Міжнародні розрахунки на валютному ринку (банківський переказ, інкасо, акредитив)

У міжнародних розрахунках застосовуються такі ж форми документів і порядок їх оплати, що й у розрахунках усередині країн, однак існує і певна їх специфіка. Зокрема, особливо важливим тут є попереднє визначення основних елементів орга­нізації розрахунків у різного рівня угодах та контрактах; між контрагентами, банками, державами, а також у міжнародних конвенціях.

У зовнішньоторговельних контрактах між контрагентами (експортерами та імпортерами) визначаються основні валютно-фінансові та платіжні умови розрахунків: валюта ціни і валюта платежу; курс їх переводу; валютні застереження; форми розрахунків; умови платежу і форми платіжних засобів та ін.

Валюта ціни - це валюта, в якій встановлюється ціна контракту. Вона вибирається з найбільш сталих. Нею може бути валюта однієї з країн-учасниць контракту чи третьої країни.

Валюта платежу-це валюта, в якій здійснюється платіж. Вона не обов'язково збігається з валютою ціни. В останньому випадку в контракті обумовлюється курс переводу однієї валюти в іншу.

Валютні застереження передбачають перегляд суми платежу відповідно до зміни курсу певної валюти (валюти застереження), групи валют («валютної корзини») або валюти ціни відносно валюти платежу.

Умови платежу передбачають негайну оплату відвантажених товарів чи відтермінування платежу, тобто продаж у кредит.

Форми платіжних засобів - це вид документів, за допомогою яких здійснюються розрахунки. Вони поділяються на фінансові та комерційні. До фінансових належать векселі (прості та перевідні), чеки, платіжні розписки; до комерційних - рахунки-фактури, документи, що підтверджують відвантаження товарів, специфікації, страхові поліси та ін.

Форми розрахунків відрізняються порядком документообігу і містять розрахунки за інкасо за допомогою акредитивів, за відкритими рахунками, банківськими переказами.

Вказані особливості міжнародних розрахунків зумовлюють специфіку їх форм, організації документообігу, здійснення валютних операцій тощо.

Комерційні банки здійснюють міжнародні розрахунки за дорученням своїх клієнтів-підприємців, організацій-учасників зовнішньоекономічної діяльності втрьох загальноприйнятих формах: банківський переказ; інкасо; акредитив.

Вибір конкретної форми визначається за погодженням сторін і фіксується в розділі «Умови платежу» зовнішньоторгової угоди.

Банківський переказ - це операція банку на валютному ринку з виконання доручення клієнта щодо переведення грошей в інший закордонний банк для виконання його грошових зобов'язань.

Механізм проведення банківського переказу такий.

Експортер направляє документи імпортеру на основі отриманих документів, імпортер дає вказівку своєму банку про перерахування коштів до банку отримувача, тобто експортера.

Банк імпортера виконує перерахування коштів у банк експортера напряму або через банк-кореспондент на основі заяви про переказ, в який вказується сума переказу, спосіб виконання, назва отримувача і його точна адреса, номер його рахунку в банку та назва банку, валюта переказу.

Інкасо - це банківська операція із стягнення грошових коштів з платника на користь одержувача на підставі письмового доручення останнього з наданням відповідних документів.

Ця форма розрахунків здійснюється за допомогою інкасового доручення експортера, яке передається до банку після відвантаження товару.

Під час міжнародних розрахунків за інкасовою формою керуються уніфікованими правилами по інкасо, розробленими Міжнародною торговельною палатою.

Що стосується акредитива - то це розрахунковий документ, що є дорученням одного банку іншому провести оплату товаротранспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги за рахунок заздалегідь визначених джерел коштів.

Один з основних видів міжнародних банківських розрахункових операцій є документарний акредитив, що являє собою угоду, згідно з якою банк, який діє за дорученням клієнта, повинен протягом певного часу виплатити зазначену суму третій особі.

Ці розрахунки регламентуються уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів, виданими міжнародною торговельною палатою у 1995 році, і проводяться в декілька етапів:

- покупець і продавець укладають контракт, в якому передбачено форму
розрахунків за акредитивом;

- покупець доручає банкові в своїй країні виставити акредитив на користь
експортера, тобто бенефіціара;

- банк-емітент виставляє акредитив, гарантуючи цим оплату бенефіціарові, за
умови виконання останнім вимог до контракту;

- банк-емітент просить банк країни експортера (авізний банк) повідомити
позичальника про виставлення акредитива; проте авізний банк стежить лише за
дотриманням умов акредитива, але не бере на себе жодних зобов'язань щодо
гарантування оплати експортерові:

- експортер після відвантаження товару подає до авізного банку або банку,
вказаного в акредитиві, документи, що відповідають умовам контракту;

- банк перевіряє правильність поданих експортером документів та здійснює
їх оплату одним із способів, передбачених умовами акредитиву.

Акредитив видається на термін до 90 днів.

Теми рефератів

1.Поняття валюти.

2.Еволюція системи валютних відносин.

3.Світові валютні системи.

4.Міжнародна валютна ліквідність.

5.Валютна система України та перспективи її розвитку.

6.Валютний ринок та механізм його регулювання.

7.Валютний курс, основи його формування та регулювання.

8.Міжнародний валютний фонд у системі валютного регулювання.

9.Конвертованість валют.

10.Еволюція формування валютних відносин між країнами, що входили до СРСР

Запитання для самоконтролю

1.Що являє собою поняття "валюта'"?

2.Які види валют ви можете назвати?

3.Що покладено в основу поняття "види валют"?

4.Що таке валютні відносини?

5.Хто є учасниками валютних відносин?

6.Що містить термін "валютні відносини"?

7.Що таке міжнародна резервна валюта?
8 Щотаке колективні валюти?

9. Щотаке валютний курс?

10.На основі чого формується валютний курс'?

11.Які види валютних курсів ви можете назвати? Вкажіть між ними відмінність.

12.Що таке купівельна спроможність валюти'?

13.Щотаке котирування валют?

14.Як поділяються валюти за ступенем конвертованості

15. Перерахуйте основні умови конвертованості валют

16.Що таке валютний ринок і в чому полягає його специфіка?

17.Що таке суб'єкти й об'єкти валютного ринку?

18.Які операції здійснюються на валютній біржі?

19.Які види валютних операцій ви можете назвати і в чому їх суть?

20.Що таке валютне регулювання?

21.Які органи здійснюють валютне регулювання?

22.Що таке девальвація і ревальвація? У чому їх суть і наслідки?

23.Чим є валютна інтервенція і який механізм її здійснення?

24.Як визначається валютна "платоспроможність країни"?

25.Як реалізує себе золото як ліквідний актив?

26.Перерахуйте складові валютної системи.

27.Що таке демонетизація золота?

28.У чому суть золотого стандарту і в яких формах він виступає?

29.Зміст і принципи функціонування Бреттон-Вудської системи.

30.Що таке Європейський валютний союз?

Тести

1. Грошова одиниця, що використовується як світові гроші, тобто як міжнародна
розрахункова одиниця, засіб обігу та платежу:

а) міжнародна торгова валюта;

6} міжнародна резервна валюта;

в) валюта;

г) національна валюта;

д) Іноземна валюта;

е) колективна валюта;

є) конвертована валюта;

ж) неконвертована валюта;

з) вал юта оплати;
й) валюта кредиту;
І) вал юта угоди.

2. Грошові одиниці, що використовується для покриття дефіциту платіжного
балансу, позик кредиту, допомоги тощо:

а) міжнародна торгова валюта;

б) міжнародна резервна валюта;

в) валюта;

г) національна валюта;

д) іноземна валюта;

е) колективна валюта;

є) конвертована валюта;

ж) неконвертована валюта:

з) вал юта оплати;
й) валюта кредиту;
і) валюта угоди.

3. Валютні відносини містять:

а) експорт товару;

б) надання економічної та технічної допомоги за кордон;

в) імпорт товару;

г) функціонування валюти у зовнішньоекономічній торгівлі;

д) укладання угод щодо купівлі-продажу валют;

е) отримання і надання з-за кордону позик;
є) укладення контрактів у ВКВ.

4. Співвідношення між грошовими одиницями двох країн, що використовується
для обміну валют під час валютних та інших операцій:

а) офіційний валютний курс;

б) ринковий валютний курс;

в) змішаний валютний курс;

г) валютний курс;

д) коливаючий валютний курс;

е) спот-курс;
є)форвард-курс;

ж) своп-курс;

з) плаваючий валютний курс;
й) крос-курс.

5. Чинники, що впливають на валютний курс:

а) стабільність держави;

б) надання економічної та технічної допомоги;

в) укладання угод купівлі-продажу валюти:

г) рівень інфляції;

Д) проведення статистичних розрахунків капіталів за кордоном;

е) попит і пропозиція на валютному ринку;

є) надходження в країну іноземних капіталів;

ж) стан платіжного балансу;

з) вивезення капіталів за кордон;

й) різниця процентних ставок у різних країнах.

6. Здатність валюти вільно використовуватись для будь-яких операцій та обміну
на інші валюти:

а) конвертованість;

б) повна конвертованість;

в) часткова конвертованість;

г) внутрішня конвертованість;

д) зовнішня конвертованість.

е) конвертованість за поточними операціями

7. Валютні угоди на короткотермінову (до 48 год) доставку валюти з негайною
оплатою:

а) спот;

б) форвард;

в) ф'ючерс;

г) своп;
д)опціон.

8. Функції валютних ринків:

а) забезпечення своєчасності міжнародних розрахунків і страхування валютних
ризиків;

б) укладання двосторонніх угод на купівлю-продаж валюти;

в) диверсифікація валютних резервів банків;

г) регулювання валютних курсів;

д) організація розрахунків в національній та іноземній валюті за біржовими угодами;

е) отримання спекулятивного прибутку;

є) організація підтримки курсу національної валюти ЦБ;

ж) регулювання економіки;

з) вираження ринкового курсу валют.

9. Операції валютної біржі:

а) забезпечення своєчасності міжнародних розрахунків і страхування валютних

ризиків;

6} укладання двосторонніх угод на купівлю-продаж валюти;

в) диверсифікація валютних резервів банків;

г) регулювання валютних курсів;

д) організація розрахунків в національній та іноземній валюті за біржовими угодами;

е) отримання спекулятивного прибутку;

є) організація підтримки курсу національної валюти ЦБ;

ж) регулювання економіки;

з) вираження ринкового курсу валют.

10. Функції ЦБ як органу валютного регулювання:

а) контроль за повнотою сплати податків;

б) формування бюджетної політики щодо валютних цінностей;
в} нагромадження, управління і розміщення валютних резервів;

г) контроль за повнотою переказу валюти, вивезенням та ввезенням валюти і золота;

д) визначення сфери і порядку обігу іноземної валюти в країні;

е) формування і використання валютного фонду;

є) визначення курсу національної грошової одиниці;

ж) регулювання платіжного балансу;

з) встановлення механізму обліку валютних операцій;
й) обслуговування зовнішнього боргу;

і) надання ліцензій КБ на здійснення валютних операцій; ї) валютний контроль.

11. Співвідношення всієї сукупності надходження з-за кордону та платежів за
кордон за певний проміжок часу:

а) платіжний баланс;

б) баланс поточних операцій;

в) торговий баланс;

г) баланс послуг і некомерційних платежів;

д) баланс руху коштів і кредитів.

12. Державно-правова форма організації міжнародних валютних відносин:

а) валютна система;

б) світова валютна система;

в) національна валютна система;

г) регіональна валютна система;

д) локальна валютна система.

13. Договірно-правова форма організації валютних відносин між групами країн:

а) валютна система;

б) світова валютна система;

в) національна валютна система;

г) регіональна валютна система,

д) локальна валютна система.

14. Коли впроваджено плаваючі валютні курси нац.одиниць:

а) 1867 р. - Паризька конференція;

б) 1837 р. - Паризька конференція;

в) 1911 р.- Генуезька конференція;

г) 1922 р. - Генуезька конференція;

д) 1933 р. - Бреттон-Вудська конференція,

е) 1944 р. - Бреттон-Вудська конференція;

є) 1967 р. - Ямайська конференція; ж) 1976 р. - Ямайська конференція.

15. Валюта-це:
а) золото;

6} грошова одиниця, що використовується у функціях світових грошей; в) національна грошова одиниця.

16. Які з перерахованих валют можна віднести до резервних:

а) австралійський долар;

б) австрійський шилінг;

в) бельгійський франк;

г) англійський фунт стерлінгів;

д) іспанське песо;

е) португальське ескудо.

17. Валютні активи держави-це:

а) національна валюта;

б) депозити в національній та іноземній валютах;

в) іноземна валюта, авуари в СПЗ, золото.

18. Виберіть правильні способи здійснення валютної інтервенції:

а) використання національної валюти;

б) використання резервів у національній валюті (через своп-угоди);

в) продаж цінних паперів, розміщених у іноземній валюті;

г) емісія грошей;

д) зміна ставок оподаткування.

19. Якщо ціна німецької марки в доларах впала з 50 до 45 центів за одні
марку, то ціна товару (в доларах), що продається в Німеччині за 150 марок:

а) впаде на 10$;

б) знизиться на 7,5$;
в)знизиться на 5$;

г) виросте на 7,5$;

д) всі попередні відповіді неправильні.

20. Складова частина платіжного балансу країни - рахунок поточних платежів -
не містить:

а) товарний експорт;

б) чисті доходи від інвестицій;

в) транспортні послуги іноземним державам,

г) зміни в активах країни за кордоном;

д) односторонні трансфертні платежі.

21. Якщо обмінний курс швейцарського франка щодо долара США змінився з
4 франків до 3 франків за 1 долар, то ціна франка:

а) піднялась з 25 центів до 33 центів, а курс долара виріс щодо франка;

б) впала з 33 центів до 25 центів, а курс долара знизився щодо франка;

в) піднялась з 25 центів до 33 центів, а курс долара девальвовано щодо франка;
г} піднялась з 25 центів до 33 центів, а курс долара впав щодо франка;

д) знизилась з 33 центів до 25 центів, а курс долара виріс щодо франка.

22. Як може вплинути на фізичний обсяг експорту та імпорту США помітне
зниження ціни долара в іноземних валютах:

а) експорт і імпорт виростуть;

б) експорт виросте, а імпорт знизиться;
в} експорт і імпорт знизяться;

г) експорт знизиться, а імпорт зросте;

д) суттєво не зміниться ні експорт, ні імпорт?

23. Якщо ВНП США знижується, то при системі вільноплаваючих валютних
курсів:

а) імпорт буде знижуватись, а ціна долара зростати; 6} імпорт і ціна долара будуть знижуватись; та сплати

в) імпорт і ціна долара будуть зростати;

г) імпорт буде зростати, а ціна долара знижуватись;

д) всі наведені варіанти неправильні.

24. Активне сальдо платіжного балансу зросте, якщо в країні:

а) знизяться реальні процентні ставки;

б) зросте темп інфляції;

в) зросте темп економічного розвитку;

г) спостерігатимуться усі вищеперераховані процеси;

д) не буде спостерігатись жоден з вищеперерахованих процесів.

25. Країна вирішила встановити контроль над зовнішньою торгівлею для
зниження дефіциту платіжного балансу. Одним з результатів такого рішення буде:

а) зниження рівня інфляції в країні;

б) зниження темпів економічного розвитку;

в) зниження експорту;

г) зниження імпорту;

д) зниження сальдо торговельного балансу.