Ернст енд Янг Україна", а також рядом фірм з аудиту національних підприємств.

В Україні більш широкий розвиток аудит набув з виходом Закону про аудиторську діяльність, створенням Аудиторської палати України і Спілки аудиторів України.

Нарівні з традиційними супутніми аудиту роботами аудиторські фірми в Україні виконують супутні аудиту послуги з приватизації майна. комерціалізації торгівлі, акціонування підприємств.

Таким чином, аудит - це незалежна перевірка бухгалтерської звітності й іншої обліково-звітної інформації про діяльність підприємств з метою підтвердження їх достовірності і законності.