Адміністративна відповідальність у галузі державного експортного контролю

Адміністративна відповідальність фізичних осіб за порушення законодавства у галузі експортного контролю визначена Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Статтею 18817 Кодексу передбачено таку адміністративну відповідальність:

невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю (ред. – Держекспортконтролю) щодо усунення порушень законодавства в галузі державного експортного контролю або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків

тягне за собою накладення штрафу на громадян від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того Статтею 2124 Кодексу передбачено, що до адміністративних порушень віднесено такі порушення у галузі експортного контролю:

(1) проведення переговорів, пов’язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення експорту товарів військового призначення, а також товарів подвійного використання, на поставки яких до відповідної іноземної держави встановлено часткове ембарго, без отримання відповідного позитивного висновку спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю (ред. – Держекспортконтролю);

(2) неподання або несвоєчасне подання спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю (ред. – Держекспортконтролю) звітів та відповідних документів про підсумки проведення переговорів, а також про фактично здійснені міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного використання на підставі отриманих дозволів чи висновків, а також для використання цих товарів в заявлених цілях;

(3) навмисне знищення документів, пов’язаних з укладанням чи виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання, на підставі яких були отримані дозволи, висновки чи міжнародні імпортні сертифікати, до закінчення строку їх зберігання, передбаченого законом, –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

9.6.1. Загальні питання адміністративного правозастосування у галузі державного експортного контролю

Адміністративне правозастосування у галузі державного експортного контролю здійснюється Держекспортконтролем у порядку і спосіб, визначені відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону “про експортний контроль”, Положенню про Державну службу експортного контролю України та Наказу Держекспортконтролю від 09.01.2004 р. № 4 “Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в галузі державного експортного контролю”, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України за № 89/8688 від 21.01.2004 р.

Адміністративне стягнення у галузі державного експортного контролю є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законодавства України у галузі державного експортного контролю, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Слід зазначити, що стягнення за адміністративні правопорушення у галузі державного експортного контролю накладаються виключно в межах, що передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Іншими законами України стягнення за адміністративні правопорушення у галузі державного експортного контролю не передбачені.

Адміністративним правопорушенням у галузі державного експортного контролю визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на встановлений порядок державного управління у цій галузі і за яку Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність. Наприклад, правопорушення, передбачене частиною третьою статті 2124 Кодексу, можливо віднести до “навмисного” , тобто вчиненим умисно, у випадку, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх, або свідомо допускала настання цих наслідків. В той же час, правопорушення, передбачені частиною першою та другою статті 2124 Кодексу, можливо віднести до “вчинених з необережності”, у випадках, коли особа, яка вчинила таке порушення, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення, або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Зазначеними вище статтями 18717 та 2124 Кодексу передбачена різна ступінь відповідальності громадян та посадових осіб за адміністративні правопорушення у галузі державного експортного контролю. Це пов’язано з тим, що посадові особи за характером своєю діяльності зобов’язані дотримуватися встановлених у експортному контролі правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків, тому адміністративні стягнення відносно цих осіб є більш “суворими”, ніж стягнення відносно громадян.

Примітка:

Під терміном “посадова особа” зазвичай розуміється особлива категорія службовців державних і громадських органів, установ, організацій та підприємств, які займають постійно або тимчасово, за призначенням, вибором чи в іншому встановленому порядку, передбачені штатним розписом посади і правомочні здійснювати юридично значимі дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин. Зміст і обсяг таких дій різні і визначаються займаною посадою. Залежно від обсягу посадових повноважень розрізняють посадових осіб, повноваження яких мають внутрішньо-організаційний характер (керівний склад підприємств, установ, організацій) та публічний характер, тобто поширюються за межі державних органів на організації та громадян, безпосередньо не підпорядкованих їм по службі. Службові обов’язки цих посадових осіб зафіксовані в положеннях про структурні підрозділи (щодо керівників підрозділів), посадових інструкціях працівників і передбачають виконання робіт, які спрямовані на реалізацію повноважень цих органів, установ, організацій чи підприємств.

У загальному вигляді Кодекс передбачає можливість застосовувати різні види адміністративних стягнень (попередження, штраф, вилучення предметів, позбавлення відповідних прав тощо), проте у галузі державного експортного контролю передбачено лише стягнення у вигляді штрафу. Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за зазначені адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених Кодексом. При накладенні штрафу враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Під обставинами, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, може бути визнано щире розкаяння винного, добровільне відшкодування ним збитків або усунення заподіяної шкоди тощо. Кодексом передбачено, що посадова особа, яка вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом’якшуючими і обставини, не зазначені в законі. Під обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, може бути визнано продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її, повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин, тощо. Кодексом передбачено, що посадова особа, яка вирішує справу про адміністративне правопорушення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою. При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо, а у випадках якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються однією і той же посадовою особою Держекспортконтролю, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Справи про адміністративні правопорушення у галузі державного експортного контролю відповідно до статті 221 Кодексу підвідомчі суду. Адміністративне стягнення за таки правопорушення відповідно до частини третьої статті 38 Кодексу може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Слід підкреслити, що посадови особи Держекспортконтролю, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення за визначені Кодексом правопорушення у галузі державного експортного контролю у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов’язків.






Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 1091; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2021 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей. | Обратная связь
Генерация страницы за: 0.008 сек.