Грошовий обіг і його закон

Життєдіяльність ринкового суспільства цілком базується на безперервному суспільному обміні речовин у вигляді обігу ресурсів, товарів і послуг. Незамінними й унікальними коштами переміщення цих речовин від виробників до безпосередніх споживачів є гроші. У цій своїй якості їхня роль можна вподібнитися кровообігу, що харчує живлющим киснем всі органи й кінцівки живого організму людини. Регулярний суспільний обмін речовин в організмі ринкового суспільства відбувається у формі постійного товарного обігу, безперервність якого забезпечується зустрічним потоком грошей.

Для того, щоб цей суспільний обмін у вигляді кількісно певного по своїх масштабах товарного обігу відбувався безперебійно й за належною швидкістю, у ринковому суспільстві потрібна певна кількість грошей, цієї «суспільної крові». Наукою встановлено, що в організмі людини залежно від її віку й маси необхідно певна кількість крові, недолік або надлишок її шкідливо позначається на стані здоров'я людини. Щось подібне спостерігається й в організмі ринкового суспільства: недостача або надлишок «суспільної крові» - грошей, породжує свої, особливі хвороби.

Кількість грошей необхідна для нормального, рівноважного функціонування ринкової економіки, визначається різноманітними факторами: обсягом й асортиментом виробленої продукції, середніми цінами на кожен її вид, характером розрахунків (безготівковий, наявний), ступенем розвитку кредиту, середньою швидкістю обороту грошової одиниці й ін.

Закон необхідної кількості грошей є найважливішим законом ринкової економіки. В умовах -металевого товарного обігу він реалізується автоматично: надлишок металевих грошей мимовільно випадає зі сфери активного товарного обігу й осідає у вигляді скарбу, недостача грошей також автоматично поповнюється за рахунок запасів грошей, що осіли у вигляді скарбу.

Значно складніше справа при грошово-кредитній системі товарного обігу, коли як наявні гроші функціонують паперові банкноти й розмінні монети, а як безготівкові розрахунки фігурують вклади до запитання, формою руху яких є чеки. Таким чином, закон необхідної кількості грошей відображає в основному динаміку агрегату М1. Його формула, представлена рівнянням обміну І. Фішера, має такий вигляд:

, де

М - пропозиція грошей;

V - швидкість обігу грошової одиниці в рік;

Р - середня (рівноважна) ціна;

Q - фізичний обсяг виробничих товарів і послуг.

Ліва частина рівняння (MV) виражає загальну суму грошей, витрачених покупцями на придбання благ, а права частина (PQ) представляє загальний виторг продавців цих благ.

Паперові гроші не мають внутрішньої вартісної основи; на відміну від золотих грошей, вони поглинаються товарним обігом у будь-якій кількості. Купівельна спроможність грошової одиниці в цьому випадку цілком залежить від їхньої кількості й співвідношення із сукупною вартістю реалізованих благ (ВНП). У цьому суть кількісної теорії грошей.

Закон необхідної кількості грошей в обігу є науковою основою, що ставить межу кількості паперових грошей в обігу. У випадку надмірного переповнення грішми каналів обігу наступає інфляція, тобто підвищення загального рівня цін. Розрізняють інфляцію витрат й інфляцію попиту. Перше означає, що внаслідок збільшення вартості факторів виробництва (устаткування, сировини, робочої сили, енергії й ін.) ціни підвищуються. Така інформація об'єктивно обумовлена. Друга, інфляція попиту, означає наявність надлишкового попиту, що внаслідок посилення конкуренції серед покупців підвищує ціни на товари й послуги. Переповнення каналів обігу грішми незабезпеченими відповідною пропозицією товарів, по справедливій думці монетаристів, лежить цілком на совісті державних органів, відповідальних за стабільність купівельної спроможності грошової одиниці.

Справа в тому, що у держави досить часто з'являється непереборна спокуса за рахунок надмірної емісії зашити ті або інші діри у видатковій частині державного бюджету. Емісія паперових грошей у виді незначності витрат на неї (наприклад, 100 доларова купюра обходиться всього в 20 центів) дає норму прибутку в десятки тисяч відсотків. При строгому дотриманні названого закону купівельна спроможність паперової грошової одиниці носить більш-менш стабільний характер. У противному випадку доводиться застосовувати антиінфляційні міри. До числа цих мір ставляться: обмеження емісії паперових грошей, регулювання випуску кредитних грошей шляхом маніпулювання розмірами обов'язкового резерву й, нарешті, проведенням операцій на відкритому ринку.

Нарешті, надзвичайним заходом упорядкування грошового господарства є грошові реформи, які означають перетворення в сфері грошового обігу з метою зміцнення грошової системи. Історії відомі наступні види грошових реформ:

1. Перехід від одного грошового товару до іншого (від срібла до золота).

2. Заміна неповноцінної монети повноцінною або нерозмінних грошових знаків розмінними.

3. Зміна в системі емісії грошей.

4. Стабілізація валюти або часткові заходи щодо впорядкування грошового обігу.

5. Утворення нової грошової системи у зв'язку з державною перебудовою країни.

Найбільш типовими методами стабілізації або впорядкування грошового обігу є:

1. Дефляція - зменшення грошової маси шляхом вилучення з обігу паперових грошей.

2. Нуліфікація - ліквідація старих грошових знаків і випуск нових у значно меншій кількості.

3. Деномінація - зміна номінальної вартості грошових знаків з їхнім обміном по певному співвідношенню на нові, більші грошові одиниці, з одночасним перерахуванням у такому ж співвідношенні цін, тарифів, заробітної плати й інших видів доходів.

4. Девальвація - зменшення металевого змісту грошової одиниці або зниження курсу паперових знаків стосовно металу або до іноземної валюти.

5. Ревальвація - підвищення металевого змісту грошової одиниці або підвищення курсу паперових знаків стосовно металу або до іноземної валюти.

Основні поняття

Гроші, функції грошей, кредитні гроші, монетарний агрегат, ліквідність, банківська система, емісія грошей.

Питання для обговорення на семінарському занятті

1. Сутність і еволюція грошей.

2. Функції грошей та їх інтерпретація різними економічними школами.

3. Монетарні агрегати.

4. Закони грошового обігу.

Практикум

Вправа 1. Знайдіть правильну відповідь:

Література

1. Мочерний С.В. Политэкономия. К.”Вікар”.2003.

2. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред.. В.Д.Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001. – 581 с.

3. Основи економічної теорії: політекономіний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н.Климко. – 4-те вид., переробл. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002. – 615 с.

ТЕМА 7. Витрати виробництва і прибуток