Класичний і системний підходи до організації матеріального потоку

Головним у логістичній системі є системний підхід, що включає проектування і структурування системи з метою найбільш ефективного використання простору і часу, при організації руху матеріальних і інформаційних потоків. Виконання вимог реалізується через створення ефективних логістичних систем, що охоплюють постачання, виробництво і збут, усі питання транспортування і складування.

Сутність системного підходу чітко виявляється при його порівнянні з класичним підходом до формування систем.

Класичний підхід означає перехід від часткового до загального. Формування будь-якої системи при класичному підході відбувається шляхом злиття компонентів, розроблених окремо.

Основні етапи формування системи при класичному підході:

- ЕТАП 1: визначаються і формулюються цілі функціонування окремих підсистем.

- ЕТАП 2: аналізується інформація, необхідна для формування окремих підсистем.

- ЕТАП 3: формуються підсистеми, що у сукупності утворюють працездатну систему.

На відміну від класичного системний підхід припускає послідовний перехід від загального до часткового, а в основі аналізу лежить кінцева мета, заради якої створюється система.

Основні етапи формування системи при системному підході:

- ЕТАП 1: визначаються і формулюються цілі функціонування системи.

- ЕТАП 2: на підставі аналізу цілі функціонування і обмежень зовнішнього середовища визначаються вимоги, яким повинна задовольняти система.

- ЕТАП 3: на базі цих вимог орієнтовно формуються декі підсистеми.

- ЕТАП 4: етап синтезу системи – аналіз різних варіантів і вибір підсистем, організація їх у єдину систему.

При формуванні логістичних систем повинні враховуватися такі принциписистемного підходу:

– принцип послідовного просування по етапах створення системи. Дотримання цього принципу означає, що система спочатку повинна досліджуватися на макрорівні, тобто у взаємовідносинах із навколишнім середовищем, а потім на мікрорівні, інакше кажучи, усередині своєї структури;

– принцип узгодження інформаційних, ресурсних і інших характеристик проектованих систем;

– принцип відсутності конфліктів між цілями окремих підсистем і цілями всієї системи.

Функціонування реальних логістичних систем характеризується наявністю складних зв’язків як усередині цих систем, так і в їхніх відношеннях із навколишнім середовищем. У цих умовах прийняття приватних рішень, без урахування загальних цілей функціонування системи і запропонованих до неї вимог, може виявитися недостатнім, а можливо і помилковим.

Відповідно до вимог системного підходу рішення про фасування цукрового піску на заводі-виготовлювачі повинно прийматися у взаємномузв’язку з іншими рішеннями, спільною метою яких є оптимізація сукупного матеріального потоку.

Різноманітні підходи до організації матеріального потоку проілюструємо на прикладі постачання декількох крамниць товарами зі складів оптової бази. Учасники цього процесу: оптова база, транспортне підприємство і мережа продовольчих крамниць, що обслуговуються.

Розглянемо два варіанти організації матеріального потоку, що мають принципову відмінність один від одного. Перший варіант – класичний підхід, другий – системний підхід до формування матеріального потоку.

Варіант 1 («класичний») характеризується наступними ознаками:

– відсутній єдиний орган, що забезпечує оптимальне використання транспорту. Крамниці самостійно домовляються з транспортними організаціями і приїжджають у міру необхідності на базу за товаром;

– на складах бази, на транспорті і у крамницях застосовуються історично сформовані технологічні процеси вантажопереробки, не узгоджені між собою. Деяке узгодження має місце лише в місцях передачі вантажу;

– ні оптова база, ні крамниці не пред’являють жорстких вимог до типів використовуваного транспорту, головне – вивезти товар;

– відсутня необхідність використання певних видів тари;

– можливо, що в ряді крамниць не створені умови для безперешкодного під’їзду транспорту, швидкого розвантаження і приймання товару.

Аналіз характерних ознак варіанту 1 показує, що в учасників логістичного процесу відсутня єдина мета – раціональна організація сукупного матеріального потоку. Кожний з учасників організує матеріальний потік лише в межах ділянки своєї безпосередньої діяльності і безпосередньої відповідальності.

Очевидно, що тут має місце класичний засіб формування системи, що забезпечує проходження сукупного матеріального потоку. Дійсно, ми бачимо тут три, самостійно сформовані підсистеми:

– підсистема, що забезпечує проходження МП на складах оптової бази:

– підсистема, що забезпечує його обробку на транспорті;

– підсистема, що забезпечує його обробку в крамницях.

Ці підсистеми сполучені між собою в значній мірі механічно. Незважаючи на це, у цілому вони утворюють цілком працездатну систему. І ця система цілком забезпечує проходження сукупного матеріального потоку по усьому ланцюгу:

Саме у такому порядку формується і мета діяльності, і матеріальний потік

Рис.4.1.

Варіант 2 (системний підхід) характеризується наступними ознаками:

– учасники логістичного процесу створюють єдиний орган, ціль якого – оптимізація саме сукупного матеріального потоку. Наприклад, у споживчій спілці для організації централізованої доставки створюється робоча група, до складу якої входять директори автотранспортних, оптових і роздрібних підприємств;

– історично сформовані технологічні процеси на підприємствах – учасниках логістичного процесу коректуються відповідно до вимог оптимальної організації саме сукупного матеріального потоку;

– розробляються схеми завезення товарів у крамниці, визначаються раціональні розміри партій поставок і частота завезення;

– розробляються оптимальні маршрути і графіки завезення товарів у крамниці;

– створюється парк спеціалізованих автомобілів, а також виконується ряд інших заходів, що дозволяють оптимізувати сукупний матеріальний потік.

Аналіз характерних ознак другого варіанта організації матеріального потоку показує, що для централізованої доставки товарів учасники логістичного процесу задаються спільною метою формування логістичної системи, що забезпечує раціональну організацію сукупного матеріального потоку. Вивчаються вимоги, якою він повинний задовольняти. Формуються варіанти його організації, із яких за спеціальними критеріями відбирається кращий. Таким чином, другий варіант являє приклад системного підходу до формування логістичної системи, що забезпечує проходження сукупного матеріального потоку по наступному ланцюгу:

Головними є крамниці, а оптові бази і транспорт підлаштовуються під них

Рис.4.2.

Не спиняючись на доказах, відзначимо, що другий варіант організації матеріального потоку, тобто системний підхід до товаропостачання роздрібної торгової мережі, дозволяє:

– підвищити ступінь використання матеріально-технічної бази, у тому числі транспорту, складських і торгових площ;

– оптимізувати товарні запаси у всіх учасників логістичного процесу; підвищити якість і рівень логістичного сервісу; оптимізувати розміри партій товарів.

– а в результаті зменшити витрати на логістичні операції і підвищити ефективність діяльності підприємств.

Запитання для самоперевірки:

1. Характеристики матеріальних потоків.

2. Класифікація матеріальних потоків.

3. В чому полягає принципова відмінність логістичного підходу до управління матеріальними потоками в економіці від традиційного

Література: [1, 2, 6, 11, 17]