Форми та види кредиту

Існують товарна і грошова форми кредиту, що визначаються залежно від об'єкта кредитних відносин. У товарній формі кредиту виникають кредитні відносини між продавцями і покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відтермінуванням платежу (комерційний кредит, продаж товарів і надання послуг населенню в кредит тощо). У грошовій формі здійснюється рух переважної частини позикового фонду країни, тому й більшість позик надається І погашається грошима.

За суб'єктами кредитних відносин виділяють такі види кредиту:

• комерційний-надається одним товаровиробником іншому у вигляді продажу
товарів з відтермінуванням платежу і, як правило, оформляється векселем;

• банківський-надається банками, як правило, у грошовій формі; банки можуть
виступати не тільки кредиторами, але й позичальниками;

• державний - надається юридичними та фізичними особами державі (в особі
центральних та місцевих органів влади);

• міжнародний- надаються позичкові капітали одних країн іншим у тимчасове
користування на засадах поверненості, строковості, платності.

Провідним видом кредиту в ринковій економіці є банківський кредит, що базується на використанні таких принципів:

•цільовий.характер кредитування передбачає вкладення позичених коштів у
конкретні господарські процеси:

•поверненість кредиту передбачає надання позики у тимчасове користування
І повне повернення позичальником вартості основного боргу;

•строковість кредиту вимагає повернення позики у терміни, передбачені
кредитною угодою;

•платність кредиту полягає в тому, що за користування позикою клієнт сплачує
банку додаткову суму у вигляді процентів;

•забезпеченість кредиту полягає у відповідності між вартістю майна, що є
заставою позики, і заборгованістю за позикою.

Існує дуже багато різних класифікацій банківських кредитів. Так, види банківського кредиту поціляються:

1)за призначенням (на виробничі цілі (юридичним особам під заставу основних
засобів та обігових коштів); споживчий кредит (фізичним особам));

2)за термінами користування (короткострокові (до 1 року), середньострокові
(до 3 років), довгострокові (понад 3 роки));

3)за забезпеченням (забезпечені заставою (майном, майновими правами,
цінними паперами), гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи), з
іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації), незабезпечені
(бланкові));

• 4) за ступенем ризику (стандартні, нестандартні, сумнівні, небезпечні, безнадійні);

5)за методами надання (у разовому порядку, відповідно до відкритої кредитної
лінії, гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання; за потребою));

6)за строком погашення (водночас, на виплату, достроково (за вимогою
кредитора або за заявою позичальника), з регресією платежів, після закінчення
обумовленого періоду (місяця, кварталу)).

Процент за кредит

Процент за кредит або позиковий процент - це плата, яку отримує кредитор від позичальника за користування позиченими коштами.

Показником, що кількісно характеризує плату за кредит, є норма відсотка або процентна ставка, що розраховується за формулою:

Н-Д/К* 100%,

де Д - річний дохід на позиковий капітал; К-середньорічна сума наданого кредиту.

Норма відсотка залежить від величини норми прибутку, яка є максимальною межею норми відсотка. Мінімальну межу норми відсотка точно визначити неможливо, але вона повинна покривати витрати кредитора, пов'язані з даною операцією, і приносити йому хоча б мінімальний дохід.

Основними видами процентних ставок є:

а) ринкова (формується безпосередньо на ринку позикових капіталів);

б) середня (формується за певний період).

На розмір процентної ставки за кредити впливають такі фактори:

- макроєкономічні(рівень інфляції; рівень облікової ставки центрального банку;
попит та пропозиція на кредитному ринку);

- міхроєшюмшш (термін користування кредитом; розмір кредиту; рівень
ризику).

Для нарахування простих процентів за депозитами і кредитами банків використовують таку формулу:

К = (С х Т х П) / (360 х 100),

де К-розмір плати за користування коштами; С - сума кредиту чи депозиту; Т- термін користування грошима (у днях); П - процентна ставка.

Складні проценти нараховуються

FV =Р*(1+R)^п,

де FV- розмір плати за користування коштами;

Р - сума наданих коштів;

R - процентна ставка;

п - кількість періодів.

Джерелом оплати позикового відсотка є прибуток, що його отримує позичальник.